Чоловічий монастир на Радивилівщині: будні і свята

Не так давно Свята Христова Церква вшановувала  великомученицю Параскеву-Пятницю. Для Свято-Георгіївського чоловічого монастиря на Козацьких Могилах (село Пляшева Радивилівського району) цей день – по-особливому врочистий, оскільки нижній храм Свято-Георгіївського собору освячений на честь Святої Мучениці Параскеви.

Урочистості богослужінню додало те, що цього святкового дня у монастирському храмі було звершено нічну божественну літургію. Очолив службу Божу протоієрей Михайло Льода у співслужінні намісника монастиря – ігумена Софронія (Бордюка) та протоієрея Олега Савчука. Храм був наповнений прихожанами з села Пляшева, а також паломниками, що прибули до монастиря з різних сіл та містечок Рівненщини й Волині. Багато людей у цей день приступили до Святих Таїнств Сповіді та Причастя.

По завершенні Божественної літургії було відслужено молебень перед іконою Святої Параскеви з часточкою її нетлінних мощей. Після молебню усі мали можливість приклонитися до ікони та помазатися освяченим єлеєм.

До історії монастиря

У 1989 р. на Козацьких Могилах відновилися народні вшанування пам’яті козаків і постало питання про відродження молитви на цьому святому місці. З 1990 р. у Георгіївському соборі почали регулярно молитися парафіяни села Пляшева. Релігійну громаду очолив священик Олег Савчук.

На відзначення 340-ї річниці битви під Берестечком у червні 1991 р. прибув Святійший Патріарх Київський Мстислав (Скрипник). Більше півмільйона прочан побувало у ті дні на Козацьких Могилах!

Чернеча молитва над козацькими кістками відновилася у липні 2002 р. – з відродженням Свято-Георгіївської обителі. Благословив відкриття монастиря Високопреосвященнійший митрополит Рівненський і Острозький Даниїл (+2005). Намісником обителі став ієромонах Олексій (Мензатюк), випускник Київської духовної академії, кандидат богослов’я, який до того був насельником Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря.

1 червня 2012 року намісником став ігумен Митрофан (Бутинський), нині єпископ Харківський і Богодухівський  (випускник Київської духовної академії, магістр Богослов’я).

З 1 вересня 2013 року намісником став ігумен Софроній (Бордюк).

Настоятель монастиря

Архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон (в миру – Дмитрій Іванович Процик)

Настоятель ­– священноархімандрит монастиря архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон (в миру – Дмитрій Іванович Процик), народився 8 листопада 1980 р. в селі Зубрець Бучацького району Тернопільської області. В 1997 році, після випускних екзаменів у школі, вступив у другий клас Київської духовної семінарії. Після семінарії, у 2000 році вступив у Київську духовну академію. Того ж року був пострижений у чернецтво в Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі. Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом рукоположений в сан ієродиякона.  2001 року призначений на посаду благочинного Свято-Михайлівського Золотоверхого чоловічого монастиря м.Києва. 2003 року рукоположений у сан ієромонаха.

А 2004 року захистив кандидатську дисертацію.

Того ж року був призначений на посаду викладача в Київській православній Богословській академії. З кінця 2006 року – на посаді секретаря Патріарха Київського і всієї Руси-України. А 15 січня наступного року призначений намісником Свято-Феодосіївського ставропігійного чоловічого монастиря. Того ж року возведений в сан ігумена, а 4 лютого 2007 року возведений в сан архімандрита.

Керував справами Київської патріархії, 2008 року священним синодом Київського патріархату був обраний на єпископа Чернігівського і Ніжинського.

В 2011 році єпископ Іларіон був призначений головою Управління зовнішніх церковних зв’язків Київського патріархату. А з 23 січня 2012 р. він – керуючий Рівненською єпархією з возведенням в сан архієпископа.

Архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон – постійний член Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Храми монастиря

Георгіївський собор – головний храм чоловічого монастиря та центральна споруда духовно-меморіального комплексу на Козацьких Могилах – розтошований у самому центрі острова Журавлиха на штучно насипаному підвищенні. Збудовано собор у 1910 – 1914 р.р. за проектом архітектора В.М. Максимова (1882 – 1942) – учня відомого архітектора О.В. Щусєва. Виконання робіт керував волинський єпархіальний архітектор В.Г. Леонтович.

Борисоглібський храм, який знаходиться на хорах головного монастирського Георгіївського собору, був освячений, як і весь духовно-меморіальний комплекс, єпископом Діонісієм (Валединським) у 1914 р. Своїми перехідними галереями храм з’єднується з правим та лівим клірусами. Оригінальним та неповторним є інтер’єр приділу, до якого ведуть масивно кам’яні сходи з двох боків.

Параскевський храм – цей «теплий» монастирський храм знаходиться в підземній частині Георгіївського собору, саме з нього у червні 1910 р. почалося будівництво храму-усипальниці. У 1911 р. збудований храм освятив архієпископ Антоній (Храповицький). У день освячення в усипальницю, яка вже була підготовлена з західного боку Параскевського храму, офіцери 12-го Донського козачого полку встановили домовину з останками героїв – козаків.

Михайлівський храм – пам’ятка української  дерев’яної  архітектури середини XVII ст. Козацька Михайлівська церква – була перенесина з сусіднього села Острів на Козацькі Могили у червні 1912 р., де її відбудували та реконструювали у первісному вигляді. Храм  дерев’яний, трьохкупольний, зрубний, що є традиційним для архітектурних формах дерев’яних храмів Волині  XVII ст.

З життя монастиря

Ушанування пам’яті полеглих козаків останніми роками відзначається на найвищому церковно-державному рівні, як це й було задумано ініціаторами створення меморіального комплексу. Одне з намасовіших православних богослужінь в Україні традиційно очолює Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, якому співслужать архієреї та десятки священиків. У ці дні монастир відвідують десятки тисяч прочан.

Братія відродженого монастиря поступово відбудовує святу обитель, веде власне господарство, займається місіонерською діяльністю, викладає „Закон Божий” у місцевій середній школі. У монастирі регулярно несуть послух вихованці Рівненської духовної семінарії.

Поряд з монастирем у 2003 – 2005 р.р. було облаштовано господарче подвір’я, у березні 2009 р. освячено монастирську трапезну та частину братського корпусу, де тепер можуть проживати ченці. Монастир живе в молитві, в праці – на славу Богові, Церкви та України.Пляшева, чловічий монастир на Козацьких МогилахПляшева, чоловічий монстир на козацьких могилах

pljasheva2


(За матеріалами сайту Свято-Георгіївського чоловічого монастиря на Козацьких Могилах (УПЦ КП), 

село Пляшева Радивилівського району на Рівненщині).

 

Тарас Грушівський

Тарас Грушівський

кореспондент

Можливо, Вам це сподобається...

1 Response

  1. Грудень 31, 2014

    […] схиляють голову перед саркофагом із їх кістками, звертаються з поминальними молитвами. Сюди кличе голос наших предків — і мовби оживає в […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.