Проявляють інтерес до краєзнавчої роботи

28 травня відзначається Всеукраїнський день краєзнавства – щорічне свято краєзнавців, запроваджене 2017 року.

У Радивилівському районі, який відомий Національним історико-меморіальним заповідником «Поле Берестецької битви», теж активно розвивається кра­єзнавчий рух. Головне свідчення роботи краєзнавців – пожвав­лення роботи заповідника, а також Радивилівського історичного музею, наповнення новими матеріалами краєзнавчих музеїв у ряді шкіл, випуск місцевими авторами книг краєзнавчої тематики, висвітлення краєзнавчої тематики в соцмережах.

Районний історичний му­зей, яким за­відує Олеся Шикало, проводить зустрічі, присвячені краєзнавцям нашого краю, навесні цього року урочисто відкрито модернізований виставковий зал, вийшов друком каталог, у якому презентовано роботи радивилівських художників і майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, котрі об’єдналися у Центр збереження традицій.

У районі чимало краєзнавців, які давно й напо­легливо вивчали і вивчають минуле рідного краю. Наприклад, цінні реліквії свого часу зібрав колишній житель Добриводи, нині покійний Андрій Данилович Паничевний. Його справу продовжує син – Данко Андрійович.

Коло­ритний етнографічний ма­теріал складає зіб­ра­ння домашнього музею члена Національної спілки краєзнавців, автора книги про своє село Хотин Надії Андріївни Мельник. Тут предмети, які харак­теризують Волинь від часів кам’яного віку, зібрано чимало предметів глиняної кераміки, основна частина експозиції – це старовинні предмети, зіб­рані в старожилів села, в тому числі пов’язані з тка­цтвом, гончарством. Кра­єзнавчі статті Надії Андріївни публікуються у пресі, наукових збірниках за підсум­ками конференцій з нагоди річниць Берестецької битви, в Інтернеті. Біля Полуничного за сприянням Н.Мельник проведено певне археологічне вивчення поселення доби бро­нзи, а також Х – YІ століть до нашої ери та давньо­руського городища. Тут свого часу пра­цювали археологи під керівництвом доктора наук Ігоря Кириловича Свєшнікова. Надія Андріївна – ініціатор встановлення пам’ятного знака на місці садиби, де в Хотині жив І.Свєшніков. Його ім’я було присвоєне Хотинській школі. Ще важливий штрих: за сприяння краєзнавця розроблено і на сесії сільради затверджено символіку Хотина – герб, прапор і гімн. А нині Надія Мельник підготувала до друку краєзнавчу книгу про село Гоноратку.

За архівними матеріа­лами, рідкісними видан­нями, спогадами старожилів збагатили уяв­лення земляків про історію Радивилова та всього нашого краю вчителі Євген Гудима, Максим Будько, кандидат медичних наук Іван Дурда, які відійшли в інший світ торік восени. Нинішні краєзнавці не забувають, що свого часу по­глиблювали знання земляків про свій край Віктор Повшик, Михайло Горлач, Федір Бортник, Тетяна Куделко, Валентин Пащук, Георгій Костюк, Микола Ратинський, Йосип Крам, Денис Андрійчук, Адам Лень, Микола Павлов, Григорій Камінський, Микола Симчук… І це дало поштовх до нових пошуків.

За участю краєзнавців відкриті привабливі краєзнавчі музеї в Радивилівському навчально-виховному комплексі «Школа №1 – гімназія» (ініціатор створення Юрій Григорович Арламовський), Немирівській, Дружбівській, Іващуківській та інших шко­лах.

Відродження автентичного волинського костюма здійснює «Центр дослідження і відродження Волині», який базується у Радивилові. Керує ним кандидат історичних наук Володимир Дзьобак. За його ініціативи з залученням науковців відбулося археологічне вивчення ряду населених пунктів Радивилівщини. Наші майстри Центру беруть участь у різноманітних заходах з пропаганди минувшини українського народу, зокрема, в фольклорно-етнографічних святах “Музейні гостини” в Рівному.

Важливими віхами в краєзначій роботі районної ор­га­нізації спілки стали випущені у видавництвах в різні часи ма­со­вими тиражами книги Георгія Лотоцького («Козацькі мо­гили. Музейний літопис»), Максима Будька («Степань»), об’­ємний том «Національний пантеон “Козацькі моги­ли”» (серед його авторів – Павло Лотоцький, заслу­жений працівник куль­тури Ук­раїни). Вийшли й мої краєзнавчі книги «Радивилів. Краєзнавчі матеріали» (2004), «Радивилів у перегуках віків» (2014), біографічна книга з додаванням краєзнавчих матеріалів «Володимир Варфалюк: З людьми і для людей» (2015).  Мої дослідницькі статті опубліковані в кількох збірниках науково-краєзнавчих конференцій Бродівського краєзнавчого музею – у їх роботі регулярно беру участь. Співпраця з бродівськими краєзнавцями Дмитром Чоботом, Василем Стрільчуком, Андрієм Корчаком та іншими допомогла вийти на нові факти з історії Радивилова і нашого краю.

У Фейсбуці є сторінки «На межі Волині і Галичини», «Радивилів і наш край», «Радивилів – Radyvyliv», де значну частину займають крає­знав­чі матері­али по Радивилівщині. Певну краєзнавчу інформацію подають і сайти Радивилівської, Крупецької та Козинської ОТГ, Центру дослідження і відродження Волині. Багато уваги краєзнавчій тематиці приділяє Інтернет-видання «Радивилів.info», де, крім мене, публікуються кандидат історичних наук Василь Желєзняк, Юрій Арламовський, Василь Ярмусь, Анатолій Тимошейко, Руслана Мудрик, Світлана Скруха, Андрій Сисак… А на згаданих сторінках публікують свої краєзнавчі фото і матеріали Леонід Галабуз, Ігор Станкевич, Аліна Дузінська, Костянтин Цвей, Таміла Намака та інші.

Ящук Володимир Іванович

Ро­бота крає­знавців району триває, вона спрямована на поглиб­лене вивчення всього, що пов’язано з минулим Радивилова і Радивилівщини, популя­ризацію духовних надбань волинян, усього нашого народу, патріотичне вихо­вання молоді.

Володимир ЯЩУК, почесний член Національної спілки краєзнавців України, журналіст.

Володимир Ящук, Радивилів у перегуках віків. Книга

 

Володимир Ящук

член Національної спілки журналістів України

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.