На фото в українській книзі полячки впізнали… матір

Ця історія трапилася зовсім випадково. Все сталося у Польщі, а власне – у мальовничому містечку Любліні, на десятій річниці Ягеллонського ярмарку. Саме туди декілька тижнів тому завітали із візитом ми, представники Радивилівського Центру дослідження та відродження Волині, щоб ознайомити тутешнє населення із перлинами витонченого ткацького мистецтва. Однак хто б міг подумати чи передбачити, що того дня всього одна пам’ятна світлина створить навколо себе цілий ажіотаж, власне, завдяки якому і виникла тема для написання цього матеріалу.

«Історико-етнографічний атлас» Людмили Пономар створювався чимало років. Книга ввібрала у себе калейдоскоп традиційного одягу Правобережного Полісся, більша частина якого на сьогодні – це територія відселених сіл або тих, що знаходяться у зонах радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. У збірнику можна знайти ескізи народного вбрання, яке є одним з яскравих витворів культури поліщуків. Воно зберігає глибинну інформацію про традиції регіону, який, за однією з наукових гіпотез, є частиною прабатьківщини слов’ян.

Гортаючи сторінки тематичного видання, ознайомлюємося із цілим набором різноманітних, мабуть, далеко не всім відомих назв одягу. Тут можна розгледіти всі тогочасні жіночі принади краси, а власне, натільний одяг, нагрудний одяг, головні убори, взуття, пояси, прикраси, різноманітні доповнення до костюма та ін. Книга наповнена різноманітними ілюстраціями та світлинами, на більшості з яких молоді, середнього віку, а також вже сивочолі представниці прекрасної статі демонструють свої роботи. Власне, десятки таких книг було привезено до Любліна з метою продажу.

lublinІ от дві жіночки, гортаючи сторінки книги, почали вражено гомоніти та плакати. Було видно, що їхньому здивуванню немає меж . Недосконало розуміючи польську, ми одразу зрозуміли, що щось сталося, тому звернулися за допомогою до перекладача. На наш величезний подив, виявилося, що ці дві панянки є доньками бабусі, яка представляла намітку своєї роботи на одній із сторінок книги. І її діти натрапили на цю сторінку, впізнавши у майстрині – Маму!
Жінка з наміткою своєї роботи з села Комсомольське (нині Покровське) Олевського району Житомирської області, яку звали Палажка Симонівна Степанець, була мамою двох доньок , які на сьогоднішній день проживають у м. Любліні. Доля склалася так, що багато років тому дівчата переїхали на постійне проживання до Польщі. Із мамою до останніх днів її життя підтримували міцний зв’язок.

Та тієї світлини, яка вміщена на сторінці книги, у них немає, тому дуже просили, щоб ми вислали . Звісно, що ми взяли у них адресу проживання і вже найближчим часом плануємо подарувати донькам пам’ятку на згадку про мить із життя та творчості їхньої рідної душі – неньки.

На сьогоднішній день Палажки Симонівни серед живих уже немає. Однак пам’ять про творчість жінки ще довго житиме на сторінках книги. Так само, як і пам’ять про знакову подію, яка зовсім негадано стала невигаданою історією…

Людмила Хороновська, м.Радивилів (зі сторінки у Фейсбуці).

 

Редактор

головний редактор Радивилів.info

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.