Конкурс, присвячений пам’яті поета

Сьогодні підбито підсумки літературного конкурсу “Цей світ – вертеп”, присвяченого пам’яті видатного поета, що народився на Радивилівщині, – Григорія Чубая. Перемогу здобула Світлана Скруха (Світлана Журавка), 02.05.1978 року народження, с.Пляшева, науковий співробітник Національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви», автор поезій та пісень.

poeziaУ номінації “Дитяча поезія” найкращою було визнано добірку учениці 4 класу Радивилівського НВК “Школа №2 – ліцей” і вихованки гуртка “Юний журналіст” районного будинку школяра Богданки Чучман. Також журі вирішило відзначити заохочувальним призом ще одну вихованку цього ж гуртка Роксолану Парійчук, ученицю Крупецької ЗОШ.

Нагородження переможців конкурсу відбудеться завтра, 17 травня 2016 року, о 15 год. 30 хв., в актовій залі дитячої школи мистецтв м.Радивилова, під час мистецького дійства, присвяченого вшануванню пам’яті Г.Чубая.

Дякуємо всім учасникам за небайдужість до рідного слова та запрошуємо наших читачів на знайомство з творчістю переможців конкурсу!..

Галина Гнатюк, член Національної спілки письменників України, член журі конкурсу, м.Радивилів.

На знімку: під час засідання журі конкурсу. (Фото Оксани Чупіної).

Радиувилів, журі конкурсу імені Григорія Чубая

СВІТЛАНА СКРУХА

Японська жінка, яка загинула під уламками будинку під час землетрусу, закривши собою своє немовля, врятувала йому життя. В смс -повідомленні на своєму мобільному телефоні вона залишила лист до сина: «Якщо ти виживеш, пам’ятай, що я дуже тебе люблю…»

Коли рушився світ, і, здавалося, падав весь Всесвіт,
Коли збурились води і здригнулась японська земля,
Помирала японка: у неї ще билося серце,
Своїм тілом вона закривала своє немовля…

Під руїнами дому, в бетонно-залізнім полоні,
Вона гріла собою маленького сина тільце,
А в самої були вже холодні й затерплі долоні,
Смерті подих жорстокий війнув їй в воскове лице.

Їх нескоро знайшли: мертву матір й малятко, що спало…
Її Слово останнє до сина було, про Любов… –
Ті рядочки прості стільки світу всьому прокричали! –
Але світ цей оглух, не почувши укотре їх знов.

БОГДАНА ЧУЧМАН

Сорока

Вихвалялася сорока,
Що у неї білі боки,
Що у неї довгий хвіст,
І сама мала на зріст.
Вихвалялася без міри,
Що про неї гомоніли,
Нагадали їй про те,
Що все любить золоте.
Що не знає, як співати,
Язика в дзьобі тримати,
Всіх у лісі ображає,
Зранку спати заважає!
І сорока-білобока
Вже не знала, що робить,
Роздувала свої щоки
Й скреготіла кожну мить.
Тож, малята, пам’ятайте:
Завжди всіх ви поважайте,
Вмійте зі всіма дружити,
Не спішіть себе хвалити!

РОКСОЛАНА ПАРІЙЧУК

Просімо миру

Дивилась вранішня зоря,
втомилася…
Цілують в очі небеса,
схилилися…
А роси стали всі гіркі,
капали…
То Україна у журбі
плакала…
Та ж доки буде темінь тут
лютою?
Ми ж всі червоною покриті
рутою…
Та скільки ж підлості іще
клятої…
Та буде пеклом усім тим
платою…
А хтось живе, «не чувши дзвін»,
просто…
Чи ж право є, щоб бути тут
гостем?
А на своїй землі за що
кулею?
Лиш світ без сорому мовчить,
думає…
Прошу, молімось до небес
щиро…
І для Вкраїни подарує Бог
МИРУ!

Редактор

Редактор

головний редактор Радивилів.info

Можливо, Вам це сподобається...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.