Комерційний директор агрокорпорації «Крупець» Вадим Варфалюк: курячі стегенця крупецького виробництва – найкращі
Комерційний директор агрокорпорації «Крупець» Вадим Варфалюк на прохання кореспондента «Радивилів.info» ділиться думками про сьогоднішню ситуацію на ринку курячих стегенець. Як відомо, бройлерна фабрика в Крупці – одна з найбільших на Західній Україні. Місцева продукція відома в різних регіонах країни. І ось з’явилася небезпека вибити її з колії не зовсім оправданими діями київських чиновників. Вадим Володимирович розповідає:
– Ситуація з виробництвом і реалізацією курятини на ринку України кардинально міняється у зв’язку із завезенням такої ж продукції з американського континенту, яка продається дещо дешевше. Щодо цього існує багато спекулятивних суджень. Деякі чиновники стверджують: якщо заокеанська продукція виявляється дешевшою за нашу, виходить, що наші отримують надприбутки. Але це не так.
Давайте поглянемо на проблему глибше. Чому наші товаровиробники не можуть кардинально знизити ціну? По-перше, ціноутворення, наприклад, у США базується зовсім на іншій економічній ситуації (вартість енергоносіїв, податки, законодавча база). Не забуваймо й про такий незаперечний факт: на наш ринок потрапляють курячі стегенця, яких не постачають у розвинені країни Європи, тим паче не споживають у країнах-виробниках. Там віддають перевагу філейній частині птиці. Її продаж окуповує всі витрати з вирощування курей-бройлерів. Тому стегенця можна відправляти в торговельну мережу за чисто символічною ціною. Мало того, стоїть навіть питання, де їх збувати.
Приклад з іншої сфери виробництва. Мені довелося побувати в Данії на підприємстві із забою свиней. І працівники заводу розповіли, куди реалізується їх продукція. Виявляється, найкраще м’ясо надходить споживачам розвинених європейських країн, відповідно – за дуже високими цінами (як на наш середній прожитковий рівень). А ось голови, хвости, ратиці, нутрощі потрапляють на ринки країн так званого третього світу (Далекий Схід, Африка), але нерідко знаходять збут і в нас у вигляді фаршів для ковбасних виробів.
Як так сталося, що навіть переправлені через океан курячі стегенця дешевші за наші? Адже, здавалося б, чого лиш вартують транспортні витрати, затрати на зберігання продукції. Можна уявити, за якою ціною закуповують її, цю продукцію, у виробників. Напрошується очевидний висновок: вона низької якості.
Кілька років тому вже ввозилося в Україну великими партіями м’ясо великої рогатої худоби, птиці. Як повідомлялося в пресі, це були, як правило, відвантаження із резервних припасів держав на випадок надзвичайних ситуацій, припаси, строк зберігання яких підходив до закінчення, тому їх і вирішили продати. А для тривалого зберігання, відомо, використовуються особливі консерванти, які, певна річ, не можуть не справляти негативного впливу на людський організм. Якщо м’ясо не псується навіть при плюсовій температурі тривалий час, то які коментарі потрібні щодо способу його обробки.
Нинішнє куряче м’ясо, що завозиться з-за океану, наскільки мені відомо, не забезпечується документами про якісні показники і характер годівлі птиці. У нас, скажімо, заборонено використовувати у раціоні для годівлі птиці генно модифіковані продукти (кукурудза, соя), а на Заході їх використання практикується. В Україну генно модифікована кукурудза і соя не завозяться. Справа в тому, що досі наука не дійшла однозначного висновку, який вплив на людський організм справляє генно модифікована рослинна продукція. Багато фахівців вважають, що цей вплив згубний, але, так би мовити, дещо відстрочений у часі.
Тому неспроста використовуємо на своєму підприємстві для годівлі птиці тільки якісні і перевірені продукти.
