Некрополістика редакції газети «Прапор перемоги»
У Радивилові (Червоноармійську) державна газета існувала з 1941 року, відновився її випуск у 1945 році. З 1967 року виходила під назвою «Прапор перемоги». Після загальноукраїнської політики роздержавлення місцевої преси в 2019 році була перереєстрована під назвою «Наш Прапор Перемоги».
У ці дні на кладовищі в приміському селі Лев’ятин встановлено надмогильний пам’ятник останньому редактору радивилівської районної державної газети «Прапор перемоги» Семеренку Василю Іларіоновичу (1963 – 2017). Він прийшов у редакцію після служби в армії в 1982 році, пройшов щаблі творчого зростання до відповідального секретаря, заступника редактора, а з 2011 року до останніх днів життя був редактором газети. Людина наполеглива, працьовита, творча, він користувався серед колег незмінним авторитетом. Василеві Іларіоновичу випав важкий тягар редакторства в той період, коли штат працівників редакції скоротився до двох-трьох посад, і редактору одноосібно випадало виконувати всі обов’язки з підготовки та випуску номерів районки.
У ці ж дні на кладовищі в Радивилові встановлено пам’ятник на могилі колишнього бухгалтера редакції Ковальчук Марії Василівни (1937 – 2018) і її чоловіка Анатолія Кириловича. Вона пішла на пенсію в 1992 році, за тривалий період роботи бухгалтером завжди виявляла високу компетентність, відповідальність, тому залишила про себе як спеціаліста найкращі спогади.
За роки існування газети в ній пройшли школу журналістської майстерності десятки працівників. Згадати всіх просто неможливо.
Наприклад, ще в передвоєнні роки був направлений редактором Білоусов В’ячеслав Георгійович, та не судилося йому благословити в світ перший номер: невдовзі загинув.
З 31 березня 1945 року газету доручили редагувати Шинкаренко Єфросинії Андріянівні (1910 – 2004). Вона прожила довге життя, часто розповідала в редакції, як їй працювалося в повоєнні роки.
У 1950-і роки працювала в редакції Ващук Лідія Никифорівна (1924 – 2011), людина активної життєвої позиції.
Затим серед редакторів був і Маєвський Антон Михайлович (1903 – 1971).
В історію районки записані також імена редакторів Черніговського-Черненка Володимира Васильовича, Поліщука Федора Фотійовича.
З 1994 до 2009 року районку редагувала Кондратенко Олена Володарівна (1954 – 2011). При ній було запроваджено комп’ютерну верстку газети і тиражування на сучасному устаткуванні. «Прапор перемоги» не раз відзначався в обласних журналістських конкурсах як одне з кращих видань.
Помітний слід в історії газети залишив журналіст, заступник редактора Грицак Микола Федорович (1949 – 1984). На жаль, передчасна смерть не дозволила йому сповна розкрити свій талант публіциста, літератора.
Ще менше встиг за своїх 30 років Топоровський Віктор Остапович (1972 – 2002), який прийшов у районку Радивилова після Львівського університету. Загинув трагічно, похований у селі Пустоіванне.
А ось фотожурналіст Грицайчук Василь Миколайович (1945 – 2008), присвятивши газеті майже все своє життя, встиг немало: він був активним літописцем району, його світлини публікувалися в обласних і всеукраїнських виданнях, уміщувалися в книгах. Василю Миколайовичу присвячена довідкова стаття в енциклопедичному виданні «Вікіпедія». Похований у селі Михайлівка.
