Поховані в Радивилові. Шануймо пам’ять померлих

Неділя, через тиждень після першого дня Пасхи, називається за церковною традицією Антипасхою (від грецького «замість Пасхи» – друга, нова Пасха). Вона має іще назву Неділі про Фому, або Фоминої неділі. Служба цього дня присвячена спогаду про осязання апостолом Фомою ран воскреслого Христа. Антипасха, як оновлений спогад про Пасху на восьмий день, знаменує собою вічну радість християн, пов’язану з Воскресінням Христовим. Число вісім в біблійній мові символізує початок нового етапу, нового життя, нової седмиці.

Неділя після Великодня у нас також є Неділею провідною, або ж Проводами. Проводи – це урочисті поминки, Великдень для померлих. Часто їх плутають з так званим «Навським великоднем», відзначення якого, на відміну від Проводів, не освячене церковною традицією.

Сама назва Навський (або Наський) походить від старослов`янського слова «навь», або «нав`є”, себто – мрець. Іншими словами, це Пасха померлих. В деяких місцевостях України таке поминання відоме також під назвою Рахманський великдень. Корені цієї традиції сягають сивої давнини, язичницької доби. Ще з дохристиянських часів ми маємо відомості про обряд поховання у слов`ян, відомий як „тризна”. Згідно з дослідженням митрополита Іларіона (в миру – професора Івана Огієнка), найдавнішу згадку про тризну у слов`ян подає візантійський письменник VII ст. Феофілакт. В Іпатієвому літописі змальована тризна по князю Ігорю у 945 році. Тризна – це поминки, на яких пили і їли, а на деяких могилах справляли ігрища та військові змагання, вірячи, що душі померлих, спостерігаючи за цими дійствами, тішаться з них.

З приходом на слов’янські землі християнства, православна церква розпочала боротьбу з язичницькими обрядами, в тому числі й з тризнами. Однак ця боротьба не увінчалася повним викоріненням поганських обрядів, хоча вони з часом й змінилися, набули інших форм та наповнилися новим змістом. Хоч „родимі плями” давніх язичницьких звичаїв залишились в народних традиціях і донині, безумовно, заслуга Церкви полягає в тому, що докорінно було змінене їхнє первісне поганське ідейне навантаження, і сьогодні ця обрядовість набула духовного християнського змісту. Таким чином за християнського часу з’явився обряд поминання померлих. Це православний похоронний обряд, панахиди, „батьківські поминальні суботи”.

В різних місцевостях України великоднє поминання померлих відбувається в різні дні. І часто через це маємо плутанину місцевих і встановлених Церквою традицій. Так Навський великдень святкується як народна традиція у четвер на Світлому тижні (часом це роблять в четвер на Страсному тижні, а в місцевостях, де він має назву Рахманський, – нерідко його взагалі справляють окремо і святкують у середу четвертого тижня після Великодня на так зване Переполовення, коли маємо половину терміну між Пасхою і Трійцею). А наступного тижня, тобто на початку Фоминого тижня (в неділю, понеділок або вівторок), урочисто справляють Проводи. І знову ж таки вони в різних місцевостях здійснюються не в один день (на Галичині бувають й другого дня Великодня). Це також Великдень для померлих, але вже в церковній традиції.

Що стосується обрядової сторони, то наші предки вірили, що на третій день Пасхи необхідно кидати шкаралупки з свячених крашанок у воду, щоб вони пливли до Чорного моря, в країну померлих, або ж в країну Рахманів, до якої вони і припливуть якраз в середу Переполовення. З цього, мовляв, мерці Рахмани й довідуються, що в нас, живих, уже Великдень, і треба й собі святкувати. Історично таке повір`я можна пояснити тим, що наші предки, подорожуючи, доходили до Індії, де були так звані касти брахманів. І, пов`язуючи ці чудові теплі краї з Раєм,  «ірієм», «вирієм» на Сході, розповідали оповідки про індійських йогів-аскетів, «рахманів», що є «великі посники, і їдять крашанки раз на рік». Згідно з народним повір`ям, в Навський великдень суворо забороняється копати землю, щоб таким чином не потурбувати померлих.

