Обрядові дійства 13 і 14 січня. Зустрічаємо Новий рік за старим стилем

Щедрівки, коляда, колядки, Новий рікТрадиційні звичаї та обряди українців 13 і 14 січня підтримуються і на Радивилівщині. Цим дням не надається якогось аж надто важливого значення у церковному календарі, тож в обрядових дійствах Радивилівського району майже не відчуваються релігійні мотиви, втім, у православний місяцеслов записані три свята.

13 січня вшановують знатну римлянку Меланію (по-народному – Маланку), яка з юних літ і до кінця життя в 439 році сповідувала віру в Христа.  А 14 січня — свято Василія (Василя) Великого (329 – 379), який був архієпископом Кесарії Кападокійської в Малій Азії. Церковні матеріали свідчать про нього як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя. Є ще одне свято 14 січня – за церковними святцями визначене свято Обрізання Господнє (саме тоді, згідно з церковними джерелами, відбулося обрізання Ісуса Христа за єврейським звичаєм).  На 14 січня припадає перший день Нового року за старим стилем.

Традиційні ознаки новорічного свята в Україні від середини XIX століття і дотепер: ритуальний стіл, щедрування й засівання (обходи домівок із поздоровленнями, побажаннями), ворожіння, рядження, веселощі й забави.

Переддень Нового року, 13 січня, своєю обрядовістю нагадує переддень Різдва. Вечір називаємо щедрим, що пов’язано з народним звичаєм готувати багатий святковий стіл, на якому, на відміну від Свят-вечора, обов’язково були й скоромні страви.

На Новий рік, як і на Різдво, носили «вечерю», але Цього разу не родичам і знайомим, а лише сільській бабі-повитусі.

Напередодні Нового року в селянському господарстві виконувався ряд ритуальних дійств виробничого характеру. Наприклад, було прийнято цього дня привчати до роботи молодих коней, волів, їх уперше запрягали.

Характерною прикметою новорічного свята стало щедрування — давній звичай здійснювати церемоніальні обходи хат і бажати щастя членам родини й розквітання господарству.

На відміну від колядування, обряд щедрування був завжди на Україні справді народним, позацерковним — звідси його радісне, оптимістичне звучання.

13 грудня із поздоровленнями обходили окремо хлопчики і дівчата, що називалось «маланкувати», а ввечері із щедрівками йшли по селу дорослі дівчата.

Різні види хвойних деревець здавна використовувались в обрядовій практиці. З вічнозеленими гілками були пов’язані анімістичні вірування в існування рослинних духів. За давніми народними уявленнями ялинка втілювала в собі ідею рослинної або життєвої сили.

Новий рік був пов’язаний із дівочими ворожіннями про шлюб, що характерно і для інших європейських народів. Магічні прийоми цієї ночі багато в чому схожі із тими, які мали місце на Катерини та Андрія.

Новорічна ніч, як і різдвяна, вважалась у народі чарівною, з нею було пов’язано чимало повір’їв. Очевидно, під впливом християнства виникло уявлення про те, що в ніч із 13 на 14 січня «відкривається небо» і в Бога можна попросити що завгодно, або що «вода у криницях перетворюється на вино».

Чимало різноманітних народних звичаїв та обрядів зв’язано із святом Василя — Нового року. Виразний аграрно-магічний зміст носив обряд «засівання», «посипання», розповсюджений не лише в Україні. Ще вдосвіта по селу ходили посівальники — хлопчики 7 – 14 років. Вони носили торбинки або рукавиці, наповнені зерном. Заходячи до хати, хлопчики здійснювали символічне посівання, говорячи при цьому відповідні засівалки. Крім індивідуальних, були й гуртові посівальники. Нерідко юні посівальники водили з собою ще й перевдягнутого в козу “парубка” з великими вухами, зробленими з колосків. Серед найбільш поширених вітання було й так: «Сію, сію, посіваю, з Новим роком поздоровляю! На щастя, на здоров’я, на Новий рік! Щоб краще родило як уторік. Жито, пшениця, горох, сочевиця! Коноплі до стелі, а льон по коліна! Щоб хрещена голівка не боліла!»

Після закінчення всіх обрядових дій господарі пригощали посівальників, давали їм яблука, бублики, пиріжки та інші ласощі, а часто й гроші. Зерно, що хлопчики розкидали по хаті, господиня збирала і давала курам, щоб вони краще неслися.

Можна пригадати ще чимало різноманітних звичаїв та повір’їв, пов’язаних із днем Василя в народному побутовому календарі. Цього дня, скажімо, було прийнято поздоровляти чоловіків, яких звуть Василями.

Святкування 13 і 14 січня залишають глибокі враження. Тепер учасники дійства нерідко беруть із собою фотоапарат або фотографуються мобільними телефонами чи смартфонами і виставляють знімки в соціальних мережах Інтернету. Пропоновані вашій увазі знімки з Новорічно-Різдвяних дійств міста Радивилів та навколишніх сіл звідти і взяті.

Радивилів, щедрівники, щедрівки licejРадивилів, щедрування, коляда rad_koljada

 

 

ДИВ.: Щедрівки, посівалки, засівалки, колядки нашого краю

Обрядові дійства 13 і 14 січня. Зустрічаємо Новий рік за старим стилем

Редактор

головний редактор Радивилів.info

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.