Наймістичніші замки нашого краю. ФОТО

Містичний туризм стає дедалі популярнішим. Тих, хто хочуть зазирнути крізь шпарину потойбіччя чи зустрітись віч-на-віч із давно померлою князівною, значно більше за тих, хто бояться прогулюватись будинками з привидами. У нашому регіоні чимало цікавих замків, кожен з яких має таємничі, містичні історії. Бо пережили вони століття воєн, десятки іменитих династій, безліч інтриг, смертей і народжень.

Кажуть, кожен замок має своїх привидів. Нібито це – душі, які зависли між світами мертвих і живих та не можуть знайти спокою ніде. Блукаючи тьмяними коридорами та невловимо проникаючи крізь зачинені двері, напівпрозорими тінями та ледве чутними звуками вони лякають живих, пише видання ОГО.

Коли за вікном свище осінній вітер і дощ сіє неприємну мжичку, здається, що вихідні зіпсовані. Та екскурсія замками допоможе не тільки цікаво провести вільний час, але й використати погоду для підсилення містичного ефекту. Саме так! Навіть якщо ви не вірите в існування привидів, все-таки особливу енергетику місць, куди смерть приходила проханою гостею або безжально мучила невинні душі, неможливо не відчути. Тут є щось незбагненне.

Золочівський замок

Золочів, замокЗолочів, Львівська область, замокЗамок у місті Золочів на Львівщині дуже старий. На галицькій землі, надійною охороною якої мав бути, замок стоїть ще з 1634 року. Та з приходом австрійських військ перетворився на в’язницю. І вже відтоді почав  у себе вбирати негатив приреченості, страждань і смертей людських.

Та ніколи не було і не буде у фортеці нічого гіршого і жорстокішого за те, що чинили там сталінські енкаведисти. Закривавлені залізні столи і гаки, вмуровані у стіни люди… «Мордуючи вагітних жінок, вони розпорювали тим черева і напихали камінням», — розповідали місцеві сторожі. Замок фактично був перетворений на катівню. Важко уявити собі, скільки горя, сліз і мук бачили його стіни. На жаль, така енергетика не зникає ніколи.

Холодно і моторошно тут було завжди. Та з появою в замку дивного, незрозумілого походження каміння, яке привезли під час реставрації, містики ще додалося. На гірській породі проглядаються дивні незрозумілі символи. Дехто вважає їх картою, інші — зашифрованими таємними знаками. Кажуть, колись вони належали лицарському ордену тамплієрів. Так чи інакше, але від часу появи каменів у Золочівському замку стали помічати привид невідомого чоловіка. Цікаво, що всі, кому доводилось бачити його, описують темний довгий плащ, палицю в руці та капелюх на голові привида.

Підгорецький замок

Підгірці, замокПідгірці, замокПідгірці, замокЗамок у селі Підгірці Бродівського району збудований наприкінці 1630-х років. Спершу належав коронному гетьманові Станіслава Конєцпольському, згодом Яну ІІІ Собєському, потім Вацлаву Жевуському, крім інших – і поміщикам Сенгушкам. За часів Жевуського замок був найрозкішнішим палацом на західноукраїнських землях. Та потім будівлю руйнували, грабували і палили, був тут і госпіталь.

Та всі, кому від останніх років XVІІІ століття і до сьогодні доводилось провести у легендарних стінах хоча б ніч, бачили його страшну таємницю. Напівпрозору, у білих шатах та з чорним обличчям… Марію.

Багато пацієнтів тутешнього туберкульозного санаторію (1949 рік) і також персонал розповідали, що бачили привида. Зустрічались із ним, звичайно, й сторожі та працівники замку. А родина польських поміщиків, що жила тут свого часу, навіть записала свої спогади, щоб увіковічнити факт зустрічі з привидом. «Часто бувало таке, що двері на другому поверсі палацу відчинялись самі собою, а майже невидима постать жінки у білій пишній сукні щоночі блукала то однією, то другою кімнатою», — розповіли Сангушки у своїх записах.

Виявляється, спокою не має душа вбитої молодої дружини Вацлава Жевуського Марія. Він, власне, і вбив графиню у нападі ревнощів. А тіло заховав десь тут, у замку, бо ж похоронити зі всіма ритуалами свою жертву не міг. Дехто розповідає, що тіло молодої дружини було замуроване у кам’яні стіни замку.

