Краєзнавці відзначають своє свято

28 травня відзначається Всеукраїнський день краєзнавства – щорічне свято, започатковане Національною спілкою краєзнавців України у 2017 році.

У Радивилівському районі, який відомий Національним історико-меморіальним заповідником «Поле Берестецької битви», теж активно розвивається кра­єзнавчий рух. Головне свідчення роботи краєзнавців – пожвав­лення роботи заповідника, а також Радивилівського історичного музею, створення краєзнавчих музеїв у ряді шкіл, випуск місцевими авторами книг краєзнавчої тематики. Був створений музей історії освіти району.

Районний історичний му­зей, яким за­відує Олеся Шикало, провів цикл зустрічей, присвячених краєзнавцям нашого краю – Анатолію Копцюху, Федору Бортнику, Ігорю Свєшнікову, нинішнім ентузіастам краєзнавчої роботи Максиму Будьку, Євгенові Гудимі та іншим.

У районі чимало краєзнавців, які давно й напо­легливо вивчали і вивчають минуле рідного краю. Наприклад, цінні реліквії зібрав колишній житель Добриводи, нині покійний Андрій Паничевний . Коло­ритний етнографічний ма­теріал складає зіб­ра­ння домашнього музею члена Національної спілки краєзнавців, автора книги про своє село Хотин Надії Мельник. Тут предмети, які харак­теризують Волинь від часів кам’яного віку, зібрано чимало предметів глиняної кераміки, основна частина експозиції – це старовинні предмети, зіб­рані в старожилів села, в тому числі пов’язані з тка­цтвом, гончарством. Кра­єзнавчі статті Надії Андріївни публікуються у пресі, наукових збірниках за підсум­ками конференцій з нагоди річниць Берестецької битви, в Інтернеті. Біля Полуничного за сприянням Н.Мельник проведено певне археологічне вивчення поселення доби бро­нзи, а також Х – YІ століть до нашої ери та давньо­руського городища. Тут свого часу пра­цювали археологи під керівництвом доктора наук Ігоря Свєшнікова. Надія Андріївна – ініціатор встановлення пам’ятного знака на місці садиби, де в Хотині жив І.Свєшніков. Його ім’я було присвоєне Хотинській школі. Ще важливий штрих: за сприяння краєзнавця розроблено і на сесії сільради затверджено символіку Хотина – герб, прапор і гімн.

За архівними матеріа­лами, рідкісними видан­нями, спогадами старожилів збагачують уяв­лення земляків про історію Радивилова та всього нашого краю Василь Кушинський із села Михайлівка, вчителі-пенсіонери Євген Гудима, Юрій Арламовський, Микола Пасічник, лікар, кандидат наук Іван Дурда, вчитель Василь Ярмусь… Нинішні краєзнавці не забувають, що свого часу по­глиблювали знання земляків про свій край Тетяна Куделко, Віктор Повшик, Михайло Горлач, Георгій Костюк, Микола Мошкун, Валентин Пащук, Йосип Крам, Денис Андрійчук, Адам Лень, Григорій Камінський, Микола Симчук… І це дало поштовх до нових пошуків.

За участю членів спілки відкриті дуже привабливі краєзнавчі музеї в Радивилівському навчально-виховному комплексі «Школа №1 – гімназія» (ініціатор створення Юрій Арламовський), Немирівській, Дружбівській, Іващуківській та інших шко­лах.

Відродження автентичного волинського костюма ініціює «Центр дослідження і відродження Волині», який базується у Радивилові. Керує ним кандидат історичних наук Володимир Дзьобак. За його ініціативи з залученням науковців відбулося археологічне вивчення ряду населених пунктів Радивилівщини. Наші майстри Центру беруть участь у різноманітних заходах з пропаганди минувшини українського народу. Зокрема, нещодавно взяли участь  у ярмарку народних майстрів у  “Музеї Івана Гончара” в Києві.

Важливими віхами в краєзначій роботі районної ор­га­нізації спілки стали випущені у видавництвах ма­со­вими тиражами книги Максима Будька («Степань»), Георгія Лотоцького («Козацькі мо­гили. Музейний літопис»), об’­ємний том «Національний пантеон “Козацькі моги­ли”» (серед його авторів – нині покійний Павло Лотоцький, заслу­жений працівник куль­тури Ук­раїни). Вийшли й мої краєзнавчі книги «Радивилів. Краєзнавчі матеріали» (2004), «Радивилів у перегуках віків» (2014), біографічна книга з додаванням краєзнавчих матеріалів «Володимир Варфалюк: З людьми і для людей» (2015).  Мої дослідницькі статті опубліковані в кількох збірниках науково-краєзнавчих конференцій Бродівського краєзнавчого музею – у їх роботі регулярно беру участь. Співпраця з бродівськими краєзнавцями Дмитром Чоботом, Василем Стрільчуком, Андрієм Корчаком та іншими допомогла вийти на нові факти з історії Радивилова і нашого краю. У Фейсбуці є сторінки «На межі Волині і Галичини», «Радивилів і наш край», «Радивилів – Radyvyliv», де значну частину займають крає­знав­чі матері­али по Радивилівщині. Певну краєзнавчу інформацію подають і сайти Радивилівської, Крупецької та Козинської ОТГ, Центру дослідження і відродження Волині. Багато уваги краєзнавчій тематиці приділяє Інтернет-видання «Радивилів.info», де, крім мене, публікуються Євген Гудима, Юрій Арламовський, Василь Ярмусь, Андрій Сисак, Іван Дурда, Руслана Мудрик, Світлана Скруха…

Ро­бота крає­знавців району триває, вона спрямована на поглиб­лене вивчення всього, що пов’язано з минулим Радивилова і Радивилівщини, популя­ризацію духовних надбань волинян, усього нашого народу, патріотичне вихо­вання молоді.

Володимир Ящук.

Володимир Ящук

Володимир Ящук

член Національної спілки журналістів України

Можливо, Вам це сподобається...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.