Маршрути Національного парку «Кременецькі гори»

Працівники Національного природного парку “Кременецькі гори” створили незвичні маршрути для знайомства з дикою природою. Двома з них недавно провели журналістів всеукраїнських і місцевих ЗМІ.

Найбільш “дикий” маршрут починається біля траси між Кременцем і Почаєвом. Узбіччя заросло високою пишною рослиною жовтого кольору. Наша екскурсоводка Оксана Тимошенко, начальниця відділу екологічної та освітньої роботи природного парку, розповідає: це золотарник канадський – чужорідний для української флори вид, який захоплює все нові й нові території.

– Відколи подорожі між континентами стали доступні для багатьох людей, з’явилося багато таких чужорідних видів, – каже вона. – Деякі з них є агресивними, тобто відбирають у місцевих видів ареал їхнього зростання. Для Кременецьких гір дуже агресивною є сосна звичайна. На початку 20 століття й у післявоєнний період цими деревами засадили всі вільні схили на Кременеччині. Сосна добре росла, і потім її продавали за непогані гроші. Але виявилося, що вона розносить своє насіння з вітром і всюди, де може зачепитися в ґрунт, проростає. Ще одна схожа рослина, напрочуд агресивна – борщівник Сосновського. Він був завезений на корм для тварин, а виявився взагалі отруйним. Від нього постраждав не один десяток людей в Україні. Проте програми зі знищення борщівника нема, і не в усіх областях його навіть визнано агресивним видом.

Початок маршруту видно з дороги – на цьому місці працівники парку встановили великий інформаційний стенд.

Нас зустрічає Олександр Іщук. Він працює у заповіднику і розповідає: якраз завершують облаштовувати екологічну стежку. Її довжина – близько 3 кілометрів. А назва – “До чистих джерел” – пов’язана з тим, що в цьому лісовому масиві справді дзюркочуть численні струмочки.

– Цей маршрут запрошує на зустріч з каскадом із 8 джерел, одне з яких упорядковане та обладнане як місце відпочинку, – розповідає він. – Тут рай для птахів і творчих мандрівників. А рослинний світ цієї місцевості здивує найвибагливіших туристів.

Місцеві жителі називали цю територію Долиною 9 криниць. Облаштовуючи маршрут, працівники парку знайшли, крім уже виявлених 8 джерел, й інші. Зараз відоме місце витоку аж 13 струмків. Припускають, що їх може бути більше.

Довкіл стежки можна спостерігати наче кіношні пейзажі. На полянах росте папороть. У дуплах дерев помічаємо поросль грибів. Між деревами натягнуті тонкі павутинки, у які ловиться світло. По всьому маршруту лежать повалені дерева. Наші провідники розповідають: у цій місцевості природа повертається до свого первозданного стану.

– Ще рік-два – і воно стане гумусом, – Оксана Ракушняк показує на струхлявіле дерево, яке лежить вздовж нашого маршруту. – На території парку ми залишаємо їх у природному стані, хіба трохи відсовуємо, якщо загороджують стежку. Не всі знають, що дає таке мертве дерево, залишене у лісі. Найперше – воно є елементом харчового ланцюга живлення. Пам’ятаєте, ще зі школи вчили, що для того, аби наверху були людина, кит, ведмідь, має все починатися з найменшого – гриба, комахи, бактерії. Наприклад, у природі життя більшості грибів і комах залежить від наявності мертвої деревини. В одному випадку вона є будинком, в іншому – засобом отримання вологи. Там, де в лісі багато мертвих дерев, ґрунтові води ніколи не опускаються. Таке дерево утримує в собі багато вологи. Навіть у посуху в ньому завжди буде вода. Якщо ми хочемо, щоб в нас не настала пустеля, то мусимо в лісі лишати мертві дерева.

Всього у природному парку розробили 8 еколого-туристичних маршрутів. Серед них – “Гора Божа”, “Гора Замкова”,  “Данилова гора”, “Гора Уніас”, “Гора Вовча”, “До Дівочих скель”.

Ми знайомимося ще з одним – стежкою “Скелі Юліуша Словацького”. Ідемо мальовничою доріжкою в лісі до стрімких сірих скель, які вигулькують серед дерев. Для Тернопілля – унікальне видовище. Розташовані скелі на околиці Кременця. Сягають у висоту 10-12 метрів. Процес вивітрювання надав їм оригінальних форм і своєрідної краси.

Стежка тягнеться кілька кілометрів і починається обіч траси, недалеко від адмінбудівлі Національного парку. Вже за кілька хвилин не чутно ні шуму машин, ні звуків господарської діяльності, лише співи пташок і шелест дерев.

За переказами, тутешні скелі були улюбленим місцем відпочинку видатного польського поета Юліуша Словацького, який народився у Кременці. А згодом, хоч і жив за межами України, часто сюди приїжджав погостювати. Нині в містечку похована мама поета, якій він усе своє життя присвячував вірші.

– Площа парку сягає понад 6950 гектарів, – розповів директор природного парку Микола Штогрин. – Тут є понад 450 видів тварин, з яких до Червоної книги віднесені більше чотирьох десятків. Флора парку – це понад 1180 видів рослин, майже сто – раритетні.

(«Пульс Кременця»).

Кременець

Редактор

головний редактор Радивилів.info

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.