А.Грисюк: відверто про життєвий шлях та діяльність

Грисюк Анатолій Іванович – виконавчий директор ТзОВ «Радивилівмолоко», депутат Рівненської обласної ради та просто радивилівець, якому не байдужа доля рідного краю. За своє життя працював учителем у Крупецькій школі, очолював комітет по фізичній культурі та спорту райвиконкому та був керівником відділу Радивилівського овочесушильно-консервного заводу. Починаючи з 1996 року, працює директором заводу «Радивилівмолоко», у 2013 році очолював Радивилівську райдержадміністрацію. Ми поспілкувалися з Анатолієм Івановичем про те, які досягнення для нього є найсуттєвішими в житті, як він знаходить спільну мову з людьми та скільки часу виділяє на відпочинок і сім’ю.

– Анатолію Івановичу, ви маєте чимало здобутків у різних сферах життя, серед них і підприємництво. Але нашим читачам буде цікаво дізнатися, що ще залишило у вашому житті найпомітніші сліди?

– Своє дитинство та юнацькі роки я провів в інтернаті, зростав без батьків – це привчало до думки, що надіятися мушу насамперед тільки на себе. Отож і в доросле життя я пішов цілком самостійним, сам ставив собі цілі – і сам намагався їх досягнути.

Будучи головою Радивилівської райдержадміністрації, я по-справжньому зрозумів людей, які проявляють активну громадянську позицію та не можуть бути осторонь громадської діяльності. Пізнав тонкощі адміністративної системи, психологію людських стосунків у владі й поза нею, навчився знаходити порозуміння з людьми. І це вивело мене на зовсім інший рівень суспільної активності.

Але перші важливі зміни в світогляді прийшли тоді, коли я почав працював на овочесушильно-консервному заводі. Виявляється, я, людина із вчительським дипломом, успішно можу вирішувати виробничі питання. Отож, очоливши відділ постачання і збуту, налагоджував і вдосконалював стосунки з багатьма партнерами по всій території тодішнього Радянського союзу.

Кожна людина не може залишатися байдужою до того, як її працю оцінюють інші. Отже, до помітного в біографії також можу віднести присвоєння мені звання «Заслужений працівник промисловості України», нагородження медаллю «За працю і звитягу».

 – Свою підприємницьку діяльність ви ж починали тут, на молокозаводі, практично з «нуля»?

– У 1996 році, коли прийшов на роботу в Крупець, тут був тільки сепараторний пункт, звідки молоко відвозили в Дубно на завод. Навіщо ж я погодився взятися за таку малоперспективну справу? У мене вже виробилася впевненість у власних силах і здібностях.

Нині ж підприємство «Радивилівмолоко» – на рівні з кращими в своїй галузі. Оснащене сучасною технікою італійського та німецького виробництва. Також ми регулярно оновлюємо і розширюємо асортимент продукції. Підвищуємо культуру виробництва. Адже, щоб конкурувати на ринку молочної продукції, треба діяти на рівні вимог часу. Нині наша продукція користується попитом не тільки в різних регіонах України, а за кордоном: продаємо масло і сир у Грузію, Азербайджан, Молдову, у деякі країни арабського світу і на африканський континент, казеїн – у країни Євросоюзу.

– Знаю, що ваше підприємство «Радивилівмолоко» фінансово підтримує тих, кому це необхідно. Скільки коштів витрачається на такі благодійні цілі?

– При можливості намагаємось допомогти всім, хто звертаються. В першу чергу маю на увазі категорії населення, з яким співпрацюємо як із здавачами молока. Також допомагаємо школам, дошкільним закладам, районній лікарні в забезпеченні харчування пацієнтів, допомагаємо громадам у ремонті церков та інше. Виділяємо кошти на потреби Збройних Сил України, також закуповували бронежилети, предмети першої необхідності військовослужбовцям, багато разів передавали на лінію фронту продукти харчування.

– Ви сказали, що допомагаєте здавачам молока. Як вам вдається знаходити порозуміння з ними?

– Закупівельна ціна не завжди задовольняє сільських господарів. Але ми з ними працюємо завжди чесно і відкрито. Адже після переробки на підприємстві нашу продукцію слід продати, тож ціна має відповідати ринковим вимогам. А війна на сході України призвела до збільшення обсягу реалізації молочної продукції на внутрішньому ринку, а значить і до стримування ціни на неї. Через загальне різке зростання цін на енергетичні ресурси і виробниче устаткування чимало підприємств нашої галузі не витримали конкуренції і збанкрутували.

Нам вдається триматися «на плаву», але можливості для збільшення закупівельної ціни на молоко поки що не такі вже й значні. Отже, ми перебуваємо мовби в лещатах, бо залежимо і від постачальників, і від покупців.

Раніше існувала державна дотація, яка дозволяла на 20 відсотків збільшувати закупівельну ціну на молоко. Нині через економічні труднощі в країні ця дотація відмінена. Але ми, повторююсь, чесні з партнерами і своєчасно з ними розраховуємося. А це, до слова, тисячі людей.

– Анатолію Івановичу, ви людина дуже зайнята. Чи маєте якісь захоплення? Як відпочиваєте? Чи часто вділяєте час своїм онукам?

– Рідко маю вихідні дні. Від щоденних турбот вдається днів на десять хіба що відірватися у відпустку – взимку в Карпати, влітку – до моря. Але цього року ще не відпочивали – карантин, пандемія, тож вирішили не ризикувати. Як є вільний час, переглядаю публікації на різних інтернет-ресурсах: теми – новини, політика, економіка, ринок, молочна галузь. Читаю й книги, здебільшого – спеціальні, які стосуються нашого виробництва. Не забуваю й захоплення юності – спорт. Вранці бігаю навколо ставу, але, на жаль, не надто систематично. Люблю пограти у волейбол, часом виступаю за ветеранську збірну міста.

Онуки – окрема тема. Змалку я відчував дефіцит уваги дорослих, тому пізніше став чуйним батьком, а потім – і дідом. Тож спілкування з дітьми та онуками – відрада для душі. У мене двоє дітей та троє онуків. Старша внучка вже зовсім доросла – студентка університету в Львові. Завжди цікавлюся її успіхами та радію за неї. А двоє внуків, діти сина і дочки, ще малі. Бачитися з ними, проводити спільно час, робити їм подарунки – величезна радість. Власне, наше розуміння України значною мірою включає в себе сім’ю, наших дітей і внуків. Доля України – наша спільна доля.

(На правах реклами).

Редактор

головний редактор Радивилів.info

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.