Осінні мотиви у радивилівських поетів

Галина Гнатюк

ОСІННЄ

Така тремка ота осіння тиша…
Світанок тягне руки, мов дитя,
До літака, що невагомо пише
Долоні неба лінію життя…

ТА РАННЯ ОСІНЬ ПАХЛА ЧОРНОБРИВНО…

Та рання осінь пахла чорнобривно,
Кришилась тиша, як побите скло…
Те почуття, таке дитинно-дивне, –
Скажи мені, невже воно було?

Чи все мені наснилося колись-то
На перехресті долевих доріг?..
Слова між нами падали, мов листя –
Літа між нами впали, наче сніг…


Володимир Ящук

***

Стала сонячна яса
Кволою.
Вітер гілкою стряса
Голою.
Дощ ямки в сирій землі
Дзьобає
І злились вже журавлі
З обрієм.

***

(За М.Рубцовим)

Опадання листя не карбуй
У душі зі смутком зав’ядання.
Не шкодуй ти листу, не шкодуй,
А шкодуй моє палке кохання.
Голе віття у чеканні злив,
Кожен з нас такий осамотілий…
Але хто ж у тому завинив,
Що з дерев листочки відлетіли?..


Євген Гудима

НА КОЛОДКАХ

Верби над річкою
тріпочуть косами,
Дуже їм хочеться
на бистрину:
«Ой доле, долечко,
тебе ми просимо –
Пошли за літечком
знову весну»
Річка всміхнулася,
хвилею вдарила,
Аж покотилася
по берегах:
«Красуні ви мої,
що вам примарилось?
Дива трапляються
лише в казках:
А вітер до ріки:
чого ж ти гримаєш,
Забула вже яка
була війна?
Не плачте, дівоньки,
зиму я стримаю
І буде осінь вам
як та весна
Розправте кісоньки
свої пухнастії,
Дмухну і понесу
на бистрину.
Доля скупає вас не раз у щасті…

і ви забудете про
ту війну.


Любов Братащук

ЩЕ ТРІШКИ ЛІТА

Ще трішки літа –

В вересневу пору,

osinЩе трішки сонця –

В вересневих днях,

Не будеш сподіватися,

Що холод

Затисне, захолодить нам серця.

Холодний вітер

Поцілує в вікна.

І в листя жовте

Зодягне гаї,

Дощем холодним

Привітає осінь,

Хоча в душі ще літо виграє.


Світлана Машкевич

***

КОЛОВОРОТ ПРИРОДИ

 

Ми крутимось весь час по колу

І вічно повертаємось назад.

                                               В. Вітмен.

 

Природи і людей життя

Одному підвладні закону:

Весна, літо, осінь, зима

Летять по спіральному колу.

Пружить морозу крило

Січень снігами багатий.

Приходить Христове Різдво ,

Водохреще в кожну хату.

Бешкетують лютневі сніговії,

Запорошують снігом наші надії.

Завмерло все в очікуванні весни,

Загнуздало сонце коней зими.

Дивні зимові квіти

Розтоплює березня тепло.

Повсякчасні природи зміни

Крутять Вічності колесо.

Біжать, шумлять струмки,

По вінця повні ріки.

Наповнює бальзамом надії

Весна усі живі клітини.

Травень віти одягає в квіти.

Розцвіли тюльпани і нарциси.

Мелодії запахів п’янять солов’я,

Лине до небес пісня чарівна.

Шовкові трави ваблять у поля,

Солодкі ягоди дарує земля.

Літо, теплєє літо,

Все довкілля тобою зігріто!

Пахне ліс червоною малиною,

Пахне ліс чорною ожиною.

Серпень, зі збіжжям у руках,

Кур’єру осені вказує шлях.

Вересень вносить у серце щем,

Приходить осінь із сірим дощем.

Пахнуть хмелем прохолодні ночі,

Падають на землю яблука червонобокі.

Вимощує жовтень шлях

У заплаканий листопад.

Листя мертве на землю лягло,

Вдовине вбрання довкілля вдягло.

Пригублює грудень келих холодний,

Поспішає зима у сукні холодній.

Немає болю, каяття немає,

Сніжинка – мрія по щоці збігає.

Виконуючи закони Творця,

Весна, осінь, літо, зима

Чергуються у спіральному колі,

Все підвладне вищій волі.


Раїса Хом’як

***

Так шкода мені дивитись у небо,

Коли відлітають від нас журавлі,

Неначе прощатися з радістю треба,

І тихо блукати по осінній землі…

 

Десь ген полетіли у вирій далекий,

Шукати для себе тепліших країв.

З весною вертайтесь додому лелеки,

Щоб знову побачити вас – журавлів.

 

В далекому краї домівка не рідна,

І сонечко гріє не так, як завжди,

І пісня далека звучить дуже бідно,

Й нема джерела, щоб напитись води.

 

Лиш в рідному краї навколо все тішить,

Усе зеленіє, співає й живе,

І небом блакитним літати вільніше,

Й земля, наче мати, до себе зове…


Марія Яковчук

ЖУРАВЛІ

Передосінньою порою

Летять у вирій журавлі,

Несуть у пам’яті з собою

Любов Поліської землі.

Місця гостинні залишають –

З вітрами йдуть похмурі дні.

Летять, курличуть, навівають

Думки тривожні та сумні.

Передосінньою порою

В далекий край летять вони,

А я лишаюся з тобою –

Ми будем тут чекать весни.

В журбі, турботах і надії

За долю рідної землі.

Поможе Бог – здійсняться мрії,

В наш край вертайтесь, журавлі.

Адміністратор

системний адміністратор Радивилів.info

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.