Коли фронтовики ще були молодими…

Радивилів70-річчя Перемоги над німецьким фашизмом. Навіть народженим у тому переможному 45-му вже сповнилося сім десятків. Тож зрозуміло, що учасників бойових дій Другой світової війни залишилося в Радивилівському районі лише три десятки чоловік – їм поза вісімдесят, а то й поза дев’яносто.

Сьогоднішнє свято затьмарене війною на сході України, нові агресори, цього разу, на жаль, внуки колишніх бійців антигітлерівської коаліції, намагаються змінювати кордони, завойововувати чужу територію. А раніше свято Перемоги було по-справжньому світлим, бо вірилося: війни більше ніколи не буде.

Пам’ятаю, як відзначали в 1975 році 30-річчя Перемоги в одному з райцентрів на Рівненщині, куди я приїхав після вузу працювати в газеті (місто Дубровиця). Було багато музики і квітів, були народні танці на площі, у вальсі кружляли колишні фронтовики, тоді ще доволі нестарі люди, і школярі, і керівники району.

А ось, наприклад, як відбувалися урочистості з нагоди 30-річчя Перемоги в Червоноармійську (Радивилові).

7 травня 1975 року в районному будинку культури (діяв у приміщенні колишнього костелу) відбулися урочисті збори. Серед інших виступали й ветерани війни, робітник фурнітурного заводу В.О.Матвєєв, учитель Михайло Карпович Горлач, працівник сільського господарства Йосип Трохимович Крам. Був святковий концерт. На честь переможців «соціалістичного змагання» підняли прапор трудової слави.

А 9 травня багато людей зібралися в колони на площі імені Шевченка (була така площа при в’їзді в райцентр зі сторони Бродів, на теперішньому розгалуженні вулиць Почаївської і Кременецької). Звідти святкова колона вирушила до скверу імені 50-річчя комсомолу (острівок біля теперішнього ставу Молодіжного) на мітинг з нагоди відкриття тут пам’ятника Герою Радянського Союзу артилеристу Павлу Григоровичу Стрижаку (1922 – 1944) (у 1982 році пам’ятник перенесли до новоспорудженої Червоноармійської середньої школи №2).

Відкрив мітинг голова райвиконкому В.А.Павлець. З пам’ятника спало полотнище. Воїни Львівського гарнізону (очевидно, прибули з Бродів) салютували ракетами. Особливо зворушений був батько героя Григорій Дмитрович Стрижак, який приїхав із Золочівського району на Харківщині (Павло Стрижак народився в селі Довжик цього району). Виступали партсекретар М.М.Хабло, голова колгоспу імені Стрижака Іван Степанович Мельничук, учасник визволення міста І.В.Семеріков. Учасники мотоестафети, яка пройшла напередодні, ветерани війни Василь Васильович Макуха і Сергій Єфремович Грабовський закопали біля підніжжя пам’ятника землю, взяту на території району від обелісків полеглих.

Колона пройшла до заміського братського кладовища полеглих воїнів. І там знову був мітинг. На ньому виступили районний військовий комісар Б.М.Борисов, кавалер двох орденів Слави Андрій Семенович Кокошко, учень середньої школи №1 Ігор Довбиш.

А 10 травня в місті організували молодіжний факельний похід до братських могил. І знову був мітинг. На ньому, зокрема, ділився спогадами учасник громадянської і Другої світової воєн Олександр Павлович Тихончук.

Таким було відзначення свята Перемоги в Радивилові (Червоноармійську) сорок років тому.

Володимир Ящук, журналіст.

Володимир Ящук

член Національної спілки журналістів України

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.