Микола Карапетян: «Громада – велика сила»
Чимало доклав зусиль, аби створити першу на Радивилівщині територіальну громаду, міський голова Радивилова Микола Карапетян. Нині він – кандидат на голову об’єднаної територіальної громади. Що збирається робити на цій посаді, запитаємо у самого кандидата.
-Миколо Аракеловичу, чи не простіше керувати одним містом, де ви уже навели порядок, збудували дороги, тротуари, зведені соціальні об’єкти. Яку мету з об’єднанням територіальних громад ви переслідуєте?
-У нас багато років говорять про децентралізацію влади. Однак лише зараз з’явилась можливість нарешті не чекати милостині «зверху», а бути самим господарями на своїй території. Так, як це є у Європі. І нам усім відомо, що там живуть краще. То чим ми гірші? Я вже їздив у Польщу, вивчав їхній досвід, брав участь у засіданнях комітетів у Верховній Раді, спілкувався з народними депутатами. Я побачив багато позитивних речей. У нас є державна адміністрація, сільські ради, але відсутній кінцевий результат управлінського ефекту. Чому? Бо всі глобальні рішення спускаються «зверху» і основні кошти також треба очікувати звідти ж. Місцеві ініціативи, як правило, залишаються добрими намірами.
-В чому ж перевага, на ваш погляд, в створенні територіальної громади?
-Тут дві важливі складові. Перше – це інше адміністративне управління. Нереально керувати громіздкою громадою, населені пункти якої віддалені від центру управління. Також неефективне управління тоді, коли тобі нав’язують щось і при цьому занадто громіздка система дозвільних інстанцій. І, друге, це фінансова сторона, що дасть мож ливість розвиватися, створювати робочі місця. Один з основних податків – це прибутковий податок, який буде спрямований в об’єднану громаду. А це немало – 60%. Торік цей податок у нас забрали. З поверненням даного податку у нас будуть відчутні прибутки. Сюди, в місцеву територіальну громаду, буде спрямовуватись прибутковий податок. А ще треба долучатись і брати участь у різних грантах. В цьому маю певний досвід. У 2015 році ми виграли такий грант і побудували котельню на тверде паливо у діючому дитсадку. Зекономлені кошти ми спрямовуємо на інфраструктуру міста. Коли ми проводили сходи сіл, які увійшли в територіальну громаду, ми вивчали найнеобхідніші завдання, які потребують вирішення у цих населених пунктах. У нас є бачення вирішення даних питань. У цьому мені допомагають мої колеги, які працюють у міській раді. Вони мають чималий досвід, як це робити. Ми не звикли просто сидіти в кріслах і чекати, поки робота знайде нас. Впевнений, ефект від об’єднання наших громад буде великий.
-Вперше вас обрали на посаду міського голови Радивилова у 2002 році. З того часу поступово провінційне містечко перетворилося у справжнє європейське місто. Відчувається, що ви господар великого масштабу.
-Собі давати характеристику я не звик. Ми не сиділи, ми нікому не скаржились. Ми їздили, стукали у різні інстанції. Ми робили проекти, брали участь у різних грантах. І нам чимало вдалося. Ми облаштували центральну частину міста. І не тільки. Пішли поступово на всі вулиці. Якщо порівняти наші і дороги, і тротуари, благоустрій, то не хвалюсь, але таких на Рівненщині небагато.
-Безперечно, Радивилів охайне місто. А чи вдихнули ви «друге життя» у соціально-культурне середовище?
-Шануючи людей похилого віку, вважаю, завжди треба думати про наступні покоління. І, насамперед, про їхнє змістовне дозвілля. У нас функціонує міський центр культури, дозвілля і мистецтв. Тут займаються у різних гуртках більше 200 дітей. Це і вокал, хореографія, театральне мистецтво, оздоровчий фітнес тощо. По всіх районах міста облаштовані дитячі і спортивні майданчики. Коли буде об’єднана громада, такі майданчики впровадимо у всіх населених пунктах. Там також є молодь, яка хоче змістовно відпочивати, розвиватися і досягати успіху. Молодь не тікатиме з села, якщо будуть будинки культури і дозвілля, спортивні майданчики, стадіони, дитячі садочки, сучасні школи, якщо створити належні умови для проживання, праці, побуту.
-Тобто: ви хочете весь досвід Радивилова перенести на інші населені пункти?
