Чи вирине німецький танк із річечки біля Радивилова?

Загальновідомо: Радивилів розташований біля річки Слонівки. Маловідомо: біля міста її суттєво поповнює водою притока Лев’ятинка, яка бере початок, неважко здогадатися, у приміському селі Лев’ятин. У ці дні тут узялися за розчищення одного з осередків джерел – в урочищі Вікно. Меліоративний екскаватор витягнув на поверхню чимало мулу.

Як завжди при такій оказії, збиралося чимало цікавих. Розповідали, де ще в селі б’ють джерела, зга­дували: раніше було їх більше, та окремі заму­лились і зникли. А колись же тут обходилися без копання криниць – дже­рельна вода сама рвалася на поверхню. Я пройшовся вдовж русла Лев’ятинки до ще одного джерела, схо­жого на звичайну дворову сажавку. І тут, кажуть, вряди-годи вода, вириваючись із земних надр, просто вирує своїм струменем.

Ну, а що стосується урочища Вікно, то воно завжди приваблювало пруж­ними потоками, які видимо підіймалися над поверхнею води і не давали замерзати річечці в її руслі навіть у люті морози. До того ж існують перекази, що на цьому місці навесні 1944 року, відступаючи під на­тиском Червоної армії, втонув німецький танк. Я розпитував у селі про це людей різного віку. Думки розділилися: хтось ствер­джував, що чутка про танк з’явилася неспроста, хтось це заперечував. Старожили пам’ятають, що через Ле­в’ятин шістдесят п’ять ро­­ків тому справді відступали з боєм гіт­ле­рівці, просу­валися й ні­мецькі танки, які відкочувалися зі сто­ронни По­ча­єва. Бій не вщухав, тому в протистоянні панував пев­ний хаос, броньовані ма­шини ворога то відтіснялися назад, то проривалися на залишені рубежі біля Сло­нівки, на околицю Ради­вилова. Лев’ятин горів, люди ховалися в погрібах. Березневе бездоріжжя з підмерзлою землею, во­чевидь, не дозволяло добре орієнтуватися на місцевості водіям танків, тому не виключено, що котрийсь із них міг потрапити в трясовину. Утім, довелося почути й розповідь, що танк (невелика танкетка, як було зауважено) таки потрапив у твань і провалився, але сталося те в іншому місці села. Ось і спробуй перевір.

Не знаю, наскільки все це тепер важливо. Однак сільські дядьки і хлопчаки, звіддаля спостерігаючи за роботою, мабуть, не полишали надію дочекатися, коли ківш екскаватора зачепить за щось масивне і металеве. І, кажуть-таки, за щось зачепив, адже поглиблювальні роботи було згорнуто. Однак про танк ніхто з офіційних пред­ставників, у яких про те розпитував, не сказали й слова. Мовляв, розмови це, не більше…  Навіть коли відкинути ефемерність ле­генди і вірогідність здогадів про чиюсь некопійчану за­цікавленість у пошуку танка (чи двох танків?), легко зрозуміти, що справу було затіяно добру: пов­но­вод­нішою стане Лев’я­тинка – значить гарнішою стане й Слонівка, по­ліп­шиться вся довколишня екологія.

А оскільки дже­рельна водойма немала, є надія, що ентузіасти, які взялися до роботи, й про її зарибнення подбають, мож­ливо, й справді розводи­тимуть форель, як про те мрійливо казали мені – як-не-як, і глибина сажавки стала вельми пристойна – метрів вісім, і місце тут романтичне, а тепер уже й оповите відсвіженими легендами.


Володимир ЯЩУК, журналіст, 27.10.2009.

Редактор

головний редактор Радивилів.info

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.