О.Курсик про своє входження в журналістику

Олександр Курсик – власний кореспондент телеканалу 1+1, депутат Рівненської міської ради, співвласник інтернет-порталу Чарівне.info. Народився в селі Срібне Радивилівського району. Закінчив Радивилівський загальноосвітній ліцей. Незважаючи на велику кількість різноманітних нагород, він найважливішою вважає диплом “Кращого ведучого телеканалу Рівне 1”. Як Олександр потрапив на Рівне 1, як за 15 хвилин приймав важливі рішення та як вів ефір з Жириновським – далі.

Пропонуємо вашій увазі фрагменти матеріалу, повний текст і фотознімки до нього можна знайти тут: http://rivne1.tv/Info/?id=52708

Як потрапили на “Рівне 1”?

– Спочатку я працював на радіо в Рівненській Державній Обласній Радіокомпанії, називається Радіо “Край”. Там я працював з 18 років до 20 років. Тобто в 2005 році мене взяли туди на роботу. І я там собі працював, вів там кучу різних програм, ефірів і т.д. Працювати на телебачені як би мріяв, але вважав, що для цього потрібно багато досвіду і тоді, відповідно, буду пробувати. В один прекрасний день, це було в серпні 2007 року, мені зателефонував Руслан Савуляк. Він тоді був шеф-редактором новин на Рівне 1 і отакот в лобешню він мені каже : “Привіт. Запрошую тебе, щоб ти пішов попрацював до нас на Рівне1 журналістом. Спробував себе, чи взагалі ти хочеш працювати на телебаченні”. Реально, це тоді для мене був такій удар молотом по голові, як грім серед ясного неба. Це теж саме якби мені зараз зателефонували з CNN або BBC. Ну я б сказав: ”Добре, я подумаю. Завтра перезвоню”. А тоді це для мене було, як простому студенту першокурснику зателефонували з CNN або BBC і запропонували одразу працювати на них. Отакий би фурор цей дзвінок замутив би. От я тоді так само дуже здивувався, мені було дуже приємно. Тому я пішов у відпустку на радіо і пішов на практику на Рівне 1. В мене день народження 1 жовтня, от і якраз 1 жовтня мене взяли на Рівне 1 вже працювати. Отак і потрапив.

Розкажіть, що ви відчували, коли вперше переступили поріг “Рівне 1”?

– Реально, на Рівне 1 дуже крутий колектив . На Рівне 1 завжди круті колективи, насправді. Це, напевне, пов’язане з такою класною енергетикою і туди тягнуться класні люди. Тобто якщо там і є якісь випадкові люди, то вони якось самі відпадають… Але тоді вони були для мене моїми наставниками, тому я їх так дуже сильно всіх запам’ятав. Я намагався від кожного взяти всього максимально. Я їздив на зйомки, сідав писати поряд з ними тексти, перечитував їхні сюжети, залишався на ефіри. Тобто, грубо кажучи, не беріг себе, але тягнув з них будь-яку можливість. Все що можна було зробити, все, що можна було потягнути від них – тягнув. І кайфую від того. Не шкодую взагалі. Тому, напевне, та енергетика дружби, професіаналізму та позитиву, але воодночас і якоїсь суворості та відповідальності перед своїми глядачами – це все те, що відчув відразу, коли зайшов в колектив та переступив поріг.

Чи підтримуєте зв’язок з колишніми співробітниками?

– Зв’язок з ними усіма підтримую. З усіма дуже дружні стосунки… З Сашою Ковтунцем були дуже добрі стосунки, і тому я його забрав на 1+1 працювати до себе оператором. Ми в парі працюємо вже багато років.

Чому взагалі обрали роботу в медіа-середовищі?

