Чи вистачить нам цьогорічного цукру?

Згідно з оперативними даними, станом на 13 жовтня в Радивилівському районі тривав збір урожаю пізніх зернових культур, зокрема, гречки було обмолочено 113 га (77,8%), намолочено 47 тонн. Крім того, було розпочато збирання кукурудзи на зерно. Із 4,9 тис. га обмолочено 892 га, намолочено 6461 тонн при урожайності 72 ц/га.

Продовжується збирання цукрових буряків, які на 13.10.2015 було викопано на 1243 га (45 відсотків площ посіву), накопано 39 тисяч тонн солодких коренів при середній урожайності 315 ц/га. На цукрозаводи вивезено 33 тис. тонн цукросировини. Найбільші площі зосереджені в ПП „Агро-Експрес-Сервіс” – 1694 га та в агрокорпорацї „Крупець” – 1000 га. Решта площ розміщені у малих фермерських господарств. Посівні площі цукрових буряків, відносно минулорічних, скоротилися більше як на 20 %.

Згідно з черговим прогнозом, Україну чекає драматичне зниження виробництва бурякового цукру. За весь час існування Консалтингової агенції ААА і, відповідно, за весь час прогнозування виробництва цукру і його середньорічної ціни, в сезоні 2015 року буде зварено близько 1 млн. тонн цього продукту, що є історичним мінімумом.

Але дефіцит цукру не загрожує Україні – минулий рік/сезон у черговий раз приніс перевиробництво цукру в шаленій кількості. Протягом минулого сезону споживання дещо знизилося і перехідні залишки повністю покриють недостачу виробництва цукру в поточному сезоні.

Проте зниження виробництва цукру все ж таки позначиться на оптових і роздрібних цінах. Однак світове споживання цукру наступного року може збільшитися. Крім інших чинників, вплив на попит справляють виробники безалкогольних напоїв, кетчупу та шоколаду, які відмовилися від інших підсолоджувачів на користь цукру.

Із загальної площі посіяних технічних культур соя на Радивилівщині займала 58,7 % (8 тис. га.). На 13.10 було зібрано 4,9 тис. га при середній урожайності 16 ц/га.

Посіяно 240 га озимого ріпаку. Триває посів озимих зернових, у тому числі озимої пшениці посіяно 6574 га (92%) та озимого ячменю – 719 га (144%).

Критична ситуація складається з посівами жита, площі якого з року в рік по Радивилівському району (і по Рівненській області в цілому) стають дедалі менші. Як пояснюють самі товаровиробники, реалізаційна ціна продукції повинна бути не менша, ніж на неї затрачено.

Для комплексу осінніх польових робіт товаровиробниками району закуплено 2,7 тис. тонн мінеральних добрив, внесено – 1,5 тис. тонн.

Незважаючи на рекордний імпорт азотних добрив улітку 2015-го, дефіцит українського ринку нині оцінюється сотнями тисяч тонн.

Українські виробники добрив вимушено пасуть задніх. Два потужних підприємства — горлівський концерн «Стирол» і сєверодонецьке об’єднання «Азот» — розташовані в зоні АТО й зупинені з міркувань безпеки. Ще два зі складу групи Ostchem – черкаський «Азот» (виробничі потужності — 900 тис. тонн на рік) і «Рівнеазот» (450 тис. тонн) — із квітня 2015-го простоюють через відсутність сировини (природного газу, який було арештовано).

cukrovyj_byrjakЯк вважають у Міністерстві аграрної політики, проблему дефіциту частково може бути вирішено за рахунок потуж­ностей ДП «Одеський припортовий завод», ПАТ «ДніпроАзот» і надходжень агрохімікатів з-за кордону. Разом із тим експерти не виключають варіант подальшого наповнення цього сегмента внутрішнього ринку шляхом постачань з-за кордону.

Серед найбільших споживачів аміачної селітри у світі –  країни колишнього СРСР. Європа давно відмовилася від цього виду добрив і перейшла на стабілізовану селітру, яка не є вибухонебезпечною. Крім того, рівень розвитку й доходів сільгоспвиробників у ЄС дозволяє їм застосовувати альтернативні види добрив. Так, у світовій практиці є тенденція до збільшення використання рідких і газоподібних добрив (КАС, аміак, безводний аміак, рідкі комплексні добрива) і зменшення частки у структурі споживання сипучих, що дає змогу опера­тивніше впливати на потреби рослини в тій чи іншій формі мінерального живлення.

Вітчизняні агрокомпанії теж шукають альтернативу внесенню селітри. Великі агрохолдинги, у яких є можливості для інвестицій у технології, переходять на рідкі добрива – КАС чи аміак. Рідкий аміак, як кажуть фахівці, треба вносити на великих площах, він містить 82% азоту і це економічно дуже вигідно за умов наявності відповідного роду техніки. Втім, українські фермерські господарства зазвичай не мають змогу модернізувати свій автопарк і не обробляють таких великих площ. Загалом споживання міндобрив торік скоротилося чи не на третину. Цінова ситуація на ринку була досить нестабільною. Найвищий рівень росту цін у 2015-му було зафіксовано в березні. За рік (із 14 серпня 2014-го по 14 серпня 2015-го) відпускні ціни на карбамід (мішки) зросли з 4464 до 9300 (+4836) грн./т, або на 108%, на безводний аміак — з 6600 до 14000 (+7400) грн./т, або на 112 %.

«Наразі аміачна селітра коштує 8,5 – 9 тис. грн/тонну, при запуску вітчизняних заводів буде спостерігатися зниження цін на 5 – 10 %. Водночас без запуску заводів при збільшенні попиту піде зростання ціни», — прогнозує експерт асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Ігор Остапчук.

Віра КУЗЬМИЧ, головний спеціаліст управління агропромрозвитку Радивилівської РДА. (Районна газета “Прапор перемоги”, Радивилів, 16.10.2015).

 

Василь Семеренко

Василь Семеренко

редактор районної газети "Прапор перемоги", член Національної спілки журналістів України

Можливо, Вам це сподобається...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.