Пранці, що робили з людини «цілком нездатного недоумка»

«Людей їдять пранці, нужда і горілка», – писав Михайло Коцюбинський у новелі «Intermezzo» 1908 року. «Пранцями» тоді називали сифіліс. Вважали, цю хворобу до Європи завезли моряки з Гаїті у ХV ст. В Європі її називали «французькою», а в Україні народні вуста трансформували у «франца» – в Галичині – та «пранці» – на Наддніпрянщині. У селах подекуди досі ходить проклін: «Щоб тебе пранці з’їли!»

Брошуру «Тяжке лихо, або Що таке пранці» лікар Петро Шепченко (1870 – 1931) з Радивилова, теперішня Дубенщина, видав майже сто літ тому, 1923 року. «Мало того, що надворі війна принесла багато усяких бід, то ще й хвороба дає про себе знати», – писав він у вступному слові. А далі – про недугу: «Спричиняє тяжке, невигойливе божевілля, що доводить людину до найтяжчого стану, роблячи з неї цілком нездатного недоумка». Попереджає, що пранці треба лікувати тільки в досвідчених лікарів: «Ні в якому разі не в шахраїв (шалвірів), дідів, бабів, знахарів, котрі ніколи не поможуть, та навпаки частіше можуть зашкодити своїми ліками».

Петро Дмитрович Шепченко написав 10 заповідей, як уберегтися від «тяжкого лиха». Серед них такі:

“Остерігайтеся розпусних та гулящих людей, не входьте в полові позашлюбні зносини, живіть чисто та тверезо”.

“Вважайте біду хорого своєю бідою, бо заражений може ріжним способом передати хворобу до вашої хати”.

“Якщо не взялися за лікву одразу і дали загніздитися недузі, теж не падайте духом. Може, пройде за лікуванням 2–3 роки, зате будете здорові все життя”.

“Коли ви хворіли на пранці, ніколи не одружуйтесь без дозволу на те лікаря. Якщо одружитеся без дозволу, то можете заразити невинну дружину і мати дітей або мертвих, або кволих і до праці нездатних”.

“Коли ви заразили свою дружину, покайтеся їй і разом з нею беріться до лікування”. (gazeta.ua).

Редактор

головний редактор Радивилів.info

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.