2020: Краєзнавчий календар Брідщини

На початку Нового року є нагода пригадати перелік історичних подій, пам’ятних ювілеїв чи «круглих» дат місцевої історії. Одні з них матимуть громадський відголос та відзначатимуться на певному рівні, інші ж – просто згадуємо, щоб показати багатогранність історії нашого краю. Героїчність і саможертовність наших земляків у боротьбі за Українську державу, громадські ініціативи, заснування інституцій, значення яких важко сьогодні переоцінити, відомі постаті та інше – усе це в краєзнавчому календарі 2020 року.

У січні, 155 років тому (1865 р.), почався новий етап в освітньому житті нашого краю: реальну школу було переформовано в «Цісарсько-королівську реальну гімназію» з  чотирма  класами. З цього часу веде своє літочислення сучасна Бродівська гімназія ім. Івана Труша.

15 січня – 115 років тому (1905 р.) у приміщенні Бродівської повітової ради, що знаходилася на сучасній вул. Івана Франка,  товариство «Промислова допомога» відкрило виставку-ярмарку виробів місцевих майстрів. Тут були представлені предмети кошикарства, бондарства, красиві краватки, сардаки, покривала та інше.

24 січня відзначатимемо 105 років від дня народження нашого славного земляка Василя Ящуна (1915-2001) – доктора філології та філософії, професора Пітсбурзького університету, славіста, перекладача, поета і громадського діяча, який народився у с. Шнирів.

2 лютого минає 265 років від часу (1755 р.) першої відомої на сьогодні писемної згадки про палац Бродівського замку. Ця подія пов’язана з весіллям дочки власника міста Станіслава Потоцького – Теофілії з коронним стольником Августом Мошинським.

26 лютого 135 років від народження українського художника, педагога, уродженця с. Голубиця Миколи Федюка (1885-1962).

27 лютого – 75-а річниця героїчного бою самооборонного кущового відділу «Ґонти» (Степана Мигаля із с. Лешнів) з відділами НКВД, які за чисельністю значно переважали повстанців. В історії ця подія зафіксована як Грималівський бій 1945 р. В одному з підпільних видань «Літопису УПА» було опубліковане оповідання «17 проти 300» (автор – провідник Золочівського окружного проводу ОУН – Кирило Якимець, «Бескид», родом з Соколівки). В ході цілоденного бою у лісовому масиві поблизу села Грималівка, засівши в окопах часів І світової війни, повстанці відбили 9 атак ворога, втративши 5 побратимів. Понад 20 убитих було у більшовиків, у тому числі один майор, один капітан, один лейтенант та секре­тар райпарткому.

14 березня – 125-а річниця від дня народження о. Івана Прокопчука (1895-1941) – священника, громадського діяча, який походив з с. Корсів та був парохом у с. Вербівчик, Замордований більшовиками у період окупації Західної України (1939-1941).

1 квітня – 125 років тому вийшов перший номер польськомовного часопису «Газета Брідська», що видавався у Бродівській друкарні Фелікса Веста впродовж 1895-1897 рр. Редактором цієї газети був батько відомого львівського скульптора Антона Попеля – Антон Попель-старший, який працював керівником митного уряду в м.Броди.

2 квітня 1895 р. (125 років тому) було засновано Кредитне товариство з обмеженою відповідальністю «Самопоміч», до наглядової ради якого увійшла майже вся українська інтелігенція повіту. Ініціаторами створення цієї організації, що сприяла розвитку кооперативного руху в нашому краї, були парох м. Броди о. Анатолій Долинський, гімназійний професор Василь Санат, парох Поникви о. Іван Туркевич та ін.

22 червня – 195 років від народження графа Володимира Дідушицького (1825-1899) – відомого громадського діяча, мецената, колекціонера, природознавця, власника маєтку в Пеняках, засновника першого заповідника на території сучасної України – «Пам’ятка Пеняцька».

1 липня – 130 р. від народження о. Івана Татаринського (1890-1941) – пароха с. Гаї-Дітковецькі, учасника національно-визвольних змагань 1917-1921 рр., визначного громадського діяча краю, який був замордований більшовиками під час окупації Західної України в 1939-1941 рр.

У липні минає 75 років від того часу, коли у Бродах почало працювати педагогічне училище, яке готувало вчителів початкових класів.

6 серпня виповнюється 25 років від часу освячення одного з найбільших храмів Бродів – собору Пресвятої Богородиці на Старих Бродах.

22 вересня – 85 років тому (1935 р.) у Бродах відбулося велике свято на честь 30-річчя філії «Сільського господаря», у якому взяли участь понад 7 тис. осіб.

25 вересня – 170 років тому було утворено Торгово-промислову палату в Бродах (1850 р.). Ця установа була покликана захищати і відстоювати права купців та промисловців краю. В Галичині існувало лише три таких заклади (Краків, Львів і Броди). У 1901 р. для інституції було побудоване приміщення (сучасна будівля Бродівської ЗОШ №1). Торгово-промислова палата діяла в Бродах до 1929 р.

6 жовтня – 130 років від народження Миколи Ґошка (1890-1941) – сотника УГА, військового коменданта міста Стрия та Станіславова часів ЗУНР, який у міжвоєнний період проживав у Бродах, працював у фінансовому уряді міста (Уряд акцизів і державних монополій). Він народився у с. Стариська на Яворівщині (нині с. Старичі Яворівського району Львівської області). У серпні 1940 року заарештований більшовиками і засуджений на «процесі 59» до розстрілу. Вирок виконано 14 квітня 1941 р.

19 жовтня – 130-а річниця від народження Володимира Хроновича (1890-1973) – письменника, педагога, уродженця Бродів, іменем якого названа вулиця, на якій він проживав.

15 листопада – 115 років тому в с. Накваша народився Леопольд Бучковський (1905-1989) – польський письменник, художник, різьбяр.

8 грудня – 130 років тому народився о. Степан Клепарчук (1890 – 1984) – священник, активний громадський діяч, автор праці «Дорогами і стежками Брідщини», яка має важливе краєзнавче значення, оскільки базується на численних спогадах і документах.

12 грудня – 125 років тому поважні мешканці Бродів підписали звернення до цісарсько-королівського намісництва з проханням дозволити заснувати «Товариство з прикрашення міста Броди». Серед ініціаторів-засновників були граф Владислав Русоцький, Владислав Янішевський, Фелікс Вест та Антон Попель (старший). У наступні роки ця організація зробила чимало важливих і корисних речей для благоустрою і прикраси нашого міста наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Зокрема, за кошти членів організації було закуплено саджанці і проведено озеленення Ринкової площі, міського парку, центральних вулиць Бродів, валових алей. На Райківці у 1902 р. було встановлено годинниковий павільйон.

28 грудня – 115 років тому (1905 р.) міська рада Бродів прийняла рішення про перехід міста на середньоєвропейський час з 1 січня 1906 р.

Також 155 років тому було надруковано першу монографію про історію м. Броди – книгу о. Садока Баронча «Вільне торгове місто Броди» (1865), а 150 років тому вийшла ще одна книга цього ж історика – «Історія домініканського монастиря в Підкамені» (1870).

Крім цього, слід згадати і про зафіксовані пам’ятні дати національно-визвольних змагань:

75 років тому, 10 березня 1945 р., в селі Гаї-Старобрідські загинув районний провідник ОУН Роман Паляничка – «Кочовик», а 7 листопада 1945 р., на присілку Сади с. Ясенів поліг легендарний командир сотні УПА, лицар Бронзового Хреста Бойової Заслуги УПА, поручник «Свобода» (ім’я та прізвище не відомі, уродженець Східної України).

70 років тому:

18 січня 1950 р. загинув повстанець з с. Черниця Михайло Чернявський – «Збанок»;

25 лютого 1950 р. у с. Вовковатиця загинув кущовий провідник ОУН, лицар Бронзового Хреста Бойової Заслуги УПА Михайло Лесюк – «Жук»;

8 серпня 1950 р. у боротьбі з більшовиками поліг районний провідник ОУН Михайло Горбатюк – «Чупринка»;

28 жовтня 1950 р. біля с. Яснищі в бою з відділом МГБ загинули 4 повстанці: кущовий провідник ОУН на псевдо «Мор» (ім’я та прізвище не встановлено), Михайло Ключинський – «Дунайчик» (с.Вербівчик), Василь Кутняк – «Кучерявий» (с.Стиборівка) та Іван Саган – «Страшний» (с. Стиборівка)

2 грудня 1950 р. загинув районний провідник ОУН Підкаменеччини та Олещини Михайло Павлінський – «Верба», «Бродяга».

Тих, хто бажають дізнатися більше про історію краю, запрошуємо у Бродівський історико-краєзнавчий музей.

Василь Стрільчук, краєзнавець.

Броди, музей, Клекотів, книга

Василь Стрільчук

 

Володимир Ящук

член Національної спілки журналістів України

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.