Світло голосу «Співаниці» Миколи Тимчака

Коли доводиться замислитися над тим, яким чином витворюється внутрішній світ людини і чиїми зусиллями вдосконалюються наші найкращі риси та якості, то доходимо висновку, що вкрай важливу роль у становленні нашого «Я» відіграє оточення, яке нас формує, а ще ˗ чи не в найпершу чергу ˗ книги, які ми читаємо… 

На початку далеких 90-х, бачачи мій потяг до поетичного слова, мені, тодішній радивилівській старшокласниці, мій учитель рідної мови Василь Олександрович Додь приніс цілий стосик невеликих збірочок-метеликів літераторів рідного краю. Серед них була книга Миколи Тимчака «Співаниця». Ще й нині ˗ дарма що від того дня минуло майже 25 років ˗ не розвіялося перше враження від її прочитання, бо ж назавше вкарбувалися в пам’ять усі вірші з теплих жовтавих сторінок…

Це вже потім я прочитаю інші поезії та новели Миколи Михайловича, побачу його картини і різьбу по дереву, прихилю коліна перед написаними його рукою ликами святих у величних храмах і маленьких церковцях, почую його пісні під гітару… Це вже потім я нарешті особисто познайомлюся з цим унікальним і, без перебільшення, найвидатнішим митцем Рівненщини, довірю йому редагування своєї поетичної збірки, а через кілька років з його направду батьківського благословення прилучуся до когорти майстрів художнього слова нашого краю.

І то вже згодом я довідаюся, що та невелика, але таки неперебутня книжина ˗ «Співаниця» ˗ ще до її виходу в читацький світ уже стала видатним явищем української літературної дійсності, яке щиро стріли й привітали такі визнані особистості нашого часу, як Іван Драч, Дмитро Павличко, Ліна Костенко, Микола Жулинський… А її автор ˗ молодий поет Микола Тимчак міцно утвердився у перших лавах покоління письменників˗вісімдесятників.

Час ˗ нестримна ріка. І от саме гарної, погідної днини 15 травня з моменту народження «Співаниці» виповнилося 30 років. Знаю, що у цьому проміжку з’явилися і продовжують з’являтися нові поетичні та прозові книги письменника, усвідомлюю, що його світле слово було, є і невідступно буде на сторожі Добра, Правди і Любові. Але “Співаниця” назавше лишиться неймовірним духовним і душевним потрясінням мого життя.

Тішуся, що є посеред нас такі люди ˗ і дякую Богові за те, що прихиляє чисте, високе небо до щедро обдарованої талантом творчої долі Миколи Тимчака.

Галина Гнатюк, учитель Радивилівського НВК «Загальноосвітня школа №2 – ліцей» імені П.Стрижака, член Національнї спілки письменників України.

(Зі сторінки Г.Гнатюк у Фейсбуці).

Микола Тимчак виступає в Радивилівській дитячій школі мистецтв імені Германа Жуковського (2016 р.).

Редактор

Редактор

головний редактор Радивилів.info

Можливо, Вам це сподобається...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.