Далі. Ми нічого не знаємо про те, чим обробляли заокеанське м’ясо перед відправкою нам, наскільки давно здійснювався забій птиці. А встановити це при наших можливостях ветеринарно-санітарного контролю не завжди вбачається можливим. Тож людині, яка турбується про власне здоров’я, не варто спокушатися дуже низькою ціною, натомість слід віддавати перевагу продуктам українського виробництва. Тим більше слід пам’ятати: купуючи закордонні товари, ми розвиваємо економіку інших держав, у цьому питанні нам усім потрібно проявити патріотизм у ставленні до власного товаровиробника.
Чимало вітчизняних фірм, у тому числі й наша, на практиці довели, що послідовно дбають про високу репутацію своєї торгової марки. Наприклад, покупцям відомий наш фірмовий магазин «Бройлер» у Радивилові, куди завжди постачаємо тільки свіжу і якісну продукцію. А з імпортованою ситуація така: сьогодні вона є на ринку, завтра її не буде, заокеанський виробник мало зацікавлений у закріпленні репутації, та й, власне, нічого про цього виробника ми досі не знаємо.
На своїй бройлерній фабриці ми вирощуємо птицю породи «Ross-308». Одноденних курчат отримуємо з луцького інкубатора. Корми у нас в основному власні – кукурудза, пшениця вирощені на наших полях. Олія, соєві продукти, соняшникові шроти переважно українського виробництва (східні області, Крим). Амінокислоти використовуємо німецького виробництва, вітаммінні добавки – чеського. На всю цю продукцію є європейські сертифікати якості. Вона систематично перевіряється у відповідних лабораторіях України. Корми виготовляються на власному сучасному заводі, який повністю комп’ютеризований. Через мінімальний вплив людини на виробництво досягаємо чіткої збалансованості і поживності кормів. До речі, наші кормосуміші охоче купують інші компанії, не тільки птахівничого профілю, в тому числі одна голландська, яка має представництво в Україні (це корми для свинарської галузі).
А що стосується нашого м’яса птиці, то не рідше одного разу на місяць відправляємо його проби в державну ветеринарну лабораторію в Рівне, час від часу просимо про такі перевірки і в лабораторії у Львові – задля більшої певності в тому, що реалізуємо продукцію відмінної якості. Забій птиці здійснюється на спеціальному устаткуванні підприємства на Волині, яке в потрібні періоди орендуємо. Забій, заморожування і пакування тушок здійснюється за найновішими технологіями.
Вирощуємо птицю з використанням устаткування всесвітньовідомої фірми «Big Dutchman» (ФРН). Торік, крім крупецької, пущена в дію ще одна площадка з виробництва м’яса птиці – в селі Боратині. У реконструкцію, а вона відбувалася у занедбаних приміщеннях колишньої колгоспної ферми, вклали понад 2 млн. грн. На бройлерному виробництві з цілодобовим циклом безпосередньо зайняті дев’ять чоловік.
Нині на кожній із птахівничих площадок (крім двох бройлерних, є три з виробництва яєць і одна з вирощування молодняка курей-несучок) встановлюємо дизельні підстанції – щоб забезпечити себе автономним електропостачанням на випадок стихії, коли централізоване «світло» пропадає. Коли влітку температура встановлюється на рівні 30 – 36 градусів, без вентиляції приміщень кури можуть витримати годину-дві. До того ж у нас повна механізація годівлі.
Важливого значення надаємо ветеринарному обслуговуванню поголів’я. Моніторинг районних і обласних спеціалістів веретинарії засвідчує, що з цим у нас усе гаразд. Жодних інфекційних захворювань наша птиця не має. Що стосується загроз поширення пташиного грипу, то цю ситуацію тримають на контролі відповідні служби України, поки що далі приморського району Криму, де велика міграція перелітних птахів, прояви небезпечної хвороби не фіксувалися. У кожному селянському дворі є птиця, і ми всі зацікавлені в збереженні стабільної ситуації.
