Ніхто з Бродів чи Підкаменя не підірвав би той хрест
У Львівській облдержадміністрації відбулося обговорення акту вандалізму, який не так давно був здійснений у селі Гута Пеняцька Бродівського району, де вандали знищили пам’ятник жертвам цивільного населення під час Другої світової війни. Не лише цей конкретний випадок, але й українсько-польські відносини загалом стали однією з найважливіших тем зустрічі.
Першим свою позицію щодо такого акту вандалізму та відносин з Польщею взагалі висловив Святослав Шеремета, секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій:
«Я не вважаю цей випадок актом вандалізму. Знищення меморіалу – це диверсійна акція, яка була чітко продумана та спланована. Очевидно, що це було потрібно третій стороні – стороні, яка зараз воює з Україною. Нині Росія робить абсолютно все, аби загострити українсько-польські відносини та спричинити конфлікт».
Святослав Шеремета підкреслив, що абсолютно всі деталі та дані досліджень вказують на те, що акція була розроблена саме з метою спричинення міждержавного конфлікту. Також Шеремета повідомив, що пам’ятник буде відновлено – заплановано це на 26-28 лютого цього року:
«Існують певні труднощі у процесі відновлення меморіалу, втім, відбутися це має якомога швидше. Я хочу, аби 26 лютого ми всі мали можливість встати біля вже відновленого пам’ятника. Існує і ще одне дискусійне питання – це кількість загиблих, яка вказана на меморіалі. Раніше така позначка сягала тисячі осіб, але, за останніми даними, таких людей було 868, а цілком можливо, що жертв було й менше».
Не менш важливе питання – хто саме буде відновлювати меморіал? Святослав Шеремета звернув увагу на проблему відновлення пам’ятника воїнам УПА, який встановлений на території Польщі за кошти польської влади і згідно з усіма правилами та законами. Цей меморіал також був зруйнований вандалами ще рік тому, втім, він не відновлений донині. Незважаючи на листи з проханнями, влада Польщі поки що не зайнялася реконструкцією пам’ятника. Цілком можливо, що така доля очікує і на меморіал у Гуті Пеняцькій.
«Якщо польська влада не буде реагувати на наші прохання, ми самі відновимо пам’ятник власними силами» – заявив Шеремета.
Володимир Середа, громадський діяч та голова Об’єднання товариств депортованих українців «Закерзоння», також не вважає такий випадок актом вандалізму, пояснюючи це досить просто:
«Очевидно, що жоден хлопець з Підкаменю чи то з Бродів не зміг би самостійно знищити міцний гранітний хрест – для цього потрібні особливі інструменти та спеціальна техніка».
Володимир Середа загострив свою увагу на українсько-польських стосунках та на їх розвитку:
«Мені б не хотілося радикально засуджувати політику іншої держави, але таке ставлення польської влади не є правильним. Ставлення до воїнів УПА, до українських революціонерів як до злочинців та вандалів – це неправильно. Лише ми можемо визначати нашу ідеологію та наших героїв, адже це – право кожного народу. Я вважаю, що ми не повинні допускати такого – живі не можуть воювати з мертвими».
Позиція Миколи Посівнича, історика та громадського діяча, щодо винуватців випадку у Гуті Пеняцькій певною мірою відрізняється, адже він не впевнений, що ця ситуація – стовідсотково не акт вандалізму:
«Кажуть, що українська сторона не могла цього зробити, але деякі мобілізовані люди володіють загостреним відчуттям справедливості і можуть йти навіть на радикальні вчинки. Водночас, ми говоримо про третю сторону у цій ситуації, але варто зауважити – якщо в країні немає сприятливого ґрунту для такого випадку, жодна третя сторона не зможе нічого зробити. Значить, для такої акції у Польщі є сприятливий ґрунт і потрібно з цим боротися. Зараз виходить, що Польща – «біла і пухнаста». А Польща в цей час маніпулює фактами, зокрема, фактами про російсько-українську війну, і виставляє їх у вигідному для себе світлі. Це не є правильною поведінкою стратегічного партнера».
Мар’ян Орліковскі, консул республіки Польща у Львові, висловив власне невдоволення такою подією, закцентувавши на тому, що поведінка вандалів була аморальною та антихристиянською:
«Місце поховання – це знак шани. Ми, християни, не маємо жодного права порушувати шану людей, які поховані».
Також консул зазначив, що бажає, аби в українців і в поляків була спільна історія з прозорими, істинними фактами, а не сфальсифікована та перекручена істина:
«З обох боків кордону нам подавали неправдиву інформацію роками. Я не хочу, щоб кожен у своєму кріслі і на своїй посаді створював власну пропаганду. Я хочу, аби наша історія була правдивою і спільною для обох народів».
Загалом, спільним став висновок про те, що випадок у Гуті Пеняцькій не є випадковістю та згаряча вчиненим вандалізмом. Ховається за таким знищенням меморіалу щось набагато більше, і ми повинні вчинити так, щоб такі ситуації не повторювались. Не встановлюючи біля кожного меморіалу жандармів, а встановлюючи істину – справедливу, неупереджену та правдиву для обох народів.
Пблікація за 26.01.2-17 http://vgolos.com.ua/news/znyshchennya_memorialu_u_guti_penyatskiy__akt_vandalizmu_chy_retelno_splanovana_dyversiyna_aktsiya_247776.html
