Краєзнавство на Радивилівщині. Прізвища і факти

28 травня відзначається Всеукраїнський день краєзнавства – щорічне свято краєзнавців, запроваджене 2017 року. Публікуємо цю статтю дещо раніше – з огляду на підготовку до відзначення Дня міста 29 травня.

Вивчати історію, природу свого краю – важливий засіб формування світогляду молоді. Звичайно, добре, якщо здобуті при вивченні літератури, архівних матеріалів знання вдається підкріпити мандрівками (веломандрівками) та екскурсіями. Однак первинне значення все-таки мають записи спогадів старожилів, робота з сімейними архівами документів та фотознімків, ознайомлення з зібраннями державних архівів, пошук необхідної інформації в інтернеті, старовинних книгах тощо. Все це розширює кругозір, дає змогу краще пізнати історію та географію історичної Волині, Радивилівщини, пробуджує глибоку любов до природи, до визначних місць свого краю.

За архівними матеріа­лами, рідкісними видан­нями, спогадами старожилів збагатили уяв­лення земляків про історію Радивилова та всього нашого краю вчителі, автори книг Євген Гудима, Максим Будько, кандидат медичних наук Іван Дурда, цікавими власними спогадами пожвавили краєзнавство колишні політв’язні Федір Бортник і Тетяна Куделко, Григорій Камінський і Микола Симчук, громадські активісти Віктор Повшик, Андрій Сисак, педагоги Михайло Горлач, Валентин Пащук, Георгій Костюк, Микола Ратинський, Микола Пасічник, колишній військовослужбовець Микола Павлов, учасники революційного руху 30-х років Йосип Крам, Денис Андрійчук, Адам Лень та інші. Радивилівську тематику розробляли і рівненські краєзнавці Григорій Дем’янчук, Ростислав Солоневський, Євген Цимбалюк, Євген Шморгун, Іван Пащук, Микола Пшеничний, Сергій Олексіюк, Микола Тимчак…

Краєзнавчому рухові неабияк сприяють Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» в селі Пляшева, Радивилівський історичний музей, краєзнавчі музеїв в ряді шкіл. Наприклад, в активі історичного му­зею, яким за­відує Олеся Шикало, – зустрічі, присвячені краєзнавцям нашого краю, організація виставок художників і майстрів декоративно-ужиткового мистецтва. Надія Мельник з Хотина створила й утримує домашній музей старожитностей нашого краю.

Напрацювання радивилівських краєзнавців знаходять відображення в збірниках наукових конференцій (Броди, Радивилів), у книгах (автори Володимир Ящук, Надія Мельник, Денис Таргонський та інші). «Центр дослідження та відродження Волині» (Радивилів) спільно з Науково-дослідним інститутом українознавства взявся за випуск багатотомної «Історії Волині». У 2021 році вже побачив світ перший великоформатний том на 385 сторінок (крейдований папір).

Нові можливості для обміну історико-краєзнавчою інформацією відкрив Інтернет. У соціальних мережах публікуються кандидати історичних наук Володимир Дзьобак, Василь Желєзняк, мистецтвознавець Діана Клочко, вчителі Юрій Арламовський, Василь Ярмусь, Руслана Мудрик, журналіст Володимир Ящук, науковці Світлана Скруха, Леонід Галабуз, історик Ігор Станкевич та інші.

Засоби масової інформації області і України не раз розповідали, як відроджує традиції нашого краю, зокрема, у відтворенні автентичного волинського костюма «Центр дослідження і відродження Волині». За ініціативи керівника центру Володимира Дзьобака відбулося з залученням науковців археологічне вивчення ряду населених пунктів Радивилівщини, на базі меблевої фабрики облаштували етнічну резиденцію, де восени минулого року  було презентовано проєкт “Майстерня етнобрендів у Ладомирії”. Наші майстри центру беруть участь у різноманітних заходах з пропаганди минувшини українського народу, зокрема, в фольклорно-етнографічних святах “Музейні гостини” в Рівному. На сторінці «Центру дослідження і відродження Волині» у Фейсбуці зібрано унікальну колекцію світлин, які розкривають особливості побуту наших краян у минулі часи, привертають увагу до своєрідності одягу.

Важливими віхами в краєзначій роботі Радивилівської організації спілки стали випущені у видавництвах в різні часи ма­со­вими тиражами книги Георгія Лотоцького («Козацькі мо­гили. Музейний літопис»), Максима Будька («Степань»), об’­ємний том «Національний пантеон “Козацькі моги­ли”» (серед його авторів – Павло Лотоцький, заслу­жений працівник куль­тури Ук­раїни). Вийшли й краєзнавчі книги уродженця села Рідків Анатолія Мізерного (фотоальбом «Рівненщина» та ін.), Володимира Ящука («Радивилів. Краєзнавчі матеріали» /2004/, «Радивилів у перегуках віків» /2014, друге видання 2020/, біографічна книга Володимира Ящука з додаванням краєзнавчих матеріалів «Володимир Варфалюк: З людьми і для людей» /2015)/).  Дослідницькі статті радивилівців опубліковані в кількох збірниках науково-краєзнавчих конференцій Бродівського краєзнавчого музею. Співпраця з бродівськими краєзнавцями (Дмитро Чобіт, Василь Стрільчук, Андрій Корчак та інші) допомогла вийти на нові факти з історії Радивилова і нашого краю.

У Фейсбуці є сторінки «На межі Волині і Галичини», «Радивилів і наш край», «Радивилів – Radyvyliv», де значну частину займають крає­знав­чі матері­али по Радивилівщині. Певну краєзнавчу інформацію подають і сайти Радивилівської, Крупецької та Козинської ОТГ. Багато уваги краєзнавчій тематиці приділяє Інтернет-видання «Радивилів.info», де публікуються Юрій Арламовський, Василь Ярмусь, Володимир Ящук, Анатолій Тимошейко, Руслана Мудрик, Денис Таргонський… А на згаданих сторінках публікують свої краєзнавчі фото і матеріали Ігор Станкевич, Олеся Шикало, Костянтин Цвей, Наталія Янчин, Олег Ковальчук, Тетяна Сірко, Наталія Каючко та інші.

Ро­бота крає­знавців Радивилівщини триває, вона спрямована на поглиб­лене вивчення всього, що пов’язано з минулим Радивилова і волинського краю, популя­ризацію духовних надбань волинян, усього нашого народу, патріотичне виховання молоді.

Радивилів

Редактор

головний редактор Радивилів.info

You may also like...

1 Response

  1. Червень 24, 2021

    […] Краєзнавство на Радивилівщині. Прізвища і факти […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.