Гора Макітра: мальовничі краєвиди

На сторінці у Фейсбуці «Мандруємо Бродівщиною. Поради для школярів та їхніх батьків» з’явилася фотоінформація про веломаршрут до заповідника «Макітра» між селами Суховоля, Бучина і Гаї-Дітковецькі Бродівського району. Від Радивилова – близько 10 кілометрів. Це чи не єдине місце в усій Західній Україні, де збереглася не займана плугом степова рослинність. Визначальною точкою заповідника стала гора Макітра. Їй присвячено статтю у Вікіпедії, де, зокрема, можна знайти таку інформацію.

Площа заповідника – 16 га. Створений у 1931 році (спершу на території 4,02 га) з метою охорони і збереження осередка степової рослинності волинського типу на північній межі її поширення. Входить до складу Національного природного парку «Північне Поділля».

Ще років 25-30 тому на північно-західному схилі гори Макітра витікало джерело. Сьогодні джерело заросло і замулилось. Залишилася лише назва урочища – Кринички. Територія заказника охоплює схили гори Макітра (343,6 м), в північній частині низькогірного пасма Вороняки. Здалеку на тлі рівнинної місцевості профіль гори нагадує перевернуту макітру. Гора складена з вапняків, які добре розчиняються. Утворюються порожнини, які поступово заповнюються водою. Таким підземним руслом вода рухається на північний захід і через 5 км виходить у карстовій западині, озері Калдуб.

До цього заповідного місця з Радивилова можна їхати через Немирівку, Гаї-Лев’ятинські, Гаї-Ситенські. Хоча в соцмережі Ігор Левчук з Крупця розповів, що з друзями не раз влаштовував туди забіги через Немирівський ліс. Гора невисока, входить у кряж, який тягнеться до найвищої в нашій області гори Цимбал (348,5 метра) та пагорбів біля села Дружба. Коли йдеш витолоченою у травах стежкою до пологої вершини, увінчаної металевим знаком, упевнюєшся: місце просто дивовижне, неспроста вважається осередком рідкісної степової рослинності волинського типу на північній частині її поширення. Тут висяює різнобарв’ям величезна кількість квітів, впадають у вічі знані лікарські рослини, ще більше повсюдно мало кому відомих, хоча відповідна програма на смартфоні відразу дозволяє дізнатися їх латинські назви, а відтак – через Вікіпедію – можна встановити і українські назви. А що вже різних видів трав навкруги – дух перехоплює. На думку краєзнавця і історика Дмитра Чобота, рідкісна степова рослинність слугує «беззаперечним доказом наявності тут у давні часи степу».

Вершину опоясують посновані різнотрав’ям рови – це, вірогідно, відгомін минулої війни, хоча такі рівчаки у легкорозчинних вапнякових покладах могли зробити й зливи. А в ровах можна ненароком наступити на ящірку, вужа, ймовірно – водяться й гадюки. Що спонукає до обачності, особливо коли взутий не в чоботи.

З Макітри відкриваються далекі простори Бродівського, Радивилівського та Кременецького районів. Добре видно за лісом Радивилів, у серпанку потопають Броди, на пагорбі виразно окреслюється Підкамінський монастир, мов на долоні – навколишні села Гаї-Дітковецькі, Гаї-Лев’ятинські, Суховоля, увиразнені низькогірними пасмами Вороняків, на протилежному краї гряди визирає Дружба…

Умови карантину заохочують нас до велопрогулянок на природі, до пізнання свого краю.

Фото – на цій сторінці: https://www.facebook.com/groups/185730318668576/

Володимир ЯЩУК. Фото автора.

Вид з гори Макітра

Редактор

головний редактор Радивилів.info

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.