-Я завжди хотів бути або юристом, або журналістом. І так склалося, що ще в школі займався журналістикою, працював на Бродівському місцевому телебаченні. Згодом ми в школі відкрили радіо. Потім в радивилівській школі – на телебачення. Ну тому і хотілося продовжувати розвиток в цьому напрямку. Я навчався в Рівному в МЕГУ. Закінчивши 1 курс, вирішив на 2-му попрацювати. Так і вийшло, що 5 років вчився, 5 років працював разом зі своїми викладачами, які автоматично стали мені колегами…

Скільки часу ви пропрацювали у команді “Першого Місцевого”?

-На Рівне 1 я пропрацював 2 з половиною роки. Мало, але це був дуже яскравий період. Після Рівне 1 я пішов працювати у Верховну Раду. Я вже, до речі, в цілому в журналістиці 12 років: 2 роки на радіо, 2 роки на Рівне 1 і вже 7 чи 8 років на 1+1. Півроку тільки вискочило, тому що пішов працювати у Верховну Раду. Тобто я завжди хотів бути журналістом і знав, що я ним стану. Хорошим чи поганим – не має значення, але знав точно, що буду працювати в журналістиці.

Розкажіть про смішні, цікаві випадки, які траплялися під час роботи?

Олександр Курсик, журналіст– Так, до речі, мій найактивніший період, найактивніший проміжок в журналістиці – це точно Рівне 1. Я в день знімав декілька сюжетів, а ввечері проводив ще декілька ефірів. Тобто я реально працював цілодобово. Тому що моя дівчина, теперішня дружина, тоді навчалася на стаціонарі в Львові і жила там. То мені зайнятись, в принципі, не було чим. Тому я повністю віддавався роботі. Реально, нічні зйомки, ранкові зйомки, вечірні ефіри – це все було моє. Я не знаю, чи хтось наближався до моїх показників по сюжетах у місяць. А так в мене дуже багато було рекордів по кількості зйомок та проведених ефірів. Наприклад, я за один день міг провести п’ять ефірів з політиками, які приїжали в регіон. Тобто по черзі : зараз сідає Юля Тимошенко, потім Ющенко, потім Матвієнко сідає, потім ще хтось, і вони так по черзі. Ти там приблизно підготувався до кожного ефіру, але зовсім трішки. Один з найсмішніших випадків – це тоді, коли Віктор Матчук був губернатором. В нас з ним були класні стосунки і він дуже любив Рівне 1. І тут на Рівненщину приїжає Жириновський. Ми знаємо, що він на Рівненщині, знаємо, що Жириновський – це крутий чувак, з точки зору інформації, і цікаво було б з ним поспілкуватися. Але він журналістів не підпускає, бо це був особистий приїзд і він приїхав на цвинтар, щоб пошукати загиблих рідних. Я набираю Віктора Йосиповича і кажу, що я знаю, що ви з ним їздите і супроводжуєте його як губернатор. Зробіть так, щоб він прийшов до нас на прямий ефір. А ми вам віддячимо. І він це дуже швидко вирішує – і Володимир Вольфович погоджується приїхати до нас на ефір. Це був і найсмішніший, і найвідповідальніший, і найкумедніший період роботи на Рівне 1. Тому що рекламний відділ швидко продавав рекламний час ефіру, а глядачі “розривали” телефони, бо йшов анонс, що буде ефір з Жириновським. Я дозволив собі таку «наглість» розмовляти з ним українською мовою, всі запитання я задавав йому українською і те, як він себе поводив, це теж було дуже смішно. Він був такою лапочкою, душечкою, няшечкою, як зараз кажуть. Він розмовляв словами “брати”, “земляки”, “сестри”. Я задавав йому нормальні запитання, такі жорсткі. Але він не вівся на провокації. Я чекав, що він встане і піде чи плесне водою в мене або ще щось отаке. Я до цього готувався. А він такий мурчік гарненький, подарував мені пакет ЛДПР з стандартним набором, в якому були книжки про створення партії, чай «Жириновський», я його називаю зековський такий, горілка «Жириновський» і парфуми французькі хороші «Жириновський», блокноти, ручки з логотипом «Жириновський». То коли я цими парфумами пшикаюсь, то куди тільки не попадає на тіло, то воно відразу подразненням покривається. Напевно, навмисно для українців придумав, щоб повбивати нас. Труять нас, я так собі думаю. То це було таке кумедне. Але взагалі випадків мільйони, просто мільйони. Ми багато роликів знімали. В нас дуже багато класних кліпів є з Рівне 1. Є такі, що можна показувати глядачам, а є такі, що не можна. Ми і відпочивати їздили разом. Точно знаю, що є на сайті відео, де Рівне 1 грає в футбол. Ми там дуркуємо всі разом, граємо. Це взагалі дуже класний період в моєму житті.

