Княгиня Ольга і князь Володимир – наші земляки. ВІДЕО

Княгиня Ольга (Свята Ольга) народилася в Пліснеську на Брідщині, а князь Володимир (Володимир Святославович) – у селі Будятичі (нині околиця міста Нововолинська). Ці гіпотези на науковому рівні доводять львівські вчені, кандидат історичних наук Ігор Мицько (про княгиню Ольгу) і доктор наук, історик Юрій Диба (про князя Володимира).

Броди, Ольжині читання24 липня, коли Церква відзначає пам’ять святої рівноапостольної  Ольги, великої княгині Київської, у святому хрещенні Єлени, – в Бродах на Львівщині відбулися десяті, ювілейні «Ольжині читання», які пройшли за підтримки Бродівської центральної районної бібліотеки, Бродівського історико-краєзнавчого музею, творчої лабораторії «На межі» та Ігоря Зіновійовича Мицька.

Доктор архітектури Юрій Диба (Львів) виступив із презентацією своєї книги «Батьківщина Святого Володимира. Волинська земля у подіях Х століття» (Львів, 2014), а кандидат історичних наук Володимир Собчук – книги «Від коріння до крони. Дослідження з історії князівських та шляхетських родів Волині Х – першої половини ХYІІ ст.» (Кременець, 2014).

Були виголошені доповіді та повідомлення: «Географія початкової Руси за східними джерелами» (Юрій Диба, доктор наук), «Проблема балканських впливів у матеріальній культурі Галичини та Волині Х століття» (Святослав Терський, доктор історичних наук, професор), «Болгарські корені князя Володимира Святославовича» (Ігор Мицько, кандидат історичних наук), «Деякі аспекти практичного значення гіпотези про народження княгині Ольги в Пліснеську» (Володимир Булишин, голова РК ТРК «Броди»).

З читань велася онлайн-трансляція в Інтернет.

До речі, батько професора «Львівської політехніки» Святослава Терського – Шелом’янцев-Терський Володимир Саватійович (1918 – 1993), відомий археолог, історик, народився в селі Янівка (нині Іванівка Радивилівського району). Закінчивши початкову школу в місті Радзивилів (Радивилів), продовжив навчання у Дубенській гімназії.

На знімках:Броди, Ольжині читанняУчасники «Ольжиних читань» (зліва направо) кандидат історичних наук Володимир Собчук (Кременець), директор Бродівського історико-краєзнавчого музею Василь Стрільчук, краєзнавці Володимир Ящук (Радивилів) і Андрій Корчак (Броди).Броди, Ігор Мицько

Під час читань (зліва направо): Володимир Булишин, Ігор Мицько, Юрій Диба.

Редактор

Редактор

головний редактор Радивилів.info

Можливо, Вам це сподобається...

8 Responses

  1. Микола сказав:

    Прекрасно, що є такі люди, які шукають правду про наше минуле.

  2. андрій сказав:

    Прекрасно, що в науці є профани. прекрасно, що багато людей працюють не по професіях. прекрасно, що є “Герої”, які прикрашають історію.
    Що далі? Первісна людина пішла з України. Львівські “Карпати” заснували у мезоліті. Перші люди на землі – трипільці. Давні слов’яни були на теренах Галичини до створення Землі. Майя й Інки пішли від галичан.
    А може не усе так прекрасно?
    Ми сміємося з колиски трьох братніх народів – і треба – бо це абсурд. Ми кричимо про переписування московської історії ще від Петра І – і це правда. А чим вони займаються: хто ці науковці? які аргументи вони висувають на підтвердження своїх “думок”?
    “Веселі, брате, часи настали” і у державі і у науці.

  3. Львівянин сказав:

    Люди! в що ви вірите. це ж дурниця несусвітня. Це називається видання бажаного за дійсне, і як сказала колись одна вчена все це є “около научная сирость”. Неможна так знущатися з нашої з вами історії. Адже ви зі своїми оцими бздурами ще гірше робити для держави. То ж пане Юрій перестаньте бавитися в сенсації. Адже архітектору нічого робити в історії так само як історику в архітектурі. Залиште цю роботу історикам, адже у Львові є одна академічна (Інститут українознавства) та одна навчальна (Історичний факультет ЛНУ ім. І. Франка)установи фахівці яких мають професійні здібності займатись цим питанням. Перестаньте бути псевдопатріотом, і нешкодьте своїми дурницями нашому народу.

    • Петро сказав:

      Маэте можливысть почитати публікації згаданих авторів у виданнях Інституту українознавства. Але Ви, очевидно цих праць не читали.

      • Читач сказав:

        Дякую за підказку. У Х-му випуску збірника “Княжа доба” вже опубліковано одну з доповідей. Судячи з поста, на який Ви відреагували, останню книжку, яку ці критикани прочитали, був шкільний курс Історії СРСР.

