Найвизначніші пам’ятки нашого краю

Троє мандрівників створили інтерактивну Google-карту з найцікавішими, найгарнішими та найзагадковішими місцями України. Вона поділена на три категорії: “Місця”, “Архітектура” та “Заходи”. Саме в «Архітектурі» українці обрали і ці розташовані поблизу Радивилова місця серед тих на Львівщині, які визнали найвизначнішими. 

Олеський замок

Уперше Олеський замок згадується в письмових джерелах, датованих 1327 роком. Розташування замку на кордоні Литви і Польщі зумовило постійну боротьбу за нього та часті зміни власників. У XV–XVІ ст. Олеський замок кілька разів ставав жертвою руйнівних набігів татар. У другій половині ХV століття замок перестав бути оборонною спорудою і перетворився на резиденцію магнатських родів: Даниловичів, згодом Собєських, Жевуських.

У своїй подальшій історії замок багато разів потерпав від руйнацій: декілька пожеж і сильний землетрус 1838 р. спричинили руйнування мурів замку. Не менше пошкодили його і самі власники – після того, як в одній з кімнат знайшли замурований скарб, почалися гарячкові пошуки інших коштовностей: розбивалися стіни з розписами, руйнувалися каміни, знімалися підлоги.

На кінець XIX ст. Олеський замок перетворився практично на руїну. За зібрані в 1882 р. львів’янами кошти замок викупили, і він перейшов у власність держави.

До 1939 р. замок використовували як сільськогосподарську жіночу школу. Коли Галичину було приєднано до СРСР, у замку організували табір польських військовополонених, у роки Другої світової війни тут розміщувалися військові склади.

Лише з 70-х років минулого століття розпочалося активне відновлення Олеського замку. Нині це відділ Львівської галереї мистецтв.

Підгорецький замок

Підгорецький замок має більшу архітектурну цінність – він один із найкрасивіших у Європі з епохи Ренесансу. Сьогодні сам замок продовжують реставрувати.

До речі, саме Підгорецький замок виконував роль Версалю у радянському фільмі про трьох мушкетерів. Будували замок упродовж 5 років, у 1635-1640 рр., за проектом архітектора Андре дель Аква та військового інженера Гійома де Боплана для коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського.

«Palazzo in fortezza» – так називалася італійська схема, за якою зводився даний палац. Використовувалася вона тоді, коли необхідно було побудувати не просто палац, а укріплену резиденцію з функціями фортеці. Як будівельні матеріали використовували камінь і цеглу. Замок оточено ровом та земляними укріпленнями, які повторюють обриси замку.

На початку Першої світової війни Підгорецький замок не постраждав.

У 1915 році в замку розташувалися австро-угорські війська, і він опинився на лінії фронту. Палац міг би послужити чудовою мішенню для артилерії, але воєначальник Олексій Брусилов дав наказ не відкривати вогонь по замку, бо оцінив його історичну цінність і саме цим урятував його від знищення. Однак замок було розграбовано військовими.

У 1949 році в замку було відкрито санаторій для хворих на туберкульоз. У лютому 1956 року сталася пожежа, що тривала 3 дні. Наслідки були катастрофічними, від замку залишилися тільки зовнішні стіни. Ремонт зайняв майже три роки, після чого в замку знову відкрили санаторій.

У 2010 році відзначали 370-річчя Підгорецького замку.

Золочівський замок

Разом із Золочівським замком ви можете потрапити в «Китайський палац» поблизу, де розташувався музей Східних культур. У самому замку зберігається копія корони єдиного за всю історію українського короля Данила Галицького.

А найзагадковішими у споруді є камені із зашифрованими написами, датовані XV століттям. Золочівський замок було зведено на кошти Якуба Собєського (батько короля Речі Посполитої Яна III Собєського) у 1634 році як оборонну фортецю, за проектом невідомого італійського архітектора.

Його зведено на місці старого дерев’яного замку, який оточували потужні земляні вали, обкладені каменем, з бастіонами на кутах та pови з водою. У дворі замку є два палаци.

Більший з них має назву Великого палацу, а навпроти виїзної вежі – Китайський палац. Цікавим також замок є тим, що тут була перша система каналізації, яка збереглася до наших днів. Виїзна вежа, Китайський палац, великий житловий палац творять ренесансний ансамбль.

Бродівський замок

Бродівський замок був побудований у 1635 році за ескізами відомих архітекторів: італійця Андреа дель Аква та француза Гійома Левассера де Боплана. Багато років замок захищав своїх власників від навал ворогів і витримував навіть тижневі атаки.

Замок складався з п’яти бастіонних укріплень та валів, навколо замку був глибокий рів, наповнений водою. В’їзд в середину фортеці був через підйомний міст або по загаті. З 1702 році замок був резиденцією династії Потоцьких і переживав свій розквіт. У цей час частими гостями тут були австрійські та польські монархи. У 1812 році Бродівський замок повністю втратив своє оборонне значення. За наказом австрійського уряду була повністю розібрана фортифікація з боку міста: знищена надбрамна башта з годинником, зруйновані два бастіони, засипаний рів і знищені вали.

Бродівський замок є визначною пам’яткою оборонної архітектури України, в якій збереглася п’ятикутна форма планування бастіонного укріплення. Але, незважаючи на те, що в 2007 році було прийнято рішення розпочати роботи з відновлення пам’ятки, в даний час замок, м’яко кажучи, не дуже доглянутий.

Джерело: tvoemisto.tv

Редактор

Редактор

головний редактор Радивилів.info

Можливо, Вам це сподобається...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.