Чим займаєтесь зараз, де працюєте?

– Тоді, коли я працював на Рівне 1, то співпрацював з багатьма національними телеканалами. Тобто робив матеріали для них: для Інтеру, СТБ і найбільше – для НТН. Згодом команда НТН перейшла працювати всім складом на 1+1. Вони почали згадувати. хто там є в них з нормальних людей в регіонах. А я на той час вже працював у ВРУ. Вони зателефонували до мене і сказали, що в мене є 15 хвилин, щоб сказати, чи я іду до них працювати, чи ні. Я одразу погодився. І прямо в Верховній Раді приніс купу документів на підпис і зразу ж заяву на звільнення. Це теж так кумедно виглядало: підписав, підписав, підписав, підписав. О, почекайте, а це я що підписав? Прошу звільнити мене за власним бажанням. А чого? Отак я знову повертаюсь в журналістику завдяки тому, що під час роботи на Рівне 1 співпрацював з тим телеканалом. Паралельно став депутатом міської ради. Рівне 1 завжди допомагає, коли потрібно висвітлити якусь класну ідею, акцію, спортивні заходи, які я роблю. Це все без проблем, все по старій дружбі. Паралельно, 2 роки тому ми вирішили мати свій сайт – інформаційно-розважальний портал Чарівне.інфо. Зараз ми працюємо, все чудово. Вже є свій колектив, який працює. Це чарівнята мої.

Що ви б хотіли побажати до 20-річчя “Першому Місцевому”?

– 20 років – це дуже круто. Віктору Євгеновичу Данилову окремо респект. Респект за колектив. Респект за підтримку. Тому що, маючи простий, маленький сайт у Рівному, я знаю, як тиснуть друзі або недруги на діяльність журналістів, якими, грубо кажути, ти керуєш. Я усвідомлюю, в яких ситуаціях буває Данилов, коли йому телефонують за погані сюжети, які критикують. І наскільки це непросто танцювати цю ламбаду і казати, що ти не маєш до цього відношення, що це журналістика, це свобода слова. Але водночас твої друзі на тебе ображаються, бо це стосується їхніх інтересів, чи бізнесу, чи простих людських відносин. Отож респект окремо Данилову. І хочу побажати кожному з журналістів, з операторів, з монтажерів, з працівників технічного персоналу, з рекламного відділу рвати далі і задовільняти бажання своїх глядачів та розвиватися не зупиняючись ні граму. І завжди бути таким Першим Місцевим, таким, який він є. Також давати молоді можливість працювати. Адже тоді мені дали можливість працювати, хоча мені було всього 20 років. Але точно можу сказати, що завдяки тому, що дають можливість молоді працювати, ця молодь, в результаті, має можливість чогось досягнути. Багато чи не багато – не має значення. Тому бажаю розвитку, впевненості, стабільності, багатих рекламодавців. І коли я працював на Рівне 1 кожен ефір я завжди завершував словами “Будьте собою”. Насправді, щоб всі залишалися собою і вірили в спокій, мир, перемогу.

Фото з сайту Рівне 1.

Редактор

головний редактор Радивилів.info

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.