Празький банк у місті Броди

Кожен із жителів та гостей Бродів, проходячи міським cквером, неодноразово звертав увагу на імпозантну давню будівлю, в якій сьогодні знаходиться райвідділ внутрішніх справ (майдан Свободи, 10). Головний фасад трьохповерхової сірої кам’яниці зі складним дахом, вкритим червоною черепицею, прикрашають оригінальні балкони, чотири рустовані півколони та два барельєфи з профілем давньоримського бога торгівлі, прибутку і збагачення, покровителя мандрівників – Меркурія. Це будівля колишньої філії Празького кредитного банку. З минулим цієї кам’яниці пов’язано чимало цікавих сторінок історії нашого міста.

Броди, колишній Празький банк

За спогадами уродженця Бродів, відомого польського письменника Юзефа Коженьовського (1797 – 1863), на початку ХІХ століття в південній частині міського парку (народна назва Райківка), де зараз стоїть будівля колишнього банку, знаходились заїжджі двори [6, c.136]. Серед значних будівель, що існували на цьому місці в середині ХІХ ст., слід згадати«Готель під конем» (Hotel zum Ross), який згорів під час великої пожежі міста в травні 1859 р. [8, c.96]. Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. тут знаходилось два будинки: одноповерховий (на розі сучасних майдану Свободи і вул. Петра Полтави) та двоповерховий (в частині якого сьогодні знаходиться адвокатська контора і державна служба охорони). Перед будівництвом банку одноповерховий дім і частину двоповерхового будинку розібрали. Споруда філії Празького банку будувалася протягом 1909 – 1911 р.

Про закінчення спорудження свідчить рік, викладений на підлозі при вході до сучасного приміщення суду. Тротуари довкола банківської будівлі були вимощені кам’яними плитами з масивними гранітними бордюрами (частково збереглися до наших днів).

Цілком можливо, що банк у Бродах було збудовано за проектом чеського архітектора Матея Блеха, який проектував Львівську філію Празького банку, споруджену в 1912 р. (знаходиться сьогодні у м. Львів, на розі вул. Гнатюка і Проспекту Свободи, давня адреса: Яґелонська, 2). До речі, цим двом спорудам характерні стильові ознаки празької сецесії.

Історія Празького кредитного банку сягає другої половини ХІХ ст. 3 березня 1870 р. у чеському місті Колін (Австро-Угорщина) було засновано Кредитний банк з акціонерним капіталом 200 000 золотих. На загальних зборах цього провінційного фінансового закладу було вирішено створити філію у Празі. У 1898 р. банк при сприянні празької міської ради купив міську конку – мережу трамваїв на кінній тязі. В 1899 р. банк став Празьким кредитним (ПКБ) [3]. У 1912 р. банк мав свої філії у таких містах тодішньої Австо-Угорщини, як Колін (Чехія), Оломоуц (Моравія), Броди і Львів (Галичина) та Бєлград (Сербія). Згодом засновано відділення у Софії (Болгарія).

Цікавим є той факт, що будівля філії банку в Бродах була збудована на рік швидше, ніж у Львові. Це, очевидно, пояснюється розташуванням Бродів на кордоні Австро-Угорської та Російської імперій (за 8 км було місто Радзивилів – Радивилів) та більшою фінансовою вигодою.

У своїх рекламних оголошеннях Празький кредитний банк пропонував такі послуги: «вигідне оформлення усілякихбанківських трансакцій і розміщення капіталів, купівлю і продаж цінних паперів, ескорт векселів, інкасо та виплати в краю і за кордоном», а також «грошові вклади на книжках вкладників (рентовий податок оплачує банк), на касові асигновки і в поточному рахунку». Керівником Бродівської філії Празького кредитного банку був Герман Ландау [10, с. 180 ].

Празький кредитний банк у Бродах мав у власності парову цегельню, яка була сполучена із залізничною колією Красне – Броди та виробляла порожнисту цеглу [9, c.397].

У 1914 р. у філії Празького кредитного банку в м. Броди працювало 14 чоловік, а саме: начальник – Герман Ландау, прокурист (довірений представник власника банку) – Мірослав Борачек, службовці – Бедріх Кратохвіль, Францішек Менцак, Юліуш Прохаска, Габріель Остерзетцер, Юзеф Покорни, Герман Френкль, Ян Кудлачек, Францішек Матура, Адольф Йоуда, Ольдріх Пішвеє, Сидонія Пільпель, Броніслава Ґольдберґ [11, c.993].

Установа діяла до початку Першої світової війни. Під час війни, як свідчить фотодокумент, тут знаходилась австрійська управа міста [4, c.32 (K4)].

