Прихильність Ярослава Гашека до Волині

Письменник Ярослав Гашек, як і його відомий літературний герой бравий вояк Швейк, свого часу здався в полон. Про це в Радивилів.info була стаття «Ярослав Гашек не був бравим вояком Швейком лише одного разу – 100 років тому біля села Хорупань на Млинівщині». У теперішній публікації – ще деякі цікаві факти.

У серпні 1914 року почалася Перша світова війна. Отримав мобілізаційну картку і Ярослав Гашек. Йому йшов 32-й рік, у його літературному арсеналі було вже кілька книжок, у тім числі й передвісниця майбутнього роману — збірка «Бравий вояк Швейк та інші дивовижні історії». Однак на фронті уродженець Праги, як і тисячі інших чехів, не збирався проливати кров за інтереси австрійської монархії.

Перед відїздом у діючу армію Ярослав, даруючи свою книгу другові, написав: «Через кілька хвилин я відїжджаю кудисьто далеко. Можливо, вернуся козацьким отаманом. А коли буду повішений, пошлю тобі на щастя кусочок того шнурка».

У 1915 році 91-й полк, де служив Гашек, брав участь у кровопролитних боях у районі міста Сокаль. Саме тут єфрейтор Гашек «за особливо мужню поведінку перед лицем противника» був нагороджений срібною медаллю «За хоробрість». Якось у лісі Ярослав запримітив групу російських солдатів. Це були дезертири, які покинули свої позиції і пішли шукати правди на протилежний бік. Зневірені вояки самі примусили взяти їх у полон.

Згодом щось схоже зробив і Гашек. Восени 1915-го на ділянці фронту, яку займав 91-й полк, точилися тяжкі бої. Полк відступив до села Хорупань і зайняв оборону. Одного ранку Гашека та його товариша Страшлипку розбудила оглушлива канонада. Зчинилася метушня. Одні бігли до окопів, інші до лісу. Поручик Лукаш кричав у телефонну слухавку: «Противник прорвав фронт! Терміново прошу підкріпленняТим часом Гашек та Страшлипка, перестрибнувши через окопи, попрямували в бік ворога.

Після цього в послужному списку єфрейтора 91-го полку, звязківця 11-ї польової сотні Ярослава Гашека зявився запис: «Зник безвісти 24 серпня 1915 року після бою біля Хорупані, про що видано наказ № 82». Перебіжчики стали добровольцями чеської частини, яка ввійшла до українського дивізіону 8-ї армії ПівденноЗахідного фронту. Серед них був і Ярослав Гашек. Спочатку телефоніст, потім писар, член полкового солдатського комітету. У війську він почав писати до журналу «Чехословак».

Ярослав Гашек, бравий ШвейкГашек після війни ще раз побував на Волині. За кілька кілометрів від Хорупані у селі Підгайці на квартирі в чеха Покорного письменник перебував майже тиждень. Вивчав побут чехів, яких тут мешкало чимало.

Про прихильність Гашека до Волині свідчать згадки про тутешній край в оповідях про бравого Швейка. Одна з них повязана з «денщиками офіцерів, які тільки те й роблять, що розповідають про свої героїчні подвиги. Кожний із них, якщо повірити на слово, — Наполеон. А найбільше гордяться денщики тим, що штурмували Сокаль та Дубно».

Є цікава згадка і в першій главі другої частини романуНещастя Швейка у поїзді»). Там ідеться про те, як на пероні друг дав Швейкові пять крон на квиток та інші витрати, а на прощання сказав: «Коли попадете, служивий, до росіян у полон, кланяйтесь від мене пивовару Зенону в Здолбунові». Цей факт достовірний. Імя великого знавця своєї справи чехапивовара Йозефа Зенона було добре відоме на волинських землях. Його завод, що стояв між Острогом та Здолбуновом, мав добру славу, як подібні йому в Квасилові, Глинську, Семидубах та інших навколишніх чеських поселеннях.

Євген Цимбалюк.

Адміністратор

системний адміністратор Радивилів.info

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.