Із завданням замалювати види лаври

“Вона (лавра) побудована на горбі, однак не найвищій із цих гір… Гора з південного боку заслонена стіною з вікнами на два поверхи: це так звана печерна церква.

Головна церква стоїть на галереї, поставленій над печерним будинком. Посередині велика баня, а біля входу дві башточки, трохи нижче бані, що з’являє вплив католицизму.

Олтар повернутий на північ. Праворуч, урівень із церквою, будівля келій у два поверхи, що обходить по краю галереї довкруг головну церкву. В дворі на лівому боці архієрейський дім з хрестовою, а на правій неспівмірна з будівлю церкви і келій дзвінничка, а далі другий дім-готель, у якому не буває жодного гостя”. Так писав Микола Костомаров.

Такими побачив Почаїв і лавру й Тарас Шевченко у 1846 році. Тогочасний Почаїв був невеликим волинським містечком, назву якого пов’язують із лаврою. За переказами, тут знайшли притулок монахи Києво-Печерської лаври. Вони й назвали місцевість на згадку про маленьку притоку Дніпра – Почайна, над якою стояла їхня обитель.

У 1833 році монастир отримав статус лаври, а в 1846-му її керівництво отримало розпорядження Волинської духовної консисторії про те, що Шевченко Тарас Григорович повинен намалювати три види лаври. І перешкод для його роботи не було.

Одні дослідники вважають, що, як поважний гість, Шевченко проживав у архієрейському будинку. Проте, цілком ймовірно, Тарас Григорович міг оселитися в лаврському “будинку для прочан”.  (Вхід до лаври, архієрейський будинок і готель добре видно на акварелі “Почаївська лавра зі сходу”).

Уперше таке припущення зробив краєзнавець Петро Медведик на сторінках журналу “Жовтень” (1961, № 3.).

На підтвердження цієї думки Микола Дубина у книзі “Тарас Шевченко і Україна” наводить свідчення колишнього столяра Почаївської лаври  Івана Станкевича, який бачив у книзі для почесних гостей власноручний підпис Шевченка і дописку: “На храм 3 рубля серебром подаю”.

На думку дослідників,  Тараса Шевченка мала зацікавити монастирська бібліотека. Першою книжкою, що побачила світ у Почаєві, стала книжка “Зерцало Богословії” (випущена 400 років тому – 12 березня 1618 року, автор і видавець — Кирило Транквіліон-Ставровецький).

У Почаївській друкарні друкувалися служебники, требники, богогласники, молитовники, чимало українських пісень і віршів…
Виданий тут у 1790 році “Буквар” тривалий час використовувався у школах Кременецького повіту як навчальний посібник. Радивилів з 1796 року входив до Кременецького повіту. У час розквіту Почаївської друкарні у ній працювали 62 гравери, діяла спеціальна художня школа.

Перебуваючи в Почаєві, Тарас Шевченко виконав 2 ескізи, начерк олівцем і чотири малюнки аквареллю : “Почаївська лавра з півдня”, “Почаївська лавра зі сходу”, “Вид на околиці з тераси Почаївської лаври”, “Собор Почаївської лаври (внутрішній вигляд)”. Ці акварелі зберігаються в Київському державному музеї Т.Шевченка Національної академії наук України.

Дослідники вважають, що в той час Тарас Шевченко відвідав і деякі навколишні села – Крутнів, Лідихів, Лопушно, Лосятин, побував на полі Берестецької битви 1651 року біля сіл Пляшева і Острів.

У Почаєві поет продовжував збирати і записувати українські народні пісні. Цей подорожній альбом із замальовками та записами пісень  двічі (1847, 1850 р.р.) конфісковувався. Був виявлений 1905 року разом з віршами поета в архіві департаменту поліції. Сьогодні альбом під назвою “Третій” зберігається в Інституті літератури імені Т.Шевченка НАН України.

Про перебування Тараса Шевченка в Почаєві розповідають матеріали місцевого історико-художнього музею. Тут серед багатьох експонатів привертають увагу роботи тернопільських художників Ігоря Бортника, Степана Нечая, Ярослава Омеляна, Петра Шпорчука.

20 серпня 1995 року в Почаєві було урочисто відкрито пам’ятник Тарасові Шевченку (скульптор Микола Невеселий).

(Газета “Прапор перемоги” /Радивилів/ за 9.03.2018. Використано матеріали сайту «Молодіжний лійфхак».).

Фотокопії почаївських акварелей Тараса Шевченка

можна подивитися за цим посиланням: 

https://jasc51.io.ua/album93327

Редактор

Редактор

головний редактор Радивилів.info

Можливо, Вам це сподобається...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.