Щороку ми вкладаємо значні кошти в птахівничу галузь. Нині акцент зроблено на переоснащенні виробництва яєць. Купили дві сучасні машини голландської фірми “МОВА” для сортування, маркування та пакування яєць, на це витратили понад 3,5 млн. грн. Подібне нове устаткування є лише на кількох птахофабриках України. Проводимо заміну кліткового обладнання у приміщеннях, де утримуються кури-несучки. Як бачите, готуємося до можливої експансії з Європи і такого виду продукції птахівництва, як яйця. При цьому маємо надію, що вийдемо й самі на ринок сусідніх країн. Як-не-як, Україна вже вийшла в число світових лідерів із вирощування ріпаку, ряду інших сільгоспкультур.
Для вдосконалення кормовиробництва і рільництва загалом оновлюємо парк сільськогосподарської техніки. Наступного року плануємо збільшити потужності власного елеватора, уже тепер там може зберігатися 4 тис. тонн зерна, а через рік ця цифра зросте до 10 тисяч. Умови зберігання теж впливають на якість продукції птахівництва. Адже порушення технології зберігання зерна збільшує його токсичність, що не може не відображатися на птиці (прирости ваги, яйценосність). Ми одні з небагатьох, хто в структурі кормів використовує 40 – 50 відсотків кукурудзи. Це дороге задоволення, але для нас якість має першочергове значення в бізнесі. Тому завдяки кукурудзяному раціону птиці жовток яйця має природне жовте забарвлення. Ми ніколи не використовували хімічних барвників, хоча від них не відмовляються в Європі.
Так, наша продукція дещо дорожча порівняно із ввізною. Але це пов’язано з витратою додаткових коштів для забезпечення високої якості. Високоякісне не може коштувати дешево. У нас добре підготовлені працівники. На ключових посадах – досвідчені керівники і спеціалісти. Дбаємо про регулярне стажування кадрів. Останній приклад: інженер комп’ютерної техніки Олександр Мацкевич і робітник птахокомплексу «Березини» Олексій Мандзюк перебували 7 днів у Голландії – згідно з контрактом вчилися обслуговувати комп’ютеризовану машину для сортування яєць. Наша новопридбана техніка через Інтернет обслуговуватиметься голландськими спеціалістами. При встановленні різного обладнання щоразу замовляємо шеф-монтаж – приїздять відповідні спеціалісти з-за кордону (Німеччина, Голландія, Польща). А поряд із ними трудяться (іноді місяць-два) наші працівники, набуваючи навичок у поводженні з устаткуванням.
Як бачите, ми розвиваємося досить динамічно – і завдяки цьому оплата праці наших працівників є однією з найбільших в області. З року в рік ми збільшуємо відрахування в бюджет України, як приклад: тільки при ввезенні технологічного обладнання з-за кордону сплачуємо ПДВ більше 1 млн. грн. на рік.
І в розвитку Радивилівського району агрокорпорація «Крупець» відіграє важливу роль, скажімо, за 8 місяців року у надходженнях до місцевого бюджету відрахування із крупецької фірми складають понад 10 відсотків.
І насамкінець, підсумовуючи нашу розмову, хочу сказати, що основна причина ввезення дешевих продуктів харчування з-за кордону, регулювання цін на цукор, м’ясо, хліб криється в низькій платоспроможності населення. І саме з цим потрібно боротися. А рецепт простий – економічний розвиток держави. Ріст виробництва можливий тільки завдяки дешевим і довгостроковим (мінімум 10 років) кредитам, прозорій і спрощеній податковій системі, зниженні тиску з боку контролюючих органів, поборенню такого ганебного явища, як корупція. При такому розвитку подій ріст українського бюджету неминучий – це і допоможе підняти оплату праці на високий рівень. І повірте: при високих пенсіях і зарплатах населення зможе дозволити собі купувати якісні і дорогі продукти.
Взяв інтерв’ю Володимир ЯЩУК.
с.Крупець