Гаї-Лев’ятинські – село не «безперспективне»

У Вербну неділю в Гаях-Лев’ятинських  неподалік від Радивилова відбулося свято села.  Розташоване це село на 320 жителів біля села Немирівка, при межі із Львівщиною. Землі в основному орендує агрокорпорація «Крупець» (понад 600 гектарів на території колишньої Немирівської сільради, з них 300 – біля Гаїв-Лев’ятинських). Цим і пояснюється інтерес генерального директора агрокорпорації Володимира Варфалюка до розвитку цього, як раніше вважалося, «неперспективного села».

Отож і вирішено було виділити кошти на проведення освітлення його вулиць, на облаштування в центрі села, поблизу клубу, сучасного дитячого ігрового майданчика, а в іншому місці, ближче в сторону Радивилова, – футбольного поля. Окультурено 20 гектарів існуючого пасовища для великої рогатої худоби жителів села і додатково засіяно під пасовище 15 гектарів.

Радивилівська громадаЗвичайно, в святковий день у центр Гаїв-Лев’ятинських зібралося чимало людей, особливо приємно було бачити рухливих дітлахів, які щиро раділи розвагам на новенькому дитячому майданчику (обійшовся він, між іншим, недешево – разом із проведенням освітлення вулиць і облаштуванням футбольного поля – більш як у 130 тисяч гривень).

Богослужіння з участю церковного хору провів настоятель місцевої Свято-Миколаївської церкви отець Володимир Грицюк. Він побажав усім гарно зустріти свято Воскресіння Ісуса Христа. Відбулося освячення дитячого майданчика.

Віршоване вітання підготували діти, які піднесли Володимиру Олександровичу святковий коровай.

У своєму виступі Володимир Варфалюк наголосив, що хоче підставити плече, щоб бачити це село процвітаючим, таким, де весело живеться малечі, в якої є перспектива. Навіть пожартував, що коли дітей побільшає, готовий вкласти кошти у спорудження ще одного такого ігрового майданчика.

Слід зазначити, що Гаї-Лев’ятинські ­ – для В.О.Варфалюка село особливе, адже поблизу нього здавна існував хутір Бардецки, напівдорозі до Немирівки. А на тому хуторі (нині не існує) жили предки Варфалюка, зокрема – в 30-і роки там жив його дід, Олександр Григорович Варфалюк. Далі зацитую із випущеної 2015 року книги «Володимир Варфалюк: З людьми і для людей»: «Марія і Олександр, батьки Володимира Варфалюка, побралися в 1939 році, мешкали біля села Немирівки, хутір Бардецки, там Варфалюки, батьки Олександра, мали 25 гектарів землі, пасіки 100 пнів, достатньо різноманітного сільськогосподарського реманенту… Але сімейне благополуччя виявилося нетривким… Дід Володимира загинув у 1944 році, а бабуся Домнікія опинилася на спецпоселенні в Сибіру…»

Досі в селах зберігається переказ, що хлопці і дівчата ходили на хутір Бардецки на вечорниці, бо там була для них велика гойдалка.

Неспроста жінки старшого віку після освячення дитячого майданчика в Гаях-Лев’ятинських звернулися до Володимира Олександровича з пропозицією: а чому б не зробити в селі й гойдалку для дорослих, як було в давнину. І він, пам’ятаючи сімейний переказ, з усмішкою погодився: гойдалка буде.

На сільському святі виступили також заступник голови Радивилівського міськвиконкому Віктор Ісюк, який подарував дітям м’ячі (адже тепер це село входить до Радивилівської територіальної громади), та депутат Радивилівської міської ради, жителька цього села Сніжана Горобець.

А для дітвори було закуплено морозиво та солодощі.

Звичайно, схід села з участю активу сприяв і обговоренню деяких проблем цього та сусідніх населених пунктів. Зокрема, йшлося про те, що слід налагодити підвезення дітей дошкільного і шкільного віку до відповідних навчально-виховних закладів у Немирівці, адже поки що близько 50 учнів із Гаїв-Лев’ятинських навчаються у загальноосвітній школі сусіднього села Гаї-Дітковецькі Бродівського району Львівської області. Говорили сельчани і про те, що було б непогано налагодити рух маршруток з райцентру (і центру громади – для Гаїв-Лев’ятинських!) хоч би кілька днів на тиждень через Гаї-Лев’ятинські на Малі Гайки і Дружбу та в зворотному напрямку. Ставилося питання про те, що більшої уваги влади та активу вимагає село Батьків, тієї ж колишньої Немирівської сільради.

Одне слово, меценатський почин В.О.Варфалюка слугує свого роду орієнтиром не тільки для можливих нових благодійників, але й для тих, кого внаслідок адміністративно-територіальної реформи народ наділяє новими владними повноваженнями.

А що стосується агрокорпорації, то Володимир Олександрович поінформував людей, що нині загалом орендують понад 7 тисяч гектарів, за кількістю поголів’я курей-несучок займають четверте місце серед підприємств такого профілю в Україні. Курячі яйця продають навіть на африканський континент, у країни Близького Сходу, шукають вихід і на європейський та інші ринки. Агрокорпорація «Крупець» – багатогалузева фірма. Наприклад, мають потужний комбікормовий завод, лінію з переробки сої на олію та жмих, цього року планують збудувати завод з випуску соняшникової олії. А це відкриє змогу нарощувати виробництво, значні кошти вкладати і в благодійні проекти.

Багато фото великого формату дивіться тут: 

http://photo.i.ua/user/5086/471011/?p=0&r=8027732

Hai-L-2 Hai-L-3

Володимир Ящук. Фото автора.

 

Володимир Ящук

член Національної спілки журналістів України

You may also like...

2 коментарі

  1. axabnrg сказав:

    19 квітня у Києві відбулась Міжнародна конференція «Розвиток сільських територій в умовах децентралізації: стан, можливості та ризики»:

    http://agropolit.com/spetsproekty/85-metod-groysmana-abo-detsentralizatsiya-po-ukrayinski

  1. Листопад 20, 2017

    […] розповідало про відкриття подібного дитмайданчика в селі Гаї-Лев’ятинські. За сприяння все тієї ж агрокорпорації і її керівникка […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.