Розіп’ята вітрами “Голгофа” Івана Їжакевича в селі Пляшева Радивилівського району

У Національному історико-меморіальному заповіднику «Поле Берестецької битви» (народна назва «Козацькі могили»), що в селі Пляшева Радивилівського району, згадують Івана Їжакевича — художника та іконописця, котрий сто років тому створив у тутешньому Свято-Георгіївському храмі неповторний образ «Голгофи».

З іменем цього митця, який народився 18 січня 1864-го в селі Вишнопіль на Черкащині і помер у Києві, проживши без двох років сотню літ, пов’язана ціла епоха в українському мистецтві. Його спадщина — понад 20 тисяч мистецьких робіт.

Основа його творчості — національна тематика, заглиблена в історію. Іконопис полонив Івана ще в юному віці. Коли він навчався в Києві в рисувальній школі Мурашка, учням доручили дослідити розписи Кирилівської церкви. Там хлопець узявся знімати нашарування з затьмареної часом настінної ікони. Цю старанність помітив знаменитий Михайло Врубель і запропонував Їжакевичу власною уявою відтворити давнє зображення. І в одній із церковних ніш, отримавши благословення від батюшки, Іван намалював Богоматір. Та так, що Врубель, поглянувши на образ, несподівано спрямував долю художника-початківця в нове русло: «Вважайте, що ви заробили рекомендацію в Петербурзьку академію мистецтв. Про ваш вступ туди я сам подбаю».

Так почалася велика іконописна ера Їжакевича, в котрій «Козацькі могили» посідають чільне місце.

До Пляшевої у 1914 році іконописець приїхав на запрошення духовного опікуна спорудження Георгіївської церкви о. Віталія (Максименка) та Володимира Леонтовича, котрий, власне, керував будівництвом. На той час зведення головної споруди меморіалу пошани українського козацтва, а заодно самобутнього архітектурного сплаву модерну і бароко, підходило до завершення. Залишалося подбати про його розпис та оздоблення. З цим завданням іконописець та його учні успішно впоралися. Принаймні, з першим етапом розпису, куди входили: композиція «Голгофа», яка заповнила всю площину над іконостасом на вхідному фасаді будівлі; колоритні портрети на колонах, оздоблення зводів над балконами, а також прикрашення царських врат та дверей.

Подальшим планам завадила Перша світова війна. Там, де було відведено місце іконописам, розташувалася конюшня… Полотна для панорами Берестецької битви, створені Їжакевичем, австрійці вивезли в невідомому напрямку.

…Нинішній час теж не дуже прихильний до витворів майстра. Зокрема, до його «Голгофи»: за сотню літ, під дією сонця, дощів, вітрів, морозів, величний образ почав руйнуватися. Сприяє цьому процесу ще й оцинкована бляха, на якій здійснено розпис.

Як зазначає історик та краєзнавець Володимир Ящук, згадані кільканадцять оцинкованих пластин не слід вважати помилкою художника й архітектора. Це було тимчасове рішення — бо храм відкривали швидко. Надалі планувалося, що цей біблійний сюжет постане в іншому місці, а його замінить кам’яна мозаїка, яка «на сонці не вигорає, під дощем не іржавіє». Але тим задумам не судилося здійснитися.

П’ять років тому за порадою директора Львівської картинної галереї, нині покійного Бориса Возницького, спробували втілити у життя задум Їжакевича. Фахівці провели дослідження, але виконувати роботи заборонило Мінкультури — мовляв, пам’яткоохоронне законодавство не дозволяє змінювати вигляд пам’яток.


Євген Цимбалюк, письменник.

Адміністратор

Адміністратор

системний адміністратор Радивилів.info

Можливо, Вам це сподобається...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.