  4. Олекса сказав:

    Шановні, андрію та Львівянине: а ви хоч завдали собі клопоту ознайомитися з аргументацією? (Ви так ловитеся на “чистоту науки” мабуть, не підозрюючи, що половину подач добряче перебріхують при “критиці”, і в “оригіналі” ніяких “Христос був Галичанином” немає. Чи, в усякому разі, значно менеше, ніж їх нам подають іноді.)
    Вибачте, але якщо ви, не зробивши цього, дозволяєте собі писати таке, як тут – то ваші слова порожні просторікування! Струшування повітря, так би мовити, до того ж хамське (враховуючи, зокрема, виваженість позицій науковців). Чи ви може “не помітили, що вони подають свої думки як ГІПОТЕЗИ?
    І розчарую на предмет диплому історика” Петро Толочко, (у якого з цим все гаразд) якраз і обстоює (чи, принаймні, донедавна обстоював” ідею “трьох братніх народів”, яку справедливо засуджує андрій. Як бачите, він щось не дуже рятує.)))
    Але головне – відірваність від інших сфер життя зовсім не сприяє науковій об’єктивності.

  5. Олекса сказав:

    анлдрій писав:
    “Ми кричимо про переписування московської історії ще від Петра І – і це правда. А чим вони займаються: хто ці науковці? які аргументи вони висувають на підтвердження своїх “думок”?
    “Веселі, брате, часи настали” і у державі і у науці.”

    Цілком вірно, пане андрію! То пора, може, переписати назад? Але Ви, я так зроз-умів, зочете, щоб усе відбувалося гладенько, без помилок тахиб… ТАК НЕ БУВАЄ, ЛЮДИ!!! Ви готові дати голову на відсіч, що знаєте, пнтання, які ПРИНЦИПОВО НЕМОЖУТЬ навіь розгляджатися? А Вам відомо, що на це також потрібне хоч якесь обгрунтування.

    Коласлна взагалі позиція! Людми риються роками в архівах, щось співставляють, думають – а тут вискакують як Пилип з конопель пару істориків (чи “істориків”?), і кажуть: “А, то все дурня!..” (Підозрюю, таки не ознайомившись як слід із предметом “критики”)
    Ну, молодці, поборники науки! Бачачи таке ставлення до чужої праці, звичайно, багато народу надихнеться вашими відгуками – і не тільки історики…

  6. С.Коваленко сказав:

    Для того, щоб будувати версію про народження Володимира Великого у співзвучному нинішньому селі Будятин з літописним Будутине, авторові Ю.Дибі (до речі не історику за фахом) потрібно було поцікавитись світовими історичними джерелами про належність тамошніх земель. Ідею підтримав львівський історик І.Мицько, який також висунув думку про народження княгині Ольги в нинішньому Плісенську, співзвучному літописному Плескові (що знаходився, більш всього, в Київщині над річкою Плеска). Чи потрібно було висувати версії у співзвучних літопису містах, які жодним чином не мають відношення до літописних і, більше того, в той час знаходились у володінні іншої держави.
    Коли поляки проголосили своїм вождем сина хлібороба Пяста – Земовіта, то він об’єднав усі землі поляків, які згодом дістали назву Велика Польща.Його наступники – Лестек і син Лестека князь Земомисл – намагалися підкорити сусідні племена й зміцнити свою владу на завойованих територіях. Однак простежити перші етапи процесу територіального зростання держави полян дуже складно. Більш-менш точні відомості про її розміри з’являються лише за часів правління Земомисла – Мешка І (бл. 960-992) – першого історично достовірного польського князя, якого згадують літописні джерела.
    Важливу роль у створенні давньої Польської держави відіграло також племінне об’єднання віслян, яке жило на півдні польських земель у так званій Малій Польщі (верхів’я Вісли). Його центром був “грод” Краків, про виникнення якого розповідає Великопольська хроніка (XIII ст.). Вона повідомляє, що плем’я ляхітів (поляків) обрало князем людину на ім’я Крак. Князь збудував на Вавельському пагорбі укріплений “грод” і назвав його Краків. Уперше це місто згадується в Записах купця з Кордови Ібрагіма ібн Якуба в 965 р. В останній чверті IX ст. землі віслян захопило Велико-моравське князівство, а після його занепаду вони ввійшли до Чеської держави. Така сама доля спіткала польські племена за течією Одри – в Сілезії.
    За часів правління Мешка І до держави полян відносились землі Серадзька (верхів’я Варти) й Ленчицька (територія між поселеннями полян і мазовшан), Куявія і Мазовія, розташовані за середньою течією Вісли, землі сандомирських лендян разом із Червенськими містами (Червень, Перемишль та ін.), а також пониззя Вісли – Східне Помор’я. На черзі стояло питання про завоювання Західного Помор’я й розширення кордонів країни на заході. Характерно, що землі Мешка згадує хроніка сакса Відукінда (X ст.) саме у зв’язку з його зіткненням із західнопоморським племенем волинян у 963 році, коли княжичу Володимиру виповнилось 5 років. В кінці 10 століття, навіть, Володимир-Волинський був невеликою фортецею. Існування боярина Будяти і його володінь літописні джерела за ті часи зовсім не згадують

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.