Анатолій Грисюк: Націленість на діловитість

– Нещодавно з нагоди Дня підприємця голова Рівненської облдержадміністрації нагородив дипломами найбільш сумлінних і чесних бізнесменів – платників податків, а серед них – і Вас. Вітаю. Анатолію Івановичу, а що підказує Вам потребу йти у владу?

– У мене вже є певний життєвий досвід і досвід громадської діяльності. Я працював у владі. Як голова Радивилівської райдержадміністрації брав участь у вирішенні питань економічного, політичного життя, вникав у соціальні проблеми. Затим повернувся на своє підприємство, повернувся до добре знаних справ. Але зустрічі з людьми регіону, керівниками підприємств, організацій та установ, ті починання, за які ми взялися ще раніше , – все це дало підставу вважати, що саме ці проблеми треба вирішувати насамперед на рівні обласної ради.

Звичайно, нас цікавить і те, яким буде наступний депутатський корпус Дубенської районної ради, розширеної у тому числі за рахунок громад колишніх Радивилівського, Млинівського і Демидівського районів. Серед депутатів повинні бути люди, які вміють конструктивно, по-діловому підходити до вирішення проблем. Зрозуміло, на рівні району вирішується далеко не все, але в тому, що і як можна вирішити в раді будь-якого рівня, має проявлятися наполегливість, послідовність. Не потрібні сварки, закулісні ігри, амбіції, меркантильні наміри, все має робитися відкрито й гласно. Того, хто не згодний з думкою більшості, слід сприймати як повноцінного політичного гравця, позиція кожного на сесії ради повинна мати значення.

Тобто вважаю, що в нинішній ситуації реєстрація кандидата в депутати від тієї чи іншої політсили – певна формальність, адже на рівні обласної чи районної ради загальнополітичні питання не вирішуються, потрібно зосереджувати увагу на повсякденних злободенних справах, вирішувати, як розставити пріоритети, адже братися за все відразу й похапцем – це завідомо прирікати хороші ідеї на провал. Попросту грошей на все ніколи не вистачає. І найкраще визначитися у цих пріоритетах можуть люди, які вже попрацювали в певній сфері, краще за інших розуміють внутрішні механізми її функціонування, здатні іншим переконливо довести необхідність тих чи інших кроків на обласному чи районному рівні.

Працюючи в інтересах своїх виборців, ми знаходимо їх розуміння та підтримку. Необхідна депутатові й підтримка керівників підприємств, бізнесменів. Ми повинні потурбуватися про розвиток малого бізнесу, бо коли він матиме умови для повноцінної діяльності, не відчуватиме адміністративного втручання, це впливатиме на наповнення бюджету, а значить – і на можливості вирішення тих чи інших питань. Йдеться, можна сказати, про фундамент для всього нашого життя.

І усвідомлюю, що на першому плані тут, як і раніше, повинні бути питання економіки. А це – і надходження податків, і створення нових робочих місць, і забезпечення умов для зростання заробітної плати. Над цим я працював як депутат облради.

Навіть ті, хто не дуже прихильно ставилися до мене, мали змогу пересвідчитися: я твердо стояв і стоятиму надалі на позиціях зміцнення Української державності – зміцнення конкретними справами на місцях, неухильно відстоюватиму інтереси нашого краю. Звичайно, я завжди усвідомлював, що сила депутата – в його підтримці з боку людей небайдужих, підприємливих, ініціативних, талановитих. Тому вдячний усім, з яким випадає плідно співпрацювати у вирішенні проблем області.

– Наскільки можна збагнути, ваш визначальний принцип: зумів вплинути на ритм життя свого трудового колективу, зумів налагодити його конкурентоспроможний механізм, знайшов себе серед людей – значить маєш моральне право претендувати на роль депутата, так би мовити, гравця у місцевій владі?

– Знаєте, коли я в 1996 році погодився піти на Крупецький молокозавод, по суті – ще тільки молокоприймальний пункт, багато хто мене не зрозумів. Так, багато грошових боргів, «ложка» молока, приблизно три тонни в день, зношене обладнання… А кредити тоді давали під 40 відсотків річних. Але хтось же мусив був взятися за потрібну людям справу – організувати в районі свій повноцінний молокопереробний завод. Чому не я? Чи часто ми, ставлячи претензії до керівників різного рівня, до влади загалом, запитуємо себе: а що зробив я особисто для того, щоб виправити ситуацію, поліпшити хід справ. А що можна зробити? Ну, хоч би спробувати піти в депутати місцевої ради, запропонувати свою кандидатуру на «непривабливу» керівну посаду. Головне – я свого часу не побоявся. І таки зумів навести на підприємстві лад, вивів його в число найбільш перспективних у районі. Напевно, й тому вивів, що вчився, багато читав спеціальної літератури, переймав досвід, у тому числі зарубіжний, радився з простими людьми. Одне слово – жив конкретикою, а не політичними гаслами.

Впевнений, справжнє вболівання за долю України – не гучні заяви з трибун і мітингів (тут ще й коронавірус обмежив можливості для зустрічей), а повсякденна наполеглива робота, діловий підхід до проблем, турбота про людей.

Коли голова колгоспу в селі Дружба в 1998 році був призначений головою райдержадміністрації, то висловив бажання зберегти колгосп і звернувся з таким проханням до мене. Тут і своїх справ – вище голови, можна було б відмовитися. І річ, звичайно, не в тому, що просив уже голова адміністрації. Насамперед мали значення доброзичливі особисті стосунки. А це в світі ділових людей має особливе значення. Майже три роки я керував і підприємством у Крупці, яке потрібно було підіймати з колін, і щоранку приїздив на виробничі наради в село Дружбу, а це кілометрів двадцять п’ять в одну сторону, вникав у сільськогосподарські питання, вирішував їх. Так накопичувався життєвий досвід, який дуже згодився, коли мене обрали депутатом обласної ради.

– Наведіть, будь ласка, конкретні приклади: якими проблемами займалися як депутат в обласній раді.

– Як член постійної комісії з економічного розвитку і комунальної власності головним чином працював для підтримки підприємств, приватного підприємництва. Наприклад, разом з іншими мені випало вивчати стан справ у Радивилівському лісгоспі, вживати заходів для підтримки підприємства, сприяти налагодженню справедливих відносин органів місцевої влади з орендарями водойм, зараз беремо участь у вирішенні спорів у селі Козині. Разом з іншими депутатами обласної ради відстояли направлення частини коштів на ремонт Радивилівської лікарні, де вже після того виконано значний обсяг робіт.

У розширеному Дубенському районі теж чимало проблем ще потребують вирішення: йдеться про поліпшення стану доріг, шкіл, про підтримку медицини, культури, соціальної сфери… Зрозуміло, що на передньому плані – щоразу актив територіальних громад, місцеві депутати повинні тонко відчувати всі нюанси ситуації. І тут без координації їхніх зусиль з участю обласної ради аж ніяк не обійтися.

Редактор

головний редактор Радивилів.info

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.