Радзивилівські фотоательє сто років тому

У Радивилів.info рік тому була стаття «До історії бродівської фотографії», де бродівський краєзнавець розповідав, зокрема, й таке:

«На кінець ХІХ ст. фотографія для мешканців нашого міста була звичним явищем. Про це свідчить, наприклад, оголошення в №1 «Gazety Brodzkej» від 1 квітня 1895р.: «Портрети з фотографії або з натури, виконані олівцем за помірну ціну. Замовлення приймає книгарня Ф.Веста.». «Галицька адресна книга» Яна Бургера у 1897 році називає прізвища двох бродівських фотографів – Дж. Буксдорфа (J. Buksdorf) і Мауриція Райса (Maurycy Reiss), котрий «рекомендує свій фотографічний заклад». Це одні з перших фотографів, які працювали в Бродах.

Про фотографування в Радивилові того часу нічого не відомо, адже фотографічні зображення прикордонного Радзивилова (Радивилова) з’явилися лише на початку ХХ століття, незадовго до початку Першої світової війни.

foto-1Між тим, як виявляється, вже діяли в той час у Радзивилові й приватні фотоательє, які називали словом «фотографія». Факти, опубліковані в Інтернеті, дають уявлення, що, скажімо, фотоательє в Дубні з’явилися ще наприкінці ХІХ століття ­– їх власниками були дворянин Карл Дрогонь (ательє існувало в 1887 році), дружина унтер-офіцера 11 уланського Чугуївського полку Анна Флейєр (1887), дворяни Йосиф Таборовський (у 1887 – 1894 роках), Марія Таборовська (1896 – 1908), купецький син Луйзер Дуб (1897 – 1904) та ін. Радзивилів, як відомо, належав тоді до Кременецького повіту, отож цікаво зазначити, що і в Кременці інтерес до фотосправи започаткувався в ХІХ ст.: першими встановленими власниками фотоательє були пруський підданий Максиміліан Оппітц і його спадкоємці (у 1887 – 1913 роках), міщанка Кароліна Крутовська (1891 – 1902), міщанин Петро Корженевський (1894). У Почаєві мала своє фотоательє Свято-Успенська лавра (1890 – 1901).

А ось щодо Радзивилова, то встановлені перші власники фотоательє лише з початку ХХ ст., причому тут помітну ініціативу проявила єврейська громада. Діяли фотосалони Берка Зільбермана (1902 – 1913), тієї самої кременецької Кароліни Крутовської (1902), міщанина Лазаря Лансберга (1903 – 1913), Мойсея Геймана (1909 – 1915), Шмереля Мазурика (1914 – 1915).

Як правило, фотографи залишали внизу знімка або на другій його стороні свій фірмовий знак чи малюнок. Попри те, що в Радзивилові понад сто років тому було зроблено, очевидно, чимало знімків, вони нам майже не відомі, за винятком кількох із циклу поштових листівок з видами міста. Принаймні знімки з фірмовими знаками згаданих радзивилівських фотоательє поки що краєзнавцям до рук не потрапляли. Отож можемо представити лише фото з інших міст волинського краю.

12 13 14 15 16 17 18

Володимир Ящук

Володимир Ящук

член Національної спілки журналістів України

Можливо, Вам це сподобається...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.