Великодній майстер-клас у заповіднику ″Поле Берестецької битви″

Пляшева, Радивилівський районПисанка – необхідний атрибут весняного свята Великодня. Писанкарство увібрало в себе світоглядні уявлення наших предків, мистецькі вподобання народу. Цей вид народного мистецтва притаманний для різних регіонів України, у тому числі й для Волинського краю.

Походження великого звичаю виготовляти писанки треба шукати у глибині віків. Легенд на цю тему існує чимало, однак всі вони чомусь сходяться. Кажуть, що свята Марія Магдалина невдовзі після Вознесіння Христа на небо вирушила до Риму. Там вона з’явилася до імператора Тіберія зі словами ″ Христос воскрес″ і піднесла йому червону крашанку, почавши проповідувати про Христа. З цієї проповіді імператор вперше дізнався про вбивство Ісуса і негайно віддав під суд Пілата. Перші християни стали наслідувати Марію Магдалину і при взаємних привітаннях почали дарувати одне одному червоні крашанки.

Звичай розмальовувати у різні кольори пішов, кажуть, від того, що коли Ісуса Христа катували, все його тіло ″ пописали″ нагайками.
Сьогодні писанкарство збереглося і розвивається завдяки майстрам старшого покоління у багатьох давніх осередках цього виду мистецтва. Оригінальний орнамент писанок не тільки чарує своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією колориту, він несе прадавні символи світорозуміння і природи, єднає з традицією минуле.

Писанки виготовляють на шкаралупах курячих, гусячих, качиних, індичих яєць. Особливо делікатно виглядає візерунок на маленьких перепелиних яйцях. Пишуть писанки здебільшого жінки. Назву писанка дістала від слова ″писати″. За технологією виконання є різновиди інших назв, крім назви писанка. Це крашанки, крапанки, мальованки, дряпанки. Найпоширенішим вважається восковий метод розпису.

Тематика писанкових орнаментів пов’язана з характером селянської праці, звичаями та обрядами, оспівуванням землі, небесних світил, знарядь праці, природи. Орнаменти писанок пов’язані також з місцевою міфологією та флорою. Узори писанок – геометричні, рослинні, побутово-предметні , декоративні – мають календарне значення і в різних народів означають щастя, добробут, добру прикмету.

Символічними були не тільки знаки, але й кольори. Червоне тло символізує радість, життя, надію. Бронзове – уособлює землю, багату на дари. Біле з чорним – пошанування померлих ( саме з такими кольорами писанки клали на могили предків).

На Великдень крашанками та писанками обмінюються дають бідним, сусідам, роздають дітям. Щоб бути рум’яними, дівчата вмиваються водою, в яку опускають крашанку чи писанку. Найкращу писанку дівчина повинна була піднести парубкові, тим самим признавалась у своїх почуттях.
Писанка – це не предмет повсякденного побуту, а передусім, твір мистецтва.

У Національному історико-меморіальному заповіднику ″Поле Берестецької битви″ співробітники музею-заповідника разом із Вікторією Вікторівною Місюрою – вчителем образотворчого мистецтва ЗОШ І-ІІІ ст. м. Берестечка підготували великодній майстер-клас для тих, хто хоче навчитись розписувати писанки. Бажання виявили учні Пляшевської ЗОШ І-ІІІ ст. Радивилівського району на Рівненщині. Під час майстер-класу учасники писали писанки із волинським орнаментом, а також дізналися про особливості писанкарства у різних регіонах України.

Мистецтво розпису писанок є одним із найцікавіших явищ української культури, а застосування цього виду декоративно-прикладного мистецтва в педагогічному процесі сприяє вихованню в дітей поваги до культурної спадщини до своєї країни, формуванні національної свідомості.

В експозиції музею заповідника Національного історико-меморіального заповідника ″ Поле Берестецької битви″ діє виставка ″Зустрічаємо Великдень″. На виставці представлені писанки – унікальні твори мистецтва, виготовлені руками учнів. Зачаровують своєю вишуканістю і неповторністю великодні рушнички. Вони є загадковою і старовинною річчю, котра несе в собі надзвичайно символіку великого свята.
Доповнюють виставку книги, буклети, листівки на великодню тематику.

Старший науковий співробітник відділу охорони пам’яток історії та культури Національного історико-меморіального заповідника ″ Поле Берестецької битви″ Семенюк Л.В. /За повідомленням на сторінці заповідника у Фейсбуці/.Пляшева, писанкарствоПляшева

 

 

Адміністратор

Адміністратор

системний адміністратор Радивилів.info

Можливо, Вам це сподобається...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.