Олеський замокОлесько, замокОлесько, замок, Степан МелихОлесько, замокОлесько, замок
Це один із найдавніших замків на території України. Свого часу опинився якраз на кордоні двох держав — Литви і Польщі, тому правителі обох держав боролись за привласнення кам’яного палацу.

Відомий замок і тим, що у середині XVІІ століття тут народився Ян Собєський — майбутній король Польщі. За легендою, під час появи на світ немовляти була страшна гроза. А мармуровий стіл, на який поклали хлопчика, раптова блискавка розколола буквально навпіл. Це оцінили як містичний знак.

Уже 1951 року в Олеський замок знову влучила зловісна блискавка, через що розпочалась величезна пожежа. Та будівля встояла. Хоча її стіни були сильно понищені. І лише кілька десятків років тому замок було відновлено практично із руїни.

 Охоронці замку, яким щоночі доводиться залишатись у будівлі, розповідають, що постійно відчувають присутність невідомих явищ з настанням темряви. На дивні звуки, тіні та напіввидимі силуети реагують також сторожові собаки.

Насправді Олеський замок таки має своїх привидів, чи то привида, що належить комусь загиблому на цьому місці, хто не може знайти спокою. Принаймі за найвідомішою версією привид — це душа Адама Жолкєвського. Колись хлопець був закоханий у доньку одного з власників Олеського замку Маріану Данилович. Та отримавши відмову батька дати згоду на шлюб, відчайдушний шляхтич на тому ж місці встромив собі у серце ніж.

Його не віднесли на цвинтар, а як самогубця просто скинули в болото біля замкових стін. Душа, тіло якої не було похоронене за звичаєм, зависла між двома світами. Тому напівпрозорий дух Адама не полишає замку, стогнучи та зітхаючи, лякаючи поціновувачів краси історичного Олеська.

Кременецький замок

Кременець, замокKremenec-2Кременець – надзвичайно привабливе волинське містечко з численними архітектурними памятками, історичними будівлями. Кременець оточений сімома горами. Та найбільш відома гора Бона. На її вершині досі  звіддаля впадають у вічі руїни могутньої колись князівської фортеці. Фортеця дуже древня, рік її заснування загубився десь між початком ХІ та ХІІІ століттями. З того часу їй довелось побачити не одну кровопролитну битву і схоронити тисячі полеглих. Замок руйнували і відновлювали, потім знову руйнували, аж поки не залишились від нього лише кам’яні останки могутньої колись величної споруди.

А найвідомішою легендою замку є королева Бона. Отримавши щедрий подарунок від чоловіка Сигізмунда I, італійка заволоділа ним у середині XVI століття. Надзвичайно вродлива, розумна, амбітна та… жорстока жінка. Ця жорстокість овіяна вражаючими легендами, що одна за одною приписують правительці найжахливіші, навіть демонічні риси. Чи було так насправді, чи це лише вигадки, не відомо, та зрозуміло те, що королеву-чужинку явно не любили. За однією з версій, саме вона зжила зі світу двох своїх невісток, родове походження яких не відповідало її політичним планам. Існують дані, що одна з них померла від онкологічної хвороби, інша була хвора на епілепсію, та хто його зна, чи не втрутилася сюди королева.

Неймовірні звірства Бони Сфорци, про які розповідається у легендах, пояснюють укладеною з самим дияволом угодою. Згідно з нею жінка мала отримати вічну молодість. Розповідають, що цій меті королева довго приносила в жертву незайманих дівчат найжорстокішим способом: їх виводили на верхній ярус замку та скидали звідти на гострі палі. А в багряній крові купалася правителька, вбираючи красу і молодість. Інша історія розповідає про ванни із крові немовлят.

Можливо, оповідачі вигадують, та все ж легенди не народжуються на пустому місці, щось тут було… Кажуть, хтось таки вбив Бону Сфорцу д’Арагону, отруївши її, а хтось приписав їй славу кривавої королеви. Однак люди менше пам’ятають її добрі справи і розумні політичні рішення, які свого часу надзвичайно багато принесли для міста Кременець.

Деякі цікаві події Кременецького замку описані в історичному романі рівненського письменника Євгена Шморгуна «Сніги непочаті» (2005).

Статтю за публікацією ОГО проілюстрував власними фотознімками журналіст Радивилів.info Володимир ЯЩУК.

Редактор

головний редактор Радивилів.info

You may also like...

1 Response

  1. Грудень 13, 2015

    […] Наймістичніші замки нашого краю […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.