Нестором польського книгарства називають відомого книгаря, видавця, активного громадського діяча Фелікса Веста (1846 – 1946), життя і діяльність якого пов’язані з містом Броди, де він упродовж 1864 – 1944 років жив, творив і досягнув найвищих вершин своєї професійної майстерності. Сьогодні у нашому місті є вулиця названа на честь цієї людини, зберігся будинок, в якому він жив і працював. Однак для більшості бродівчан та жителів навколишніх міст і сіл постать ця є невідомою.
Фелікс Віктор Вест народився 3 вересня 1846р. в м. Вираві (Словаччина). В 1863 р. закінчив реальну школу в Самборі й розпочав книгарську працю (як учень) в Яна Розенгейма. У 1864 р. разом з патроном переїхав у Броди, де працювала філія самбірської книгарні. Впродовж 1871–1873 і 1875 – 78 років Ф.Вест вдосконалював свої вміння у відомого львівського книгаря Кароля Вільда. У 1878 р. повернувся у Броди на постійне місце проживання і одружився з дочкою Розенгейма – Фелісією. У 1882 р. перейняв від тестя книгарню, а у 1888 р. – друкарню.
За роки діяльності Бродівської друкарні вийшло понад 630 різноманітних видань, це література і літературна критика, історія й філософія, теологія й право, мистецтво і ветеринарна справа. Видавалися тут різного роду звіти, брошури, календарі, поштові листівки тощо. (До речі, поштівки з видами Бродів і околиць видавництва Веста є досить цікавим краєзнавчим матеріалом, який потребує окремого дослідження).
Спеціалізувався Фелікс Вест в основному на виданні шкільної літератури. У Бродівський друкарні побачили світ такі книжкові серії:«Бібліотека для молоді»(виходила в 1873–1880рр. ще під вивіскою Яна Розенгейма), «Повісті для молоді»(1888–1889), «Книжки для дітей і молоді»(1890), «Національні повісті для шкільної польської молоді»(1891–1892), «Література польська»(1901), «Бібліотека сучасних письменників»(1904–1907), «Наші великі письменники»(1911), «Епос»(1908–1912), а також «Найважливіші твори польських та іноземних письменників» (1902–1911). Остання з серій отримала високу оцінку критиків. В ній вийшли твори польських і світових класиків: Байрона, Шекспіра, Шіллера, Мольєра, Гоголя, Міцкевича, Коженьовського, Словацького, Красінського, Крашевського, також Еврипіда, Аристофана, Демосфена. У 1906 р. Бродівською друкарнею Ф.Веста у серії «Найважливіші твори польських й іноземних письменників» було видано польською мовою «Слово о полку Ігоревім» (переклад Бєловського, пояснення і вступ Богдана Лепкого). Важливим є те, що до видання «Найважливіші твори польських й іноземних письменників» було залучено велику кількість відомих діячів краю, літературних критиків, науковців, що таким чином сприяло популярності даного видання та ставило його на високий фаховий рівень. Кожен твір з цієї серії мав літературне опрацювання, яке включало біографію автора, ґенезу і оцінку твору, літературну композицію, мовні тлумачення характеристику осіб, ідейну вартість та бібліографію. Таку схему опрацювань творів, удосконаливши і розвинувши її, пізніше перейняла польська «Бібліотека Народова».
Вест презентував свою продукцію на книжкових виставках у Львові, Кракові, Варшаві, Парижі. У 1907р. на конкурсі в Мадриді (Іспанія) книгар отримав золоту медаль.
Видавав бродівський книгар і періодику: «Практичний тваринник», «Газета Брідська», «Ветеринарний календар», а також щорічні звіти Бродівської гімназії ім. Кронпринца Рудольфа, польських товариств та їх осередків, які діяли у Бродах.
Філії Бродівської книгарні діяли у Львові, Варшаві, Нью-Йорку.
Фелікс Вест брав активну участь у суспільному житті краю. У 1880-их роках він був засновником та ініціатором створення ряду громадських організацій: осередку Польського Гімнастичного Товариства «Сокіл», Товариства Християнських Рукодільників «Гвязда», Товариств Народної Школи та Польської Молоді. Книгар став ініціатором та секретарем комітету зі спорудження пам’ятника польському драматургу, педагогу Ю. Коженьовському в Бродах (автором цього пам’ятника був відомий львівський скульптор А. Попель). Упродовж тривалого часу Вест був членом Бродівської міської ради, віце-бургомістром, радником Торгово-промислової палати, її віце-головою. Його заслугою стало й те, що Бродівська гімназія перейшла з німецької мови навчання на польську (1907 – 1913).
Друкарня Ф.Веста працювала до І світової війни, книгарня діяла ще й у міжвоєнний період. За значні заслуги у культурно-громадській діяльності книгар був нагороджений Золотим і Срібним Хрестами (1935 і 1937). У 1938 р. під час відзначення 75-річчя книгарської діяльності Веста його іменем названо одну із міських вулиць (сучасна В.Стефаника) і присвоєно йому звання почесного громадянина міста Броди. У 1944р. під час примусової евакуації Вест покинув Броди, переїхав спочатку у м. Львів, потім у м. Новий Сонч (Польща), де прожив останні роки життя. Помер Фелікс Вест 18 січня 1946 року.
Оцінюючи значення цього польського діяча в історії нашого краю, слід відмітити перш за все його заслуги у популяризації друкованого слова серед населення, прилученні мешканців Бродівщини до здобутків світової літератури. Періодичні видання Бродівської книгарні відігравали неабияку роль у пропагуванні освіти серед населення, мали практичний характер. Крім того, періодика, поштові листівки з видами міста мають важливе значення для вивчення історії та культури нашого краю.
Василь Стрільчук, директор Бродівського краєзнавчого музею Львівської області.
