Із запалом дослідника, винахідника і літератора

Кажуть, що не буває випадкових подій, зустрічей і знайомств. Усі люди, з якими ми спілкуємося, приходять у наше життя, аби відіграти в ньому певну роль. Дивна річ, але іноді, пізнаючи нову яскраву особистість, входячи у світ невідомої мені людської душі, я переживаю відчуття спорідненості та взаєморозуміння. Так було кілька років тому, коли мені довелося познайомитися з відомим на Рівненщині лікарем-стоматологом Антоном Івановичем Мельником (м.Дубно).

– Антоне Івановичу, широка громадськість знає вас як успішного лікаря, підприємця, інтелігента з великої літери. Натомість Антона Мельника як дослідника, науковця й винахідника ми щойно починаємо для себе відкривати. Хотілося б дізнатися, де витоки цього невтомного пошуку чогось нового в світі? Яку мету ви перед собою бачите? Якими досягненнями вже можете похвалитися як член-кореспондент Міжнародної академії освіти і науки?

-Витоки? Мабуть, вродився таким. Ще змалку, долучаючись до щоденної праці батьків по домогосподарству, пробував щось удосконалити. Шукав скарб, захований, за легендою, місцевим народним месником десь у похиленій над водою вербі, про що він сказав перед стратою словами прощальної пісні. Розшукував шурф шахти з видобутку залізної руди, яка, за розповідями старожилів, десь неподалік функціонувала. Знайшов у кар’єрі відкритого видобутку дерев’яного вугілля бивні мамонта і заніс до школи з проханням передати у якийсь із музеїв. Та і пробував рівнятись на свого старшого брата Івана, який за нову конструкцію сінозбирального комбайна, експонованого на ВДНГ України, був відзначений Грамотою Президії ВРУ та іменним автомобілем «Москвич».

Мета скромна – хоч на мить відчути себе співтворцем. Адже Творець «на Свій образ людину створив» /Буття 1:27/, тому ми повинні пізнавати закони Його творіння і сприяти Йому у подальшому творенні Світу. З досягнень хочеться виокремити співавторську працю «Автономність кровоносної системи зародка зуба», представлену на Всесоюзному з’їзді ембріологів і гістологів у м. Чернівцях (1990), яка була відзначена дипломом І ступеня і рекомендована на реєстрацію як відкриття. Та переломний період у державі і в сімейному житті не дозволили нам довести справу до логічного завершення, хоча за цією тематикою було захищено кілька дисертаційних робіт, але вже іншими дослідниками.

– Упорядкований вами молитовник з’явився в моєму домі задовго до нашого знайомства. Це також не випадково, адже ви – ревний християнин. Чи не тому й узялися за написання книги «Чудотворні джерела України»? Чим для вас є ця праця?

Часті поїздки Україною, з цілеспрямованим відвідуванням святих місць, посприяли накопиченню критичної кількості тематичного матеріалу, що і вилилось у вигляді книги. Але основним мотивом праці був пошук тієї цілющої сили, що притаманна саме цій категорії джерел.

– Для мене найвидатнішою вашою книгою є «Аніомологія», або душезнавство – унікальний підручник, найповніша на сьогодні в українській науці монографія в цій галузі. Як і коли ви прийшли до цього задуму? Чи маєте намір і надалі вивчати душу?

Молитви, чудотворні джерела, чесноти, діла духовного милосердя, святі Таїнства – все це одночасно і методи духовного цілительства, які слабо представлені в посібниках навчальних закладів з народної і нетрадиційної медицини, а тим більше – не розглядаються зовсім у закладах класичної медицини. І навіть ті науковці, що відважились на подібні дослідження, публікують свої матеріали у розділі «мозок і матерія» (ніби мозок не є матерією), уникаючи категорії «душа» як предмету вивчення.

– Антоне Івановичу, я знаю, що вас неабияк цікавлять екстрасенсорика, езотерика, паранормальні явища… Привідкрийте нашому читачеві таємницю: чи будуть нові книги на цю тематику?

Поки що ознайомлююсь із наявним напрацюванням у цьому напрямку і, як звик уже відповідати, «сам іще вчусь». А у якій формі цей процес завершиться – ще не зовсім собі уявляю.

– Наскільки мені відомо, у вас є чимало запатентованих винаходів. Хотілося б дізнатися про них детальніше.

