Про курйози і халепи з випуском газети

Сповнюється 240 років від заснування першої друкарні в Радивилові – 1775 року в містечку запровадили друкування релігійних книг для потреб місцевих іудеїв. Видавнича справа згодом була занедбана, і лише 1941 року, напередодні нападу гітлерівської Німеччини на сталінський СРСР, у тодішньому райцентрі з назвою Червоноармійськ налагодили випуск районної газети. А відновився її вихід у березні 1945 року.

Друкарня в Червоноармійську (Радивилові) була головним виконавцем замовлень на тиражування районної газети, яка з 1967 року виходить під назвою «Прапор перемоги». Хоча через псування друкарського устаткування окремі номери випускалися в Бродах, Радехові і навіть у Перемишлянах на Львівщині.

Радивилів, газетаУ 1990 – 2000-і роки Радивилівська друкарня вже не відіграє тієї ролі у випуску трьох радивилівських газет, яку відігравала раніше, тиражувавши лише одну районку. Власне кажучи, ці газети нині друкуються не в Радивилові. А в «Прапорі перемоги» наприкінці останньої сторінки зазначено: «Віддрукована в ТзОВ «Друк Волині», м.Рівне».

До речі, чимало цікавих фактів з історії випуску радивилівської районної газети «Прапор перемоги» розповів її номер за 1 червня 2001 року, який був присвячений 60-річчю газети. Ми публікуємо сторінки цього номера в форматі PDF, за винятком сторінки з програмою телебачення, хоча й усвідомлюємо: деякі публікації (вітання з днем народження, оголошення) вже втратили значення.

У публікаціях ви знайдете розповіді і про різні курйози та халепи, які траплялися з випуском газети.

СКАЧАТИ: prapor_peremohy_01-05-2001

Володимир Ящук

член Національної спілки журналістів України

You may also like...

1 Response

  1. Редактор сказав:

    В одному з досліджень читаємо:
    Интенсивным развитием еврейского книгопечатания в пределах Российской империи отмечена первая треть XIX в. К основанным здесь в XVIII в. типографиям прибавились новые на Украине (Житомир – 1804, Могилев-Подольский – 1809, Радзивилов, ныне Червоноармейск – 1814, Меджибож – 1817, Судилков – 1817, Богуслав – 1819, Брацлав – 1821), в Белоруссии (Дубровно – 1802, Копысь – 1807, Заславль -1807, Минск – 1808, Могилев – 1825) и Польше (Хрубешув – 1817, Юзефув – 1825). В продукции некоторых типографий (Могилев, Славута, Корец, Копысь и др.) наряду с раввинистической и литургической литературой заметное место занимали либо сочинения приверженцев хасидизма, начиная с первого изложения его позиций в книге Я,акова Иосефа из Полонного “Житие Яакова Иосефа”(Корец, 1780), либо антихасидские постановления и памфлеты, а также каббалистические и этические сочинения (некоторые на идиш). В целом полиграфическое качество книг было невысоким: сероватая бумага, нечеткая печать, скудное оформление титульных листов.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.