-А що в цьому поганого? Звичайно, кожен населений пункт має свої традиції. Але, скажімо, ми у наших радивилівських дитячих садках ввели посади хореографа, вчителя іноземної мови. Ці заходи ми маємо намір втілити і в інших селах. Якщо створити належні умови, то сільські діти абсолютно нічим не відрізняються за розвитком від міських дітей.
-Ви бачите якісь прибуткові об’єкти у тих населених пунктах, які увійдуть в об’єднану територіальну громаду?
-Звичайно. В Радивилові також з’явилися промислові об’єкти, яких раніше не було. У 2012 році побудували новий елеватор. А це і робочі місця, і податки. Міська рада все зробила, щоб об’єкт будувався на території міста. Уже зараз ми ведемо перемовини з інвесторами, аби вони вкладали кошти у майбутні об’єкти. Самі розумієте, що бізнес не любить відкривати карти перед грою. Це якщо висловлюватись образно. Тому краще, якщо ми будемо щось робити, а не балакати.
-Чи є у вас програма дій, що ви плануєте зробити у кожному із сіл, які увійдуть в об’єднану територіальну громаду?
-В кожному з них, по-перше, треба піднести на належний рівень соціальну інфраструктуру. Це дороги, освітлення, благоустрій і в належний вигляд привести дитячі дошкільні заклади і школи. Після виконання цих заходів запрацює транспорт, бо на добрих дорогах легко їздити до райцентру і по всіх інших напрямах. Коли буде добре сполучення, легше залучити сюди інвестора. Уже зараз в одному із сіл планується збудувати невеличкий завод з переробки сільськогосподарської продукції. Всі роботи будуть здійснюватися паралельно. Сьогодні люди трохи переживають, що у них не буде сільських рад, а буде лише один староста. Хтось залишиться без роботи. Насамперед ми звільнених людей залучимо до покращення благоустрою в населених пунктах. Хочемо того чи ні, але при створенні об’єднаної територіальної громади збільшиться штат, створиться центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) для обслуговування жителів громади. Ми знаємо, що у кожній сільській раді є фахівці – і по максимуму залучатимемо цих людей до роботи. І, найголовніше, пошук інвестора. Це можуть бути і місцеві люди, яким потрібна лише підтримка. Завдяки соціальній сфері вижити неможливо, потрібна виробнича сфера. Вона на селі є. Це дрібний товаровиробник. Йому потрібні ринки збуту. А для цього також варто одноосібників, які мають лишки молока, м’яса, картоплі, зерна, об’єднати в товариство чи заготівельне об’єднання, кооператив. А це вже реальна допомога малому бізнесу, без якого не буде середнього класу. Саме він є основою більшості розвинених держав.
-А, якщо конкретніше, то які проблемні питання порушувала громада під час зустрічі з вами?
-Якщо конкретно, то у селах Немирівка і Башарівка порушували питання проведення газопроводу. Там немає досі «голубого палива». Ми вже їздили до проектантів – і нам підказали, як здешевити прокладання газопроводу до негазифікованих населених пунктів. Треба буде залучати кошти державного і місцевого бюджетів, потрібна і участь самого населення. У Немирівській та Дружбівській сільських радах є також проблема з постачанням питтєвої води. Наші фахівці вже вивчають можливості, аби в найкоротший термін вирішити цю проблему. –
-Але ж на це все потрібні кошти. Ви будете долучати до вирішення цих проблем і населення?
-А хто краще знає ситуацію у селі, як не місцева громада? Можливо, населення будемо використовувати як допоміжну робочу силу, а кошти треба шукати у різних бюджетах. Ми є ті менеджери, яких громада обирає для того, аби вирішувати її проблеми швидко, ефективно і якісно. А громада – велика сила. Її треба лише об’єднати.
(З агітаційних матеріалів кандидата до виборів 27 березня 2016 року).
Настав цікавий та важливий момент. Декілька років DESPRO реалізовував проекти з сільського питного водопостачання, змінюючи якість життя і ментальність людей, спосіб взаємодії влади і громади в сучасних умовах. Це наблизило реалізацію реформи з децентралізації. Вже зараз багато громад В ЗМОЗІ реалізувати проект такого масштабу і без швейцарських грошей, адже завдяки реформі такі ресурси й можливості з’явилися. Але треба ЗНАТИ, ЯК:
http://agropolit.com/blog/65-abetka-dlya-obyednanih-gromad