Історик Орест Фотинський із села Батьків Радивилівського району

Орест Фотинський, історикОрест Фотинський – історик церкви, археолог, архівіст, краєзнавець, педагог.

Народився 23 липня 1862 року в селі Батьків неподалік від міста Радивилів (нині Рівненської області) у сім’ї священика Оксентія (Авксентія) Фотинського, який похований на старому цвинтарі цього села.  Священиками тут були: Федір Бочановський (1806 p.), Стефан Кожуховський (1816), Йосип Каплич (1822), Іоан Яновський (1829–1830), Олександр Шиманський (1834), Даниїл Піотрович (1836–1839), Іосиф Шеметович, Анфім Кавецький, Михайло Боруцький, Варфоломій Гардасевич, Авксентій Фотинський, Петро Зілітинкевич та інші.

Початкову освіту здобув у Кременецькому духовному училищі. У 1877 – 1883 роках навчався у Волинській духовній семінарії в Кременці, затим закінчив Київську духовну академію. Працював у чоловічих школах та гімназіях (1905-1908), викладачем Волинського жіночого духовного училища та в духовній семінарії (1916 – 1918).

У 1917 – 1918 роках викладав історію України у Волинському народному університеті, з жовтня 1919 р. – у Волинському інституті народної освіти. Завідував архівною секцією Губернського комітету охорони пам’яток мистецтва (1919 – 1922), Губернським архівним управлінням (1922 – 1923) та був заступником завідувача цього управління (1924 – 1925).

Брав участь у створенні та діяльності Товариства дослідників Волині, яке діяло у Житомирі в 1900 – 1920 роках; у 20-х роках організував Історичний архів при Волинському губернському архівному управлінні, завідував історичним відділом Волинського науково-дослідного музею.
Саме О.Фотинський у 1892 році подав на ім’я волинського архієпископа Модеста записку про необхідність заснування товариства, яке б займалося дослідженням давньої історії Волині. Товариство дослідників Волині розпочало свою діяльність від 1896 року. Одним із найвідоміших його членів був Орест Фотинський, який відіграв важливу роль у збиранні, зберіганні та дослідженні книжкової спадщини нашого регіону. Він описував старожитності Волинського єпархіального давньосховища.

Помітне місце серед історико-краєзнавчих видань кінця XIX – початку XX століть у Волинській губернії займає «Волынский историко-археологический сборник», який видавався Волинським церковно-археологічним товариством з ініціативи Ореста Фотинського. На його сторінках краєзнавець опублікував ряд ґрунтовних історичних розвідок.

У 1899 році О. Фотинський був делегатом ХІ Археологічного з’їзду від Волинського церковно-археологічного товариства. Він не лише організував виставку волинських старожитностей, але й виступив з науковим повідомленням, був секретарем відділення історико-географічних і етнографічних старожитностей. ХІ археологічний з’їзд розглянув досить широкий спектр проблем давньої історії України і Волині зокрема, підбив своєрідний підсумок наукового вивчення стародавньої історії Волині на кінець ХІХ століття. В рефератах, виголошених на з’їзді, відображено широке коло питань волинської минувшини, і в цьому є певна заслуга Ореста Фотинського.

1899 року здійснив наукову екскурсію по Острожчині, відвідавши Острог, Межиріч, Дермань, Дорогобуж. Висловив рекомендації про обов’язкове збереження цінної дерев’яної церкви на Новому Місті в Острозі, датованої ним XVI ст. (була розібрана перед Першою світовою війною). Домігся передачі у давньосховище і цим увів у науковий обіг архів, зібрання стародруків і рукописних книг Дерманського монастиря. Сприяв становленню Братства імені князів Острозьких та музею в Острозі.

Досліджував літописний Дорогобуж, історію монастирського селянства XVII ст. (на дерманських архівних матеріалах), социніанський рух на Волині XVII-XVIII ст., примірник Острозької Біблії з цікавими своєю нетрадиційністю примітками до тексту Святого Письма “волинського вільнодумця” першої пол. XVII ст.
У радянські часи О. Фотинський продовжував досліджувати історію України.

Плідна наукова діяльність була перервана смертю 28 листопада 1931 року.


(Використано матеріали з сайту «Історична Волинь»).

 

Адміністратор

Адміністратор

системний адміністратор Радивилів.info

Можливо, Вам це сподобається...

1 Response

  1. ксеня сказав:

    У Батькові жила моя родина Гардасевичів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.