Ми вчилися в школі, але ще йшла війна…

Радивилів, 1941 рік70-річний ювілей Перемоги над нацизмом викликає і спогади про те, як відроджувався наш нині Радивилівський район після його визволення від гітлерівців, зокрема, про те, як відновлювали тут освіту.

1 серпня 1944 року приступив до виконання обов’язків директора середньої школи в місті Червоноармійськ (Радивилів) Пилипейко Трохим Давидович. Були призначені районним відділом народної освіти перші вчителі: Пагубко Клавдія, Кіщун Надія, Карпець Зінаїда (1 – 4 класи), Баланік Ольга (вчителька української і російської мов). Пізніше були й інші вчителі: Пряда Євдокія Олександрівна, Черниш Галина Федорівна, Береза Зінаїда (1 – 4 класи), Носенко Ганна (вчителька математики).

Черниш Іван  Сергійович був військовим керівником 5 – 8 класів. Тимчасово виконувала обов’язки завуча школи Баланік Ольга. Вчителі, техпрацівники, учні та батьки ремонтували класні кімнати, приносили з дому столи та стільці.

1 вересня розпочався 1944 – 1945 навчальний рік. За “парти” сіли понад 200 учнів 1 – 9 класів. Не було підручників, зошитів, ручок та чорнила. Учні писали на старих газетах, різних бланках. Я тоді теж був учнем і пригадую, що доводилось писати на військових картах, які залишились від німецького штабу.Чорнило виготовлялось з бузини, пера прив’язували до паличок.

Учні навчались у дві зміни. Перша розпочиналась о 9 годині ранку. Але всі вчителі та учні повинні були приходити на 8.30. Зарядка була о 8.40 і тривала 7-8 хв. З учнями 1 – 4 класів займалась Пряда Є.О., 5 – 8 кл. – Черниш І.С. Після зарядки обидві групи об’єднувалися і слухали політінформацію, яка тривала 4-5 хв. Вона проводилась тричі на тиждень: у понеділок, середу, п’ятницю вчителями Шуленко М., Прядою Є., Березою З.

Протягом навчального року була велика плинність кадрів. Окремі вчителі працювали лише по декілька місяців або навіть тижнів. Вони переходили працювати в різні районні організації або виїжджали за межі району, області.

У школі ставились високі вимоги до дотримання дисципліни та навчання. Запізнення учнів на уроки прирівнювалося до запізнення батьків на працю. Директор зобов’язував військового керівника Черниша І.С. давати таким учням різні наряди або їх посилати додому за батьками. За часті пропуски занять, спізнення, порушення трудової дисципліни, нетактовне поводження зі своїми однокласниками та старшими учнями знижували поведінку за чверть, повний навчальний рік, виключали із школи спочатку на 2 тижні, а потім на 1 рік.

Окремих учнів 5 – 8 класів через їх непідготовленість для того класу, в якому вони навчались, неуспішність з багатьох предметів, було переведено до нижчого класу. Заборонялося вчителям опитувати учнів в останні дні чверті після уроків, організовувати заліки з метою підвищення оцінки.

З 11 січня 1945 року розпочала роботу шкільна бібліотека. Бібліотекарем було призначено Пагубко К.В. Книжки видавались учням у вівторок, четвер і суботу з 14 години дня.

Ще з 1 серпня 1944 р. техпрацівницями працювали Степанюк Віра і Степанюк Наталія.

Хлопці 1 – 7 класів були пострижені, а учням 8 – 10 класів дозволялись лише короткі зачіски.

Великого значення надавалось виконанню, так тоді говорилось, «сталінського закону про всеобуч». Усі діти шкільного віку (7 – 15 років) повинні були навчатись. За це персональну відповідальність несли дирекція і вчителі школи. У кожному класі був заведений зошит, у якому записували учнів, що пропускали уроки, запізнювались, погано навчались. Після закінчення занять черговий вчитель збирав усіх учнів, які одержали незадовільні оцінки, направляв у великий клас і здавав новому черговому вчителеві. Тут учні виконували домашні завдання. Після обіду вчителі приходили до школи і перевіряли, як учні підготувались до уроків. Був також заведений зошит обліку прибуття і залишення вчителями школи після закінчення робочого дня. Підручники і канцелярське приладдя одержували з Києва, туди з 10 до 25 січня 1945 р. був відряджений Тушаковський П.І.

Настала сувора, важка зима 1944-1945 р.р. Вчителі та учні були в класах одягнені. У зв’язку з тим, що в школі був один техпрацівник, який одночасно виконував обов’язки завгоспа, і в умовах міста неможливо навіть за гроші знайти людей, які б заготовляли дрова для опалення класних кімнат, дирекція разом з класними керівниками склала графік заготівлі дров учнями та батьками. Кожний класний керівник після уроків з 3-ма учнями заготовляв дрова і відповідав за опалення своєї класної кімнати. Для учнів 1 – 2 класів дрова заготовляли їхні батьки. Черговий вчитель щодня до уроків перевіряв, чи палились груби в класних кімнатах, і доповідав директору школи.

Проводились заняття з ППХО (протиповітряної хімічної оборони, адже ще йшла світова війна). В 5 – 7-х класах їх вели класні керівники, у 1 – 4-х – класоводи, а в 8 – 9-х – військовий керівник Черниш І.С. Необхідно було здати норми по ППХО до 25 квітня 1945 р.

План підготовки і проведення екзаменів був затверджений на педраді. Випускні екзамени були в 4 і 7 класах. Учні 4 класу здавали українську і російську мови, арифметику, географію та історію. Випускники 7 класу – 9 предметів. Екзаменаційну комісію очолював директор. До складу її входили вчителі та представники районного відділу освіти.

Для допомоги учням були організовані консультації з усіх предметів, які проводились щодня з 17 до 19-ї год. Екзамени були в усіх 4 – 9 класах. Учні, які мали спеціальні медичні довідки,  переводились до наступних класів або випускались із 4 і 7 класів згідно з позитивними річних оцінками.

Вчителі, яким надавалась тарифна відпустка, повідомляли дирекцію, де вони будуть її проводити.

Незважаючи на важкі умови того навчального року в умовах війни, яка продовжувалася в Європі і на якій були й батьки та родичі школярів, значна частина учнів успішно закінчила навчання.

Юрій Арламовський, вчитель, історик, м.Радивилів.

Редактор

Редактор

головний редактор Радивилів.info

Можливо, Вам це сподобається...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.