В період ЗУНРу в приміщенні колишнього банку розмістилася військова команда Бродів. У 1920році в ході совєтсько-польської війни більшовики захопили Броди. Совєтський письменник Ісаак Бабель (1894-1940), будучи безпосереднім учасником цих подій, у своєму «Кінармійському щоденнику 1920 року» під датою 3.08.1920 р. записав [цитата мовою оригіналу – В.С.]: «Здание Пражского Банка, обобранное и разодранное, клозеты, эти банковские загородки, зеркальные стекла» [1, c. 277-278]. Тоді у приміщенні банку з 26 липня по 18 вересня 1920 р. розмістився революційний комітет Бродівського повіту на чолі з І.Матвійківим.

У 1921 р. власник Празького банку виставив будівлю Бродівської філії на продаж. Українська громадськість вела переговори з метою придбання цієї споруди для Народного дому, але з невідомих причин цього не сталося [2].

До 1939 року в приміщенні колишнього банку знаходилося командування Кресової Бригади Кавалерії, на чолі якої у 1934 – 1936 рр. був відомий польський військовий діяч, генерал Владислав Андерс (1892 – 1970). Він був направлений з м.Рівного у Броди в 1930 р. і тут у 1934 р. підвищений у званні до генерала бригади, був командиром бригади кавалерії «Броди», яку згодом перейменували на Кресову Бригаду Кавалерії. Генерал Андерс мешкав разом із сім’єю у кам’яниці Празького банку, яку в той час у народі називали «Бригада» [ 7, с.7].

З початком ІІ світової війни і нападом Німеччини на Польщу (1 вересня 1939 р.) місто Броди зазнало бомбардувань німецької авіації. Ціллю авіанальотів були різноманітні військово-стратегічні об’єкти, в тому числі й будинок штабу Кресової Бригади Кавалерії –колишній Празький банк. Як згадувала жителька Бродів Мариняк (з дому Крижанівська) Іванна Стефанівна, 1926 р.н., котра була свідком бомбардувань Бродів 1939 р.: «В 1939 р., коли я прийшла зі школи (6 клас), тільки сіли обідати, почули перші бомби. А після бомбів ми побігли в місто дивитися, що побило… Там, де тепер міліція, була бригада, був польський генерал. Бомба впала на вулиці напроти будинку. Там лежала велика залізна решітка для витирання ніг, а під нею лежала вбита жінка» [5, с.2]. Ще й до сьогодні на фасаді цієї споруди бачимо чимало слідів від осколків і куль двох світових воєн.

Після ІІ світової війни тут розмістився Бродівський РКП(б)У, а з 1970-их рр. і дотепер розміщується районний відділ міліції.

Сьогодні ця величава архітектурна споруда внесена до державного реєстру пам’яток архітектури місцевого значення (охоронний номер 429-М) і є окрасою міста Броди на Львівщині.

Василь Стрільчук, краєзнавець.

 


1.Бабель И. Конармейский дневник 1920 года // И. Бабель. Собание сочинений в 4 т. – Т.2. – Москва, 2005. – С. 222-334.

2.Будуймо Український Народний Дім в Бродах! Історія збірок на фонд будови «Народнього Дому» // Брідські вісті.Місячник присвячений суспільному життю Брідщини. – Броди, грудень, 1936. – Ч. 2. – Рік. І. – С.4.

3.Гайдамацкий А. Швейцарские грезы // Чехия – панорама. – 2009. – №1 (18).

4.Йозеф Рот 1894-1939. Каталог виставки, організованої спільно Федеральним міністерством закордонних справАвстрії разом з Віденським архівом новітньої австрійської літератури / Складений Гайном Люнцером та ВікторієюЛюнцер-Тальос. Переклад В.Мельника – Львів: Компанія Гердан, 1894. – 44с., фотографії.

5.Спогади Мариняк Іванни Стефанівни, 1926 р.н., жительки м.Броди. – 08.12.2001 р. / Записав і упорядкував ВасильСтрільчук // Архів Бродівського історико-краєзнавчого музею. – 4 с.

6.Barącz S. Wolne miasto handlowe Brody. – Lwow, 1865. – 198 s.

  1. Brodzkie zeszyty biograficzne. – №2. – Wisła, 2003. – 38 s.

8.Kuzmany B. Die Stadt Brody im langen 19. Jahrhundert – Eine Misserfolgsgeschichte? Dissertation. – Wien, 2008. – 458 s.

9.Skorowidz przemysłowo-handlowy Królestwa Galicyi. II wydanie / Redaktor Józef Olszewski – Lwów, 1912. – 902 s.

10.Spis abonentów c. k. sieci telefonicznych w Galicyi. – Lwów: Nakładem c. k. Dyrekcyi poczt i telegrafów we Lwowie, 1912. – 294 s.

11.Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1814. – Lwów: Nakładem Przezydyum c. k. Namiesnictwa, 1914. – 1769 s.

 

Адміністратор

системний адміністратор Радивилів.info

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.