Застрелився, щоб не потрапити в полон

На сайті «Українська Друга світова» є таке її пояснення: «Друга світова війна – найбільший збройний конфлікт в історії людства. В ньому протистояли два військово-політичних блоки – держави Осі та Об’єднані Нації (Союзники). Бойовими діями були охоплені Європа і Східна Азія, Африка і Близький Схід, Атлантика і Тихий океан. Україна була одним із театрів, де відбувалися найзапекліші бойові дії Другої світової. Війна прийшла на територію України у перший свій день – 1 вересня 1939 року. До останнього дня війни, 2 вересня 1945 року, українці воювали на різних фронтах глобального конфлікту, часто – один проти одного. Український інститут національної пам’яті запрошує дізнатись більше про український вимір Другої світової».

Броди, пам'ятник Петру Федуну Полтаві

м.Броди. Пам’ятник Петру Федуну-“Полтаві”.

Є серед статей сайту «Українська Друга світова» і розповідь, присвячена Петрові Федуну, який народився 23 лютого 1919 р. в селі Шнирів Бродівського повіту, котре розташоване за 10 км від Радивилова (польовими дорогами через Опарипси біля Клекотова).

Його військова кар’єра починалася лейтенантом Червоної армії, а закінчилася – полковником УПА. За фахом він планував бути лікарем, але найбільшого успіху досяг як ідеолог і виховник Української повстанської армії. Він – Петро Федун, провідний пропагандист українського визвольного руху, більше знаний під псевдонімом «Петро Полтава».

У 1940-му 21-річного студента Львівського медичного інституту Петра Федуна призвали до Червоної армії. Освіченого юнака відправили на курси командного складу. Після нацистського вторгнення лейтенант-артилерист Федун воював на радянсько-німецькому фронті й разом з мільйонами інших червоноармійців потрапив у німецький полон.

Петрові вдалося звільнитися, і в 1942 році він відновив навчання у Львові. Паралельно включився в антинацистське підпілля ОУН, членом якої був ще з гімназійних часів. Тут Федун став одним із керівників бандерівської «молодіжки» – Юнацтва ОУН і проявив себе як талановитий публіцист і редактор. Свої ідеологічні праці він підписував псевдонімом «Петро Полтава».

Підпільна діяльність усе більше поглинала Федуна, тож із березня 1944 року він перейшов на нелегальне становище. Завдяки проявленому хисту Федуну стали доручати більш відповідальну роботу.

Тепер він працівник референтури пропаганди крайового проводу ОУН(б) в Галичині та одночасно начальник політвиховного відділу штабу групи УПА-Захід.  А за рік Федун уже піднявся на найвищий щабель у структурах підпілля – став референтом пропаганди Проводу ОУН(б) і начальником політвиховного відділу Головного штабу УПА.  Його війна тривала й після завершення війни світової.

Федуна як мислителя по праву можна вважати виплеканим середовищем боротьби ОУН і УПА. «Полтава» аргументовано критикував більшовицьку окупаційну політику, розмірковував про різні аспекти ідеології українського націоналізму та розробляв оригінальну концепцію устрою майбутньої Української держави. Завдяки «Петру Полтаві» в завдання визвольного руху органічно вплелася боротьба за соціальну справедливість.

Петрові Федуну належить найкращий популярний виклад основ націоналістичної доктрини та завдань боротьби ОУН і УПА – праця «Хто такі бандерівці і за що вони борються» (1950 рік). На неї досі посилаються в дискусіях про український націоналізм.

23 грудня 1951 року оточений солдатами МГБ у своєму бункері в Карпатах Петро Федун-«Полтава» застрелився, щоб не потрапити в полон. Радянський режим знищив підпільного мислителя фізично. Однак «Петро Полтава» продовжує жити у своїх творах.

Редактор

Редактор

головний редактор Радивилів.info

Можливо, Вам це сподобається...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.