Радивилів, газета “Прапор перемоги”. Сторінки історії

Кращі й гірші часи переживала газета “Прапор перемоги”, однак збереглася як видання, необхідне людям, а отже – й підтримуване передплатниками.

Організовувати випуск газети в перед­воєнний Червоноармійськ був направлений В’ячеслав Георгійович Білоусов, та не су­дилося йому благословити в світ перший но­мер: невдовзі загинув, їдучи на мотоциклі, поблизу села Башарівки.

Редактором призначили Григорія Гри­горовича Попова. Крім прізвища, знайденого в документах, нам про нього нічого не ві­домо. За переказами, загинув на фронті. До війни вийшло всього вісім чи дев’ять номерів газети під назвою «Соціалістичний шлях» (у редакції є фотокопії 5, 6, 7 і 8 номерів, отриманих свого часу з київського архіву). Восьмий номер датовано 20 червня 1941 року. Якого числа вийшов перший, так і не встановлено, незважаючи на вжиті колись спроби з’ясувати це за допомогою Книжкових палат УРСР і СРСР.

Зважаючи на періодичність наявних номерів, ймовірно, що районка почала видаватися з кінця травня чи з початку червня, а останній, передвоєнний її номер побачив світ 22 червня, тобто в день нападу гітлерівців на СРСР. Відновився випуск газети лише через рік після звільнення ра­йону від загарбників – 31 березня 1945 ро­ку, під назвою «Більшовицька зброя». Пер­шим повоєнним редактором стала Єф­росинія Андріянівна Шинкаренко. До складу нинішнього Радивилівського району тоді входив Козинський, де з 10 червня 1945 року видавалася газета «Ленінська зірка» (редактор А. Гусар).

За розповідями ветеранів поліграфії, тексти для тиражування набиралися дріб­ними металевими літерами вручну, дру­карську машину також доводилося крутити вручну. Працівники редакцій за матеріалами в села ходили пішки, у кращому разі діставалися підводами. Доводилося зважати на небезпеки повоєнного часу. Робота над випуском газети у сталінські часи уск­ладнювалася і тим, що за смислову неточ­ність, помилку можна було не тільки нара­зитися на звільнення з посади, але й потрапити під суд, опинитися на засланні.

Півстоліття тому Козинський район при­єднали до Червоноармійського. Газета одержала іншу назву («Прапор ленінізму»), із якою випускалася до 1962 року, коли Червоноармійський район ліквідували і приєднали його територію до Дубнівського.

Але нежиттєздатність такої адмініст­ративної реформи призвела до того, що почалося розукрупнення районів. У 1966 році Радивилів став райцентром, а 16 березня 1967 року вийшов перший номер відновленої районки з назвою «Прапор перемоги» (редактор Федір Фотійович Поліщук).

Цю назву газета зберігає досі – як данину добрим традиціям, як свого роду товарний знак, бренд, за яким читачі впізнавали і впізнають давно знане видання. З початку 1991 року «Прапор перемоги», газета, стала громадсько-політичною, із серпня того ж року, після проголошення незалежності України, – позапартійним виданням.

Радивилів, газетаДокорінно змінилися тематика та ідейна спрямованість публікацій. Позиція видання великою мірою визначається матеріалами її громадських авторів, переконаннями депутатів районної ради. Нині районка виходить як тижневик. Із 1995 р. викорис­товується комп’ютерна технологія її випуску.

Крім згаданих, редакторами були Антон Маєвський, Лідія Ващук, Іван Даниленко, Володимир Садовенко-Черніговський, Антон Лісничий, Володимир Ящук, Олена Кондратенко. У газеті в різні часи працювали журналістами Фе­дір Рубель, Юрій Вино­градов, Микола Грицак, Віктор Топоров­ський, Роман Матвіїв, Юрій Пастух, Микола Крижанівський, Василь Бахно, Андрій-Тарас Багнюк, Анатолій Ле­вицький, Василь Гри­цайчук, Тетяна Кожан, Євген Белей, Володимир Карпчук, Валентина Блінова (Настіна), Сте­пан Родич, Людмила Гордієвич (Чуздюк), Василь Се­ме­ренко (працює тепер як редактор) та ін. Упродовж значного часу успішно вели ре­дакційні бухгалтерські справи Марія Ко­вальчук, Людмила Сіра. Оскільки районка завжди пред­ставляла і позицію районної влади, її ке­рівники та найбільш впливові люди активно підтри­мували видання, дбали про пов­ноцінне фінансове його забез­печення.

У колективі хороша згадка про Миколу Похільченка, Бориса Ворожбита, з вдячністю оцінюється внесок у випуск видання бага­тьох керівників різного часу. Чимало років ак­тивно співпрацювали з газетою її гро­мад­ські кореспонденти Йосип Крам, Микола Даниленко, Адам Лень, Віктор Сімейко, Гри­горій Мащук, Євстахій Ян­ковсь­кий, Воло­димир Данилюк, Михайло Лиходій, Микола Ратинський, Володимир Олійник, Да­нило Во­дя­ний, Володимир Повх, Василь Ралець, Ва­лентина Герзун, Іван Мельничук, Воло­димир Боратинський, Олександр Міщенко, Федір Бортник, Микола Симчук, Григорій Ка­мінський та ін.

По десять-двадцять і більше років  друкуються в „Прапорі перемоги” Іван Дур­да, Максим Будько, Євген Гудима,  Пав­ло Лотоцький (Пляшева), Андрій Мельничук (Гра­нівка), Надія Мельник (Хотин), Людмила Поченюк (Козин) та інші. І ