Про смачні вареники, гарних українок і… Польщу

Поїхала моя радивилівська добра приятелька в Польщу на заробітки. Потрапила в хорошу сім’ю: чоловік, дружина і двоє дітей. Завдання українки – догляд за дітьми.

Але вона ж не змогла робити лише СВОЮ роботу. Вона почала смачно готувати українські страви, адже полька цього не робила. Особливо всі смакували вареники!

Більше того, вона почала там наводити порядки: все мила, сушила, прасувала, складала. І при цьому ще й за собою дивилася, завжди виходила причепурена до столу.

Спочатку хазяйка раділа, пізніше почала дивитися скоса, а насамкінець появилася ревність і певна неприязнь! І все лише тому, що українка була кращою! Коли їхала додому (хазяйка наполягла!), то плакали за приятелькою і чоловік, і діти…

До чого розповідаю про цей випадок? Останні дії Польщі (рішення парламенту про події на Волині, однойменний кінофільм, знищення пам’ятників і знаків які мають стосунки до української історії… і.т.д.) сприймаються як зрада “братнього” польського народу.

По-перше, це не польський народ, а урядові кола проводять такі рішення і підтримають відповідні дії.

По-друге, це відповідна реакція польських еліт на українізацію країни.

Сьогодні в Польщі перебувають понад 1 000 000 (!!!) наших громадян! Наполегливих, дієвих, які активно проникають в усі сфери життя Польщі. А ще ж є до 1 млн. люду з картами поляка!!!

Владні кола прийняли рішення не дати асимілюватися на рівних з поляками, а виставити українців у відповідному світлі. Тому всі ці дії польської еліти – будування бар’єрів на шляху українізації Польщі.

Ну, й третя причина – економічна. Стрімкий ріст економіки ЗАВЖДИ призводить до експансії. Пограти мускулатурою поляки можуть лише на найслабшому сусіді.

Так що треба не скиглити, а багатіти і дбати про ВЛАСНІ інтереси. Не прогинаючись ні перед ким.

Володимир Дзьобак, кандидат історичних наук (с.Срібне, Радивилівського району).

(Зі сторінки автора у Фейсбуці).