– Так, є декілька винаходів у стоматології, як ось: «Щипці для виготовлення стрілоподібних кламмерів» запатентував іще на четвертому курсі навчання після того, як на практичному занятті під час підгонки готового ортодонтичного апарата до зубів пацієнта зламав кламмера. «Пристрій для вимірювання крайового кута змочування емалі зубів» та «Спосіб експрес-аналізу слини на предмет її карієсогенності» – результат кандидатської дисертації, спрямований на поліпшення можливості доклінічної діагностики ушкодження тканин зуба. На Всесоюзному форумі з колоїдної хімії (м. Яремче, 1988) «Ротаційний віскозиметр» відзначений дипломом 3-го ступеня. Зараз на ринку вартість подібного пристрою біля 170 тис. гривень.

– Існує безліч ініціатив, грантів та проектів, де непересічна особистість може проявити себе. Розкажіть нам, що таке «Медичний Олімп»?

-Всеукраїнський проект «Медичний олімп України» започаткували ВГО «Асоціація фахівців з народної і нетрадиційної медицини України» та Український інформаційно-видавничий центр «Галактика» за ініціативою та участі народних депутатів України, представників Міністерства охорони здоров’я України, департаментів та управлінь охорони здоров’я, громадських об’єднань та інших. Проект проінформував спільноту про діяльність медичної галузі, зібрав та відзначив кращих її працівників, відкрив нові імена та випустив видання «Медичний олімп України». Це видання містить інформацію про вчених зі світовим ім’ям, видатних світил, медиків-практиків, які є елітою нації, а також розповідає про досягнення і напрацювання закладів та установ. Заключна частина Проекту відбулася 6 липня 2018 року.

– Знаю, що вільного часу в таких людей, як ви, майже не буває. Однак дозвольте поцікавитися, де і як ви зазвичай відпочиваєте?

-Взагалі-то я мало відпочиваю. Раніше кілька разів бував у Криму, але пасивна форма відпочинку мені не до вподоби. А останнім часом найбільше, що мені вдавалось, так це викроїти у літню пору не більше тижня часу для поїздки на малу батьківщину – в Закарпаття. Там обов’язковим, уже як ритуал, є похід до лісу, відвідини знайомих з дитинства грибних місць, це завершується, зазвичай, приємною винагородою. Та зауважив одну особливість: коли під час навчання в інституті я переставав адекватно реагувати на жарти однокурсників (перші ознаки перевтоми), я ішов до лісу і швидко відновлював сили. А зараз – навпаки: у лісі я дуже швидко стомлююсь. Можна, звичайно, зробити поправку на вік, але, більш за все, проживаючи у місті, я втратив здатність спілкування з деревами – вони мій негатив забирають на себе, а я не в змозі скористатись їхнім дарунком позитивної енергії.

– Як я вже встигла зауважити, ви ще й дуже вправний фотограф. Чи маєте у своїх домашніх архівах якісь унікальні світлини?

-Щодо вправний, то не зовсім. Частіше фіксую «на автоматі» певні ситуації чи об’єкти. У архіві є тематичні підбірки, одна з яких уже увійшла у «Чудотворні джерела України». А на унікальність навряд чи хоч одна із них тягне, хіба що ось «Захід сонця у день мого 60-ліття).

– Останнім часом життєві дороги заводять вас і до Радивилова. Що вас повязує з нашим містечком? Чим збираєтеся здивувати наших читачів на цьогорічному святі книги «Час читати», яке відбудеться у вересні?

-На це запитання можу коротко відповіти: ВИ. У Радивилові я мав і раніше знайомих, але тільки після знайомства з вами, як з творчо обдарованою та ініціативною людиною, я став бувати на культурно-масових заходах Радивилова, а іноді і був безпосереднім їх учасником.

– Дякую за дружбу і за те, що знайшли час на спілкування. Творчої вам наснаги на щодень!..

-Дякую вам, пані Галино, що у такому шаленому ритмі власного життя ви ще знаходите час і можливість бути співучасником чужих доль! А читачам хочеться побажати побільше Божої благодаті, бо вона є єдиною обмінною монетою, якою оцінюється наше життя на Землі.

Р.S. Шановні читачі! Цим матеріалом я вирішила започаткувати цикл інтерв’ю з цікавими авторами, котрі мають намір узяти участь у цьогорічному святі книги в Радивилові, запланованому на середину вересня. Отже, час читати, панове…

Розмовляла Галина Гнатюк, м.Радивилів.

На фото: Антон Мельник (справа), Галина Гнатюк і Микола Тимчак.

Антон Мельник, Галина Гнатюк, Микола Тимчак

Редактор

Редактор

головний редактор Радивилів.info

Можливо, Вам це сподобається...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.