Ми були в оточенні ядерних ракет

Про наявність до 80-х років у Бродівському лісі, за 5 кілометрів від Радивилова, бази ракет з ядерними боєголовками була окрема стаття в Радивилів.info. А ось про ракетні дивізіони біля міста Берестечко і села Лешнів ми ще не розповідали, а між тим обидва військових підрозділи були розташовані від території теперішнього Радивилівського району приблизно за 5 кілометрів.

Страшно подумати, що сталося б із нами, з Радивиловом, Бродами, Берестечком і цілим регіоном, якби в одній із цих військових частин, не доведи Господи, трапилася надзвичайна подія. А поряд із Бродами ще ж була й велика база тактичних військових боєприпасів. Пожежі на подібних складах траплялися в Україні вже в пізніші роки, і це врешті-решт привело, як стверджують, до запобіжного вивезення цих боєприпасів з-під міста Броди.

Оскільки існування ракетних полків у нашому краї було під найсуворішою військовою таємницею, то й сьогодні важко встановити навіть найважливіші факти. Судячи з усього, ці три дивізіони (Броди, Лешнів, Берестечко) з’явилися десь на початку 1960-х років.

Ось що згадував про 1960 рік підполковник у відставці Юрій Бабенков, який у 1959 – 1962 роках був командиром технічної батареї розташованого вдалині від тутешніх місць 163 ракетного полку:

«Цього разу навіть командир полку не знав, навіщо знадобилося здійснити чотирьохсоткілометровий марш у район західноукраїнського міста Броди, зайняти там стартові позиції і заступити на бойове чергування. Щодо цього виникло багато версій. Дехто вбачав зв’язок навіть з міжнародною обстановкою того часу. На мій погляд, усе простіше. Почати треба з відповіді на питання, а чи було під Бродами бойове чергування? Ні! Його просто не могло бути з таких причин: бойових ракет і головних частин до них на позиціях не було… компоненти ракетного пального на позиції не доставлялися… а значить, і чергування… теж не було… Усе було пов’язано з очікуваним відвіданням того району міністром оборони СРСР і головкомом Ракетних військ стратегічного призначення. Судячи з усього, в районі міст Луцьк, Броди, Львів уже можна було щось показати міністрові, а бойових підрозділів, здатних обслуговувати ракетні комплекси, тут поки що не було, ось і згадали про… 50 ракетний дивізіон. Із Західної України 163 ракетний полк повернувся в Білокоровичі у листопаді 1960 року». (http://rvsn.ruzhany.info/guljajev_002.html)

Ядерні шахти біля РадивилівщиниОтже, мав місце факт окозамилювання – мабуть, із реальним створенням ракетного полку біля Бродів не встигали.

Але врешті-решт його створили.

У відкритих джерелах натрапляємо на факт: тут базувався 351-й ракетний полк 37 ракетної дивізії (дивізія базувалася в Луцьку) — (в\ч 42683, м.Броди), який мав 12 пускових установок (у тому числі 4 шахтні пускові установки), на бойовому чергуванні перебував з 1961 до 1982 року. Цьому полку належали дивізіони як під Бродами, так і біля Лешнева та Берестечка.

Біля Лешнева в лісі (зі сторони Бродів) стояв 2-й дивізіон, де базувалися ракети Р-12, призначені для наземного пуску. Р-12 (індекс 8К63, за класифікацією НАТО — SS-4 Sandal) – радянська рідкопаливна одноступінчаста балістична ракета середньої дальності наземного базування. Такі ракети були і під Бродами та біля Берестечка.

Біля Берестечка в лісі (зліва від дороги зі сторони Бродів) був ракетний дивізіон із трьома шахтами. В одному з блогів написано: «Після розпаду Союзу частина була розформована, ракети вивезені. Територія отримала назву в місцевого населення “Зона”. Шахти залили бетоном, але радіоактивність довгий час залишалась, мабуть, досить високою, бо якщо побудеш там більш як годину, починались запаморочення і нудота».

Блогери написали в Інтернеті, що під Бродами балістичні ракети згаданого типу SS-4 Sandal  (або Р-12, або шахтної модифікації Р-12У) заправлялися пальним ТМ-185 (суміш вуглеводнів, близька до скипидару), робоча рідина – 80-відсотковий перекис водню, окислювач АК-27И, довжину мали 17,7 м, з головною частиною – 22,8 м, діаметр – 1,65 м, стартова маса ракети сягала майже 42 тонни, дальність стрільби – 2080 км. Потужність – 1 або 2,3 мегатонни. Стартовий комплекс складався із 4 шахт. Такі ракети були на озброєнні в СРСР з 1959 року. Згодом їх у бродівському полку замінили SS-5 “Scean” (або Р-14 чи Р-14У), заправляли їх тією ж азотною кислотою, довжина ракети була більшою – 24,3 м, діаметр – 2,4 м, стартовий комплекс мав діючих 3 шахти. Насамкінець тут з’явилися SS-20 («Пионер»).

37-а луцька ракетна дивізія, яка проіснувала до 1984 року, крім бродівського, тоді мала полки в Луцьку (два), Червонограді і Славуті, з такою ж кількістю пускових установок – по 12.

Про бродівський полк один із блогерів зазначив: «Після переходу на SS-20 («Пионер») у 80-х роках уся частина стала розміщуватися на місці 3-го дивізіону, поряд із шахтами від Р-12». Тобто дивізіони під Берестечком і Лешневим були згорнуті, залишався тільки той, що в лісі між Бродами і Радивиловом, але невдовзі така ж доля чекала і весь полк.

Підготував Тарас Грушівський.

Фото з-під Берестечка Володимира Гончара.

Берестечко, ракетний дивізіонБерестечко, ракетний дивізіонБерестечко, ракетний дивізіонБерестечко, ракетний дивізіонБерестечко, ракетний дивізіон

 

 

 

Тарас Грушівський

кореспондент

You may also like...

4 Responses

  1. Віктор сказав:

    Тому я і питаю радивилівських критиків Кравчука за відмову від ядерної зброї: ви хотіли б жити й сьогодні при термоядерному “вулкані”? Про рівень розхлябаності і безвідповідальності військових свідчить жахливий стан залишеної ракетної бази біля Радивилова. Можна зрозуміти, що приблизно ось із такою ж безвідповідальністю обслуговувалися й ракети. Наш край весь час був на грані
    Відео з закинутої бази

  2. Арсеній сказав:

    “… дальність стрільби – 2080 км. …” – Не можу зрозуміти по кому на таку відстань бити ? З Бродівського лісу по Бродам ?

  3. Арсеній сказав:

    Сорі … Це 2 тим. км ??? ТОді так трохи можна було стрільнути …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.