Колишній вчитель Немирівської школи Радивилівського району – автор більше 30 книг
Серед цікавих людей, які починали свою трудову і творчу біографію на теренах Радивилівщини, є письменники і артисти, художники і композитори, науковці і впливові бізнесмени. Відомий історик, член Національних спілок письменників, журналістів і краєзнавців України, народний депутат України І, II, III скликань, який голосував і за Декларацію про державний суверенітет України (16.07.1990 р.), і за Акт Незалежності України (24.08.1991 р.), і за Конституцію України 28.06.1996 р., Дмитро Васильович Чобіт у молодості, в 1970-і роки, працював учителем Немирівської школи тоді ще Червоноармійського району, затим був тренером Червоноармійської (Радивилівської) дитячо-юнацької спортивної школи.
Народився Дмитро Чобіт 19.02.1952 р. у м.Бродах Львівської області. Закінчив історичний факультет Київського держуніверситету ім. Тараса Шевченка (1979). Служив у військово-морському флоті (1970 – 1973), працював учителем на Радивилівщині, директором Бродівського історико-краєзнавчого музею (1980 – 1991), головою туристського і реставраційного кооперативу(1974 – 1990), головою Бродівської районної ради і райдержадміністрації (1994 – 1998).
Автор більше тридцяти книг і брошур на суспільно-політичну та історичну тематику. Широко відомими стали публіцистичні бестселери «Свистун, або Чи можна політичного банкрута обирати керівником держави?» (1999), «Нарцис. Штрихи до політичного портрета Віктора Медведчука» (2001), «Час підлої влади, або Чи є «справа Гонагдзе» справою Кучми» (2001), «Оксамитове шахрайство у Верховній Раді України» (2000), «Парламентська криза в Україні» (2001), «Монолітне болото, або ЗАТ БЮТ» (2006), «Фарисеї, або Неоголошена війна Україні» (2006), «Ананас, або Новий план захоплення Києва» (2006), «Макуха, або Штрихи до політичного портрета Блоку Юлії Тимошенко» (2008), «Політична макуха» (2009), «Фашизм Януковича і Путіна» (2014).
Серед художніх, історичних та краєзнавчих праць окремими виданнями вийшли: «В парламенті нової України» (1995), «Броди» (1984), «Підгірці» (1998), «Знамениті пам’ятки Підкаменя» (2008), «Олеський замок» (2005), «Золочівський замок» (2009) «Фортифікації міста Броди ХYІ-ХYІІІ ст.» (2009), «Берестецька битва» (1998), «Битва під Берестечком очима сучасників і очевидців» (1998), «Почаївська Свято-Успенська лавра» (2005), «Свята Софія Київська» (2005), «Михайлівський Золотоверхний монастир» (2006), «Словник застарілих і рідковживаних слів сіл Дітківці, Гаї-Дітковецькі і хутора Соколівка» (2011), «Топоніми готського походження центральної частини Волино-Подільського пограниччя» (2012), «Стиборівка: готи та їх нащадки» (2013) та ряд інших.
Дмитро Чобіт у своїх історичних дослідженнях досить часто звертається до фактів з минулого Радивилівщини. У 1970 – 1980-і роки друкував краєзнавчі матеріали про Радивилів і Радивилівщину на сторінках радивилівської районної газети «Прапор перемоги». Підтримує стосунки з радивилівськими краєзнавцями.
Підготував В.Ящук.
2 коментарі
[…] найдовший період представником у найвищій владі став Дмитро Чобіт, бродівський історик, у минулому вчитель Немирівської […]
[…] […]