Проводи в Україні справляються урочисто. Люди всією сім`єю виїжджають на цвинтарі, ідуть на кладовища, щоб у ці радісні Великодні дні разом пом`янути своїх спочилих рідних та близьких. На могилки запрошуються священики, які освячують їх і служать короткі молебні-панахиди. Рідні та близькі покійних приносять паски, крашанки, святкові страви, і кожна сім`я біля могилки свого рідного, «на гробках», поминає його за трапезою добрим словом, згадуючи епізоди з життя покійного. Існує також звичай залишати на могилах крашанки, щоб покійник з усіма розділив радість свята. Згодом ці крашанки можуть забирати діти та старці, промовивши молитву за померлого.


Поховані в місті Радивилів Рівненської області

(Радивилів. Мартиролог)


 

АЛЕКСАНДРОВИЧ Йосип Іванович (?  — помер 31 липня 1838), титулярний радник (цивільний чин 9 класу), митний працівник, керівник Керченської портової митної ради.

АНДРІЙЧУК Денис Йосипович (1913 – 1993), господарський працівник, учасник революційного руху.

АНДРІЮК Федір Ксенофонтович (3 липня 1933 — 1 грудня 2008), господарський працівник.

АНТИПОВ Федір Микитович (18 лютого 1824 — 9 квітня 1884).

АРЛАМОВСЬКА Катерина Миколаївна (14 травня 1938 — 16 жовтня 2011), педагог.

БАКЛАНОВСЬКИЙ Микола Васильович (20 грудня 1835 — 9 березня 1908), керуючий Радивилівською митницею. Похований при церкві святого Олександра Невського.

БЕЗПЕЧНА Віра Павлівна (2 квітня 1940 — 5 березня 2010), провізор аптеки.

БЕЛЬМАС Анатолій Григорович (28 серпня 1952 — 13 серпня 2010), громадський діяч, заступник голови Радивилівської районної державної адміністрації.

БЄЛКІН Андій Володимирович (2 липня 1977 — 24 червня 2014), український військовик, підполковник, командир вертолітної ланки 16-ї окремої бригади армійської авіації 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України. Загинув у ході антитерористичної операції поблизу Слов’янська (Донецька область). Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня посмертно.

БЛАГОЙ Володимир Іванович (6 жовтня 1839 — 26 лютого 1895), начальник Радивилівського митного округу, дійсний статський радник (цивільний чин 4 класу, давав потомствене дворянство). Похований при церкві св. О. Невського.

БЛАЖІЄВСЬКИЙ Олексій Гаврилович (1778 — 24 липня 1911), господарський працівник.

БЛИЩИК Тетяна Вікторівна (9 серпня 1986 – 27 жовтня 2014), поетеса.

БОРОВИЙ Євген Максимович (19 квітня 1925 — 16 вересня 2004), доктор медичних наук, видатний хірург. Перепохований з Радивилова на Янівський цвинтар у Львові.

БОРТНИК Федір Каленикович (10 квітня 1911 – 11 серпня 2002), краєзнавець, політв’язень польського і радянського режимів.

БОРТНИК Яків Калинович (3 жовтня 1895 — 18 червня 1983), активний учасник боротьби за утвердження УНР.

БРАТАЩУК Федір Іванович (1 жовтня 1927 — 11 грудня 1996), начальник залізничної станції.

БУЗОВСЬКИЙ Каранат Федорович (10 серпня 1785 — 20 березня 1838), командир Волинської прикордонної варти, полковник і кавалер.

ВАДБОЛЬСЬКИЙ Петро Олексійович (24 травня 1831 — 12 жовтня 1885), князь. Похований на кладовищі при церкві св. Павла Фівейського (на початку 2000-х років реставрована під каплицю). Надгробок московської фірми А.М. Кабанова.

ВАРФАЛЮК Марія Петрівна (4 червня 1918 — 6 грудня 1998).

ВАСИНЮК Василь Іванович (24 лютого 1952 — 27 лютого 2007), господарський працівник.

ВАЩУК Лідія Никифорівна (1 вересня 1924 — 18 березня 2011), колишній редактор Козинської районної газети, працівник Червоноармійської районки.

ВЕЛИЧКО Григорій Пилипович (12 березня 1907 — 17 червня 1990), господарський керівник.

ВИСОЦЬКА Анна Федорівна (9 грудня 18? — 16 березня 1864).

ВОДЯНИЙ Данило Дмитрович (1931 — 2002), господарський працівник.

ВОЛКОВЕНКО Опанас Іванович (1907  — 6 листопада 1944), кавалерист, Герой Радянського Союзу. Похований на меморіалі Слави.

ВОРОЖБИТ Борис Герасимович (10 серпня 1939 — 11 січня 1998), господарський працівник, керівник району.

ГАЙДУК Володимир Йосипович (7 квітня 1941 — 21 грудня 2007), лікар-хірург, громадський діяч.

ГІЛЬМАНОВ Мінхафіз Сабірзанович (1927 — 2004), господарський керівник.

ГОГОЛЬ Марія Федорівна (1 липня 1902 — 28 травня 1984), працівник освіти, директор школи.

ГОНЧАРИК Іван Микитович (1891 -1940), активний діяч «Просвіти».

ГОРБУНОВ Анатолій Єгорович (2 травня 1920 — 17 жовтня 1982), господарський керівник, директор фабрики.

ГОРДІЙЧУК Іван Йосипович (9 жовтня 1930 — 19 серпня 2008), суддя району.

ГРИЦАК Микола Федорович (3 вересня 1949 — 13 листопада 1984), журналіст, публіцист, заступник редактора районної газети.

ГРОМ Костянтин Антонович (31 березня 1954 — 2 серпня 2000), господарський працівник, директор заводу.

ГУДИМА Зоя Андріївна (17 серпня 1939 — 31 січня 2012), педагог.

ГУСАРУК Віктор Володимирович (24 лютого 1958 — 16 травня 2010), начальник залізничної станції Радивилів, Почесний працівник транспорту України.

ГУЩА Павло Матвійович (4 грудня 1924 — 4 вересня 2003), господарський працівник.

ДЖУНЬ Іван Данилович (15 червня 1931 — 29 березня 1994), господарський працівник, був удостоєний найвищої державної нагороди СРСР (ордена Леніна).

ДЗЮБА Валерій Андрійович (27 серпня 1940 — 20 січня 2005), військовослужбовець, офіцер.

ДЕМЧУК Леонід Андрійович (1941 – 1993), господарський працівник.

ДЕМЬОХІН Андрій Васильович (1921-1947), льотчик, Герой Радянського Союзу. Похований на меморіалі Слави.

ДОВГАЛЮК Антон Трохимович (1891  — 1968), активний діяч «Просвіти».

ДОДЬ Микола Семенович (28 серпня 1940 — 3 серпня 2006), військовослужбовець, офіцер.

ДОРОШЕНКО Петро Іванович (12 липня 1919 — 17 березня 1982), працівник освіти, директор школи.

ДУДАР Степан Йосипович (1940 — 2006), громадський активіст, природоохоронець.

ЄСИПЕНКО Агнеса Ігнатівна (1898  — 1980), педагог.

ЖАДАНОВСЬКИЙ Андрій Костянтинович (1 жовтня 1901 — 9 квітня 1933).

ЖЕГРАЙ Володимир Васильович (18 лютого 1939 — 16 грудня 2006), господарський працівник.

ЗАГОРОДНІЙ Володимир Олексійович (17 вересня 1935 — 18 червня 2002), господарський керівник.

ІПАТКІН Григорій Іванович (14 січня 1917 — 15 вересня 2007), господарський керівник.

КАВЕРІН Павло Микитович (3.01.1763 — 4.02.1853), сенатор, дійсний таємний радник, калузький, смоленський губернатор, доживав віку в Радивилові у сина, Петра Каверіна, в минулому приятеля О.Пушкіна. Був похований у церкві Павла Фівейського на міському кладовищі (місце церкви відоме, частина її, напівзруйнована, реконструйована під каплицю; могила не збереглася).

КАВЕРІН Петро Павлович (9 вересня 1794 – 30 вересня 1855), командир Волинської прикордонної бригади, приятель Пушкіна. Був похований у церкві Павла Фівейського на міському кладовищі, поряд із батьком.

КАЗМІРУК Артем Улянович (25 березня 1916 — 12 червня 2006), господарський працівник.

КАЛИНОВИЧ Василь Андрійович (1954  — 2003), лікар, завідуючий реанімаційним відділенням райлікарні.

КАРАНЕЦЬ Микола Андрійович (12 лютого 1939 — 7 грудня 1998), головний архітектор району.

КАРАПЕТЯН Аракел Самсонович (1930 – 1981), господарський працівник.

КІЩУН Віктор Степанович (1937 — 2001), господарський працівник.

КОВАЛЬЧУК Анатолій Кирилович (6 квітня 1925 — 4 вересня 1997), господарський керівник.

КОКОШКО Зінаїда Яківна (16 листопада 1925 — 28 березня 2005), педагог.

КОМАРНИЦЬКИЙ Павло Петрович (? — 9 березня 1894), титулярний радник (цивільний чин 9 класу).

КОМПАНІЄЦЬ Микола Якович (22 травня 1927 – 18 серпня 1994), господарський керівник.

КОНДРАТЕНКО Олена Володарівна (27 квітня 1954 — 20 липня 2011), журналіст, редактор районної газети «Прапор перемоги».

КОПИЛОВ Микола Олександрович (1929 – 2001), лікар, громадський активіст.

КОРЧИНСЬКИЙ Геннадій Павлович (21 листопада 1935 — 23 липня 2008), господарський керівник.

КОХАНОВ Микола Федорович (1865 — 15 грудня 1913) полковник (чин 5 класу).

КРАМЕР Олександр Федорович (1800  — 7 квітня 1871), генерал-майор (чин 4 класу).

КУСАК Іван Володимирович (12 січня 1951 – 16 жовтня 2003), господарський працівник.

ЛАЗОВСЬКИЙ Петро Тимофійович (1842 — 1910), генерал-лейтенант прикордонної варти (чин 3 класу). Був похований при церкві на Цибухові.

ЛЕНЬ Адам Лукич (10 травня 1915  — 30 червня 1995), діяч революційного руху в 30-і роки, господарський працівник.

ЛИХОДІЙ Михайло Павлович (10 листопада 1935 — 24 березня 1998), господарський керівник.

ЛІСНЕВСЬКИЙ Петро Фабіянович (11 грудня 1923 — 10 лютого 1991), господарський керівник.

ЛОПУХОВИЧ Федір Якович (28 грудня 1897 — 20 грудня 1979), священик, протоієрей.

ЛУДЧЕНКО Олександр Михайлович (1955 — 2014), профспілковий активіст.

МАЄВСЬКИЙ Антон Михайлович (17 січня 1903 — 28 квітня 1971), журналіст, редактор газети.

МАКСИМІВ Мирослав Іванович (1959 – 2014), головний архітектор району, начальник відділу районної державної адміністрації.

МАКОТРИНСЬКИЙ Василь Іларіонович (13 квітня 1937 — 29 серпня 2007), господарський керівник.

МАЛАМАНЮК Андрій Андрійович (1911 – 1991), господарський керівник, учасник революційного руху.

МАЛЕЦЬКА Катерина Казимирівна (1936 — 2013), педагог, громадська активістка.

МАЛИШЕВ Андрій Іванович (? — 13 лютого 1881), колезький радник (чин 6 класу).

МАРКЕЛОВ Микола Данилович (1920  — 1947), льотчик, Герой Радянського Союзу. Похований на меморіалі Слави.

МАРКОПОЛЬСЬКИЙ Василь Андрійович (5 березня 1895 — 3 березня 1971), священик, протоієрей.

МАРТИНЮК Никон Миколайович (5 квітня 1935 – 25 вересня 1998), юрист.

МАЩУК Григорій Миколайович (1 липня 1935 — 19 березня 1988), гocподарський керівник.

МЕЛЬНИЧУК Антоніна Іванівна (13 січня 1947 — 9 квітня 2009), педагог.

МЄШКОВСЬКА Фекла Дмитрівна (24 жовтня 1836 — ?).

МИРНИЙ Іван Павлович (16 жовтня 1934 – 8 лютого 2007), господарський керівник.

МИХАЙЛОВСЬКИЙ Михайло Миколайович (1932 — 1986), працівник освіти, директор училища.

МОСІЙЧУК Василь Мойсейович (10 серпня 1937 — 29 вересня 2009), господарський керівник.

М’ЯКОТА Володимир Михайлович (1929 — 2014), господарський керівник.

НАДИКТО Алла Володимирівна (1965 – 2014), співачка, художній керівник вокальних колективів.

НИКИФОРОВ Володимир Олександрович (6 лютого 1941 — 2 березня 2001), господарський працівник, директор військового заводу.

НІТЦ Оскар Густавович (21 лютого 1847 — 13 березня 1907), генерал-майор.

ОЖЕРЕДОВ Іван Герасимович (1917  — 2000), господарський працівник.

ОССАС Ернст Ансович (29 червня 1886 — 13 жовтня 1957), лікар, займався благодійною діяльністю.

НОВОСАД Василь Іванович (14 січня 1951 — 27 травня 2006), господарський працівник.

ПАВЛЮК Григорій Степанович (6 лютого 1953 – 1 лютого 2014), господарський керівник, голова Радивилівської районної державної адміністрації в 1998 – 2002 роках.

ПАНАСЮК Василь Дмитрович (22 березня 1935 – 16 травня 2003), господарський керівник.

ПЕТРОВ Георгій Олександрович (?  — 13 липня 1896), статський радник (чин 5 класу).

ПЕТРОВСЬКИЙ Іван Петрович (23 червня 1858 — 13 березня 1937), протоієрей, настоятель парафії. Похований при церкві св. О.Невського.

ПЕТРОВСЬКИЙ Петро Никифорович (1819 — 16 серпня 1892), настоятель парафії, організатор будівництва Олександро-Невської церкви. Похований при церкві.

ПОВШИК Віктор Якович (1932 — 2011), міський голова, громадський діяч. Похований на Лев’ятинському кладовищі.

ПОХІЛЬЧЕНКО Микола Степанович (20 грудня 1936 — 31 серпня 1992), партійний і господарський працівник, керівник району.

ПРИЛЮК Аркадій Миколайович (25 квітня 1944 — 5 лютого 2001), педагог.

РАДЗЕВЕНЧУК Антон Васильович (1834 — 1879), поручик прикордонної варти.

РАТИНСЬКИЙ Микола Терентійович (8 травня 1934 — 21 листопада 1988), фольклорист, краєзнавець, директор школи, заслужений учитель України.

САВЧУК Степан Степанович (25 травня 1944 — 3 лютого 2000), господарський працівник.

САМБОРСЬКИЙ Ананій Миколайович (1937 — 1996), господарський працівник.

СВІНЦІОНІК Володимир Костянтинович (1890 — 1953), господарський працівник.

СЛАВІНСЬКА Аглаїда Дмитрівна (1 грудня 1943 — 10 лютого 2009), педагог.

СЛИВИНСЬКИЙ Гаврило Георгійович (? — бл. 1914), ротмістр (чин 8 класу) Волинської бригади прикордонної варти.

