Пантеон «Козацькі могили» визначив його долю

Як уже повідомлялося, в дні відзначення 366-ї річниці Берестецької битви відзначалося й 50-річчя музею-заповідника на Козацьких могилах у Пляшевій, урочисте відкриття якого відбулося 17 червня 1967 року.

У Пляшевій була проведена історико-краєзнавча конференція «Національний пантеон – «Козацькі могили», у якій взяли участь науковці та гості з Рівненського обласного краєзнавчого музею (Мушировський В.М., Булига О.С., Пономарьова Т.О.), Національного заповідника «Замки Тернопілля» (Ганусевич Н.З.), Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І.Яворницького (Павленко С.С.), Національного заповідника «Поле Берестецької битви» (Галабуз Л.С., Борисюк О.О., Лотоцький Г.П., Лотоцька Н.О., Лящук Н.А., Пилипів Л.А., Семенюк Л.В., Скруха С.А., Чирська М.В., Юхимчук М.С. та ін.), колишні працівники музею на Козацьких могилах Кеда І.О., Кеда Г.В., Плясковський І.О. та ін.

По закінченні конференції відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки Павлу Яковичу Лотоцькому, заслуженому працівнику культури України, завідувачу музею-заповідника «Козацькі могили» в 1967 – 1991 роках. Дошку відкрили на приміщенні музею, поряд із раніше відкритою меморіальною дошкою дослідникові Берестецької битви І.К.Свєшнікову.

Лотоцький Павло Якович першим став біля витоків створення музею-заповідника в селі Лотоцький Павло Якович, село Пляшева, Козацькі МогилиПляшева. Багато років свого життя він самовіддано працював на благо цієї великої святині.

Народився Павло Лотоцький 19 листопада 1930 року в с. Пляшева у селянській сім’ї. Середню школу закінчив у селі Демидівка. Працював у місцевому колгоспі, секретарем Пляшевської семирічної школи, з 1958 року – вчителем фізичного виховання та праці. Своїм учням прищеплював любов до історії та до рідного краю.

Брав участь у підготовці нарису про село Пляшева до видання «Історія міст і сіл УРСР. Ровенська область» (1973). Саме він організував у школі краєзнавчий гурток і невеликий музейний куточок, головною темою якого стала історія села та історія Берестецької битви 1651 року.

У вересні 1965 року на районному семінарі вчителів історії у Пляшевській школі, підсумком якого стало рішення його учасників організувати на Козацьких могилах музей на громадських засадах, Павло Якович Лотоцький був одноголосно обраний його директором.

30 вересня 1965 року, зважаючи на думку громадськості та виступи відомих діячів культури і мистецтва, представників української діаспори, які підняли свій голос на захист і відродження Козацьких могил, виконкомом Рівненської обласної ради було прийнято рішення під №838 «Про відкриття музею-заповідника в селі Пляшева Млинівського району». З цього документу розпочалася історія створення музею «Козацькі могили» і нова сторінка в житті Лотоцького П.Я.

15 січня 1966 року Павла Лотоцького було призначено першим завідувачем і молодшим науковим працівником філіалу Рівненського краєзнавчого музею «Козацькі могили».

17 червня 1967 року у Пляшевій в офіційній обстановці було урочисто відкрито музей «Козацькі могили». З відкриттям його Павло Якович займався екскурсійною та експозиційною роботою, організацією ремонтно-будівельних робіт, матеріальним забезпеченням та упорядкуванням чималої території. За роки роботи П.Я.Лотоцького було проведено ряд реставраційних робіт на острові Журавлиха.

З початком археологічних розкопок на місцях Берестецької битви у 1970 році під керівництвом археолога І.К.Свєшнікова знаковим надбанням музею стали знайдені на місцях битви козацькі та селянські зброя та речі. Павло Якович часто привозив екскурсійні групи на місця археологічних досліджень. Його та керівника експедиції Ігоря Кириловича поєднували не тільки офіційні службові стосунки, але й щира дружба.

12 червня 1991 року постановою Кабінету Міністрів комплекс пам’яток історії та культури поля Берестецької битви 1651 року було оголошено Державним історико-меморіальним заповідником, а 27 липня 1991 року музею-заповіднику «Козацькі могили» надано статус Державного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви». Лотоцького П.Я. було призначено на посаду директора заповідника, на якій він працював до 1993 року.

Працюючи на посаді завідуючого музеєм, Павло Якович завжди щиро вболівав за долю заповідника, чітко і точно бачив перспективи його розвитку. Він проводив відвідувачам музею екскурсії, від яких вони щиро проймалися гордістю за своє минуле. Розповідаючи про героїчні події Берестецької битви 1651 року та історію «Козацьких могил» на сторінках періодичних видань, по радіо й телебаченню, він пропагував невмирущу козацьку славу, любов і повагу до своєї історичної спадщини. За сумлінну багаторічну працю на теренах національної культури Павло Якович був відзначений державними нагородами, грамотами, нагрудними значками та медалями.

23 вересня 1995 року Указом Президента України П.Я.Лотоцькому присвоєно звання заслуженого працівника культури України.

Багато хороших справ зробив Павло Якович не лише для музею-заповідника, а й для своїх колег, з якими йому довелося працювати упродовж майже тридцятилітньої діяльності. Він завжди уособлював собою образ вихованого сільського інтелігента, вчителя, від якого люди ніколи не чули образ, а завжди отримували підтримку і допомогу. І чи не найбільшою мірою саме йому ми маємо бути вдячними за те, що Національний пантеон «Козацькі могили» не тільки відродився, а й посів почесне місце у пантеоні слави України.

Він завжди щиро вболівав за долю «Козацьких могил», бо вони не на словах стали невід’ємною частиною його життя.

Помер Павло Якович 5 років тому, 11 листопада 2012 року. Похований на кладовищі в селі Пляшева.

Теплими і щирими словами згадували в той день про свого колегу, доброго вчителя та мудрого наставника колишні і нинішні працівники музею на Козацьких могилах, його колеги та друзі – Мушировський В.М., Булига О.С., Пономарьова Т.О., Кеда І.О. та Кеда Г.В., Плясковський І.О., Лотоцький Г.П., Галабуз Л.С. Велику справу, започатковану Лотоцьким П.Я.,продовжують сьогодні його учні та послідовники, яким випало працювати на музейній ниві.

Освятили дошку намісник Свято-Георгіївського чоловічого монастиря ігумен Софроній та протоієрей Олег (Савчук). Меморіальну дошку виготовлено коштом приватного підприємства «Каменеобробна майстерня «Кам’яний вік» (директор Сьомак Я.Ф., художній керівник Павловський В.В.).

18 червня 2017 року, у Неділю всіх святих землі Української, Божественну літургію з нагоди 366-ї річниці битви під Берестечком очолив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Духовенство та тисячі вірян помолилися за вбитих козаків та селян – героїв битви під Берестечком, а також воїнів, які віддали своє життя за волю, незалежність і цілісність Української держави на Донбасі.

Світлана Скруха, науковий співробітник Національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви» (с. Пляшева, Радивилівського району). (З пошти Радивилів.info).

Редактор

Редактор

головний редактор Радивилів.info

Можливо, Вам це сподобається...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.