Микола Теодорович – про історію волинських сіл (2)

Микола Теодорович, Волинь, Кременець

Микола Теодорович.

Не так давно ми запропонували кілька довідкових статей із книги «Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Составил преподаватель Волынской духовной семинарии Н.И.Теодорович» (том 2, Почаїв, 1889). Статті були про села Сестрятин, Ситне, Михайлівка, Пустоіванне і Карпилівка (нині Радивилівського району Рівненської області). Краєзнавчі інтереси Микола Іванович проявив, працюючи в місті Кременець у Волинській духовній семінарії і при тому виконуючи завдання Волинського історико-статистичного комітету. Друкувався в газеті «Волынские епархиальные ведомости». Писав і про Радивилів.

Чергові статті – про села Башарівка, Гаї-Лев’ятинські і Підзамче; взяті з тому 3 (Почаїв, 1893), подаємо їх у перекладі українською мовою.

881. Башарівка, при струмку, волості Радзивилівської. Церква в ім’я Введення в храм Пресвятої Богородиці. Побудована в 1779 році на кошти парафіян і поміщика. Дерев’яна, з такою ж дзвіницею. Начинням достатня. Землі: садибні з городом 1 десятина 1760 сажнів, орних 25 дес. 2117 саж., під чагарником 5 дес. 1488 саж., сінокосу нема. Плану на цю землю нема. Причт володіє нею спокійно. Для псаломщика є новий дім, а госп. будівлі передбачено побудувати. Дворів: 64, парафіян 537 душ обох статей. Церква ця приписана до парафії с.Батькова за 1 версту.

Село Башарівка згадується в акті від 2 – 5 січня 1735 року, – в описі маєтку дворянина Михайла Ледоховського, містечка Перенятина, сіл Підзамча і Комарівки і садиби і Кременці, з докладним перерахуванням селян, які є в цих маєтках, наявної в них власної і поміщицької робочої худоби і повинностей, які відробляються; тут, між іншим, зазначено: «Drugi mlyn w polu naprzeciwko Baszarowki pod slomo, z dylow, w nim kameni dwa, ten potrzebuie reparacyi» (Архів, частина 6, т.1, додаток стор. 387). (Переклад: Другий млин у полі напроти Башарівки – під соломою, з неструганих брусів, у ньому каменів два, потребує відновлення. – В.Я.). При церкві с.Башарівки зберігається стара метрична книга з 1764 р. по 1790 р., коли церква ця була самостійною. На початку книги по-слов’янськи написано так: “Сія метрика создася за священного іерея Іякова Сезекевича, пресвітера церкви Башаровецкой при храмѣ воведения Пресвятой Богородиці року (рік записано глаголицею. – В.Я.) (1764)». У 1766 р. підписаний парох Перенятинський (вірогідно, наглядаючий) ієрей Василій Думицький. Але того ж року в грудні підписаний ієрей Башаровецький Димитрій Кожуховський.

892.Гаї-Лев’ятинські (по-іншому – Немировецька Гребля), волості Радзивилівської, від найближчого приходу с.Батькова 5 верст. Церква в ім’я Святителя і Чудотворця Миколая. Побудована в 1788 році, але ким – не відомо. Дерев’яна, з такою ж дзвіницею, міцна. Начинням недостатня. Копії метричних книг зберігаються з 1824 року. Опис церковного майна складено в 1806 році. Землі: садибні з городом і хутором 3 десятини, орні 13 д., сінокісної нема. На цю землю в Волинській духовній консисторії зберігається документ, даний в 1785 році 4 червня поміщиком Міончинським. Причт користується землею спокійно. Для псаломщика на місці зруйнованого дому збудований новий парафіянами. Дворів 47 ¼, парафіян 394 душ обох статей. Церква ця приписана до парафії с.Перенятина за 12 верст.

893. Підзамче, при струмку, волості Радзивилівської, від Житомира 250 верст, від Кременця 26 вер., від найближчої залізничної і поштово-телеграфної станції Радивилова 10 вер., від найближчого приходу с.Перенятина 3 вер. і с.Ледухова 5 вер. Приход 6 кл. Церква в ім’я Світлого Воскресіння Христового. Коли і ким побудована – не відомо. У 1873 році перебудована на кошти парафіян. Дерев’яна, на кам’яному фундаменті, з такою ж дзвіницею. Церк. начинням достатня. Копії метрич. книг зберігаються з 1817 року, а сповідальні відомості – з 1821 року. Опис церковного майна складено в 1880 році. Землі: садибні з городом 1 десятина 1010 сажнів, під церковним цвинтарем – 286 саж., орних 29 десятин 175 саж., сінокісних 3 д. 643 с. Причт: священ. 300 руб. і псалом. 50 руб. Для священика дім ветхий і сирий, побудований парафіянами на церковній землі; госп. будівлі нові, побудовані на кошти парафіян і поміщика. Для псаломщ. дім новий, побудований парафіянами; госп. будівлі нові, побудовані поміщиком. Церковно-парафіяльна школа існує з 1885 року, розміщується в найманому селянському домі, з жалуванням в 72 руб. вчителеві на рік від парафіян, учнів 21 чоловічої статі. Власник села граф Тарнавський. Дворів 122 ¾, парафіян 1028 душ обох статей, римо-католиків 13 душ обох статей. Священик Іоан Петрович Петровський (з 6 листопада 1882 року, а на службі з 9 листопада 1881 р.) і псаломщик Михаїл Лисицький (з 1890 р.).


Підготував Володимир Ящук.

Володимир Ящук

член Національної спілки журналістів України

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.