Кілька фактів із передмови до книги

Радивилів, презентація книги Володимира Ящука до 450-річчя міста

Під час презентації книги “Радивилів у перегуках віків”. 2014 рік.

451-а річниця від першої письмової згадки про Радивилів – звичайно, не привід для розлогих краєзнавчих нарисів, тим паче, що торік, з нагоди 450-річного ювілею міста, була випущена в одному з видавництв масовим тиражем книга «Радивилів у перегуках віків». Починалася вона передмовою голови Радивилівської районної ради Олександра Пастуха і міського голови Радивилова Миколи Карапетяна. З нагоди Дня міста ми вирішили запропонувати читачам Радивилів.info основну частину цієї передмови, хоча, можливо, за рік, що минув, у певних фактах вона вже й втратила точність.

«Перші письмові  згадки про населенні пункти нинішнього Радивилівського району дійшли до нас здебільшого з ХVІ століття. Але люди жили тут і раніше: виявлено археологічні знахідки з більш давніх часів (поселення висоцької, черняхівської культур, поховання часів культури кулястих амфор тощо).

Площа району – 745 кв. км, протяжність – 90 км.

Радивилів розташований на правому боці річки Слонівки, притоки Стиру, неподалік від міжнародної автомагістралі Київ – Чоп, за 100 км від міст Рівного та Львова.

Уперше Радивилів згадується в документах як маєток віленського воєводи Миколи Радзивілла Чорного.

У 1651 році біля сіл Пляшева, Острів, Солонів відбулася Берестецька битва, одна з найбільших у ході Національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького. У травні 1919 року на залізничній станції Радивилів працював уряд Директорії на чолі з Симоном Петлюрою.

Під час визволення території району від німецько-фашистської окупації загинуло більше двох тисяч радянських бійців.

Площа сільгоспугідь у Радивилівському районі складає 74,5 тис. га, в тому числі ріллі – 48 тис., селянсько-фермерські господарства обробляють 9 тис. га.

Усього в народному господарстві району зайнято 9,2 тис. працюючих, з них у сільському господарстві – 3,7 тис. чол.

Основні види промислової продукції, що її випускають у районі: борошно, крупи та хлібобулочні вироби, масло, молоко, сметана, м’ясна продукція,  оцет, корми для сільськогосподарських тварин та свійської птиці, меблі та швейні вироби. Переробку сільськогосподарської сировини здійснюють ДП «Радивилівський комбінат хлібопродуктів», ТзОВ «Радивилівмолоко». Стабільно працюють ТОВ «Швейно-торгове підприємство «Маяк», товариство «Радивилівська меблева фабрика», ТзОВ «МОДАС-Україна», ТзОВ «Крупецький комбікормовий завод», ТзОВ «Західний соко-оцтовий завод», ТзОВ «Юрмія».

У районі функціонують 17 державних підприємств, 32 фермерських господарства,   більше 100  малих підприємств, діють 1290 приватних підприємців. Будівельний комплекс представлений трьома шляхобудівельними та двома ремонтно-будівельними організаціями.

Загальну освіту  в районі здійснюють 26 загальноосвітніх  шкіл. У навчальних закладах працюють понад 750 вчителів та понад 130 вихователів, котрі навчають і виховують більше 4 тисяч школярів та більше 1200 дошкільнят.

Медичне обслуговування населення забезпечують районна  лікарня на 240 ліжок,  в т.ч. денного стаціонару  – 30, комунальний заклад охорони здоров’я «Радивилівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», у складі якого 9 сільських  лікарських амбулаторій та 38

фельдшерсько-акушерських пунктів. У сфері охорони здоров’я  працюють понад 120 лікарів та більше 250 середніх медпрацівників.

Є районний будинок культури, 34 клубних та 35 публічно-шкільних бібліотек.   Музичну освіту дітям надають дві школи естетичного виховання, діє районний історичний музей. 13 творчих колективів носять почесне звання «Народний аматорський»  та 2 дитячих – звання «Зразковий».

На нашій землі знаходиться історична святиня українського народу – Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви», на його території діє Свято-Георгіївський чоловічий монастир. Сюди приїздять тисячі людей, аби вклонитися землі, де наші предки боролися за незалежність і здобули собі безсмертя.

Книга про Радивилів, надіємося, допоможе насамперед молодим читачам краще пізнати рідне місто і рідний край, пройнятися повагою до його минувшини, до свого родоводу, сприятиме налагодженню духовного зв’язку між людьми різних поколінь».

Володимир Ящук

член Національної спілки журналістів України

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.