СОЛОДОВ Олексій Олександрович (1765 — 26 листопада 1822), надвірний радник (чин 7 класу), столоначальник.

СОПОЦЬКО Стефан Іванович (2 серпня 1873 — 11 травня 1912), господарський працівник.

СТАСЮК Володимир Григорович (1 січня 1949 — 28 квітня 2010), господарський керівник.

СТРИЖАК Павло Григорович (1922 — 27 березня 1944), артилерист, Герой Радянського Союзу. Похований на меморіалі Слави.

СУХАНОВ Дмитро Григорович (7 листопада 1905 — 27 вересня 1984), активний діяч «Просвіти», працівник освіти, літератор.

ТЕСЛЮК Петро Володимирович (1950  — 1998), господарський працівник.

ТИХОНЧУК Олександр Павлович (2 грудня 1897 — 28 червня 1991), господарський керівник, директор заводу.

ТОКМИНА Борис Іванович (2 січня 1936 — 5 червня 2011), господарський працівник.

УЛОВИЧ Георгій Іванович (1881 — 2 грудня 1905), телеграфіст.

УРСИН-НЄМЦЕВИЧ Петро Петрович (1828 — 6 листопада 1889), надвірний радник, столоначальник.

ХОЖАЇНОВА Валентина Дмитрівна (6 жовтня 1959 – 26 липня 2007), господарський керівник.

ЧЕБОТАРЬОВ Василь Герасимович (7 листопада 1935 — 2 липня 1999), господарський працівник.

ЧЕРЕВКО Анатолій Іванович (14 березня 1918 — 19 вересня 1982), господарський керівник.

ЧЕРЕВКО Леонід Кіндратович (22 лютого 1918 – 7 листопада 1980), господарський керівник.

ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ Петро Йосипович (1861 — 1912).

ЧЕРНИШ Іван Сергійович (25 липня 1912 — 28 грудня 1999), вчитель, громадський активіст.

ЧЕРНЯК Ігор Васильович (1980 — 18 липня 2014) — солдат МВС України, загинув у бою за місто Попасна в зоні проведення антитерористичної операції. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.

ЧУПІН Сергій Володимирович (1957  — 1995), музикант.

ШЕПЧЕНКО Зінаїда Михайлівна (? — 1948), активний діяч «Просвіти», дружина П.Д. Шепченка.

ШЕПЧЕНКО Петро Дмитрович (1870 — 1931), лікар-хірург, активний діяч «Просвіти», друг письменника Модеста Левицького.

ШИНКАРЕНКО Андрій Андрійович (11 березня 1922 — 13 червня 2001), господарський працівник.

ШИНКАРЕНКО Єфросинія Андріївна (27 вересня 1910 – 8 жовтня 2004), редактор районної газети.

ЯНКОВСЬКИЙ Євстафій Степанович (28 жовтня 1932 — 7 листопада 1987), господарський працівник.

ЯЩУК (БІЛАН) Олена Георгіївна (13 липня 1954 — 8 серпня 2010), залізничник, старший квитковий касир залізничної станції Радивилів.

Доповнено 1.11.2014.

Адміністратор

Адміністратор

системний адміністратор Радивилів.info

Можливо, Вам це сподобається...

3 Responses

  1. Грудень 23, 2014

    […] Важко про це писати. Але пам’ять полегшує страждання, допомагає знаходити сили жити заради продовження добрих справ тих, хто ще недавно йшли по життю поруч із нами. […]

  2. Грудень 23, 2014

    […] На кладовищі в Радивилові поховані українські герої  – учасники АТО на Сході України Андрій Бєлкін та Ігор Черняк, а на Радивилівщині – ще й Андрій Нечипорук (село Рідків), Іван Сова (село Зарічне), Іван Лемещук (село Гайки-Ситенські) і Назар Крохмаль (село Михайлівка). […]

  3. Квітень 19, 2015

    […] Див.: Поховані в Радивилові. Шануймо пам’ять померлих […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.