28 жовтня – пам’ятна дата в нашій історії
28 жовтня, в день 72-ї річниці остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників з території України в ході Другої світової війни, пройшли урочистості і в Радивилові – з покладанням вінків до пам’ятників і пам’ятних знаків героям.
На меморіалі Слави, біля братських могил полеглих воїнів, відбувся мітинг з участю керівників району і міста, представників громадськості. Виступили заступник міського голови Радивилова, депутат районної ради Віктор Ісюк, ветерани педагогічної праці, історик Юрій Арламовський, голова міської ветеранської організації Дмитро Воронко і краєзнавець Євген Гудима. Ветерани згадували пережите ними і радивилівцями у воєнні і післявоєнні роки, ділилися думками про уроки історії, про ті важкі випробування, які випали сьогоднішній незалежній України у зв’язку з російською агресією.
Хвилиною мовчання вшановано пам’ять полеглих. Відбулося покладання вінків на братські могили.
Районна рада на своєму сайті написала про це зі словами “Велика Вітчизняна війна”.
Помилковість такого слововживання пояснив історик (http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_koli-vzhivayemo-leksiku-minulogo-stavimo-pid-zagrozu-majbutnye/729801):
“Велика Вітчизняна війна”
Найвідоміший і найнебезпечніший міф-концепт. Термін “ВВВ 1941–1945” одразу відсікає в людській свідомості два роки нацистсько-радянського союзу від “героїчного подвигу”. Він відправляє в небуття Пакт Молотова–Ріббентропа, поділ Польщі, Катинь, інші випадки радянської експансії. Вся складність Другої світової війни редукується до чорно-білої схеми: “хороший” СРСР за підтримки західних союзників проти абсолютного зла – “фашизму”.
Хто не з нами – той проти нас. Хто воює із “совєтами”, той – пособник. Усі національні рухи – колабораціоністи і зрадники. Радянський Союз не міг чинити військових злочинів, бо воював за “праве діло” тощо.
Найогидніше – це використання “ВВВ” нинішньою Росією для легітимації власної політики. “Діди воювали”, “можемо повторити”, Росія – головний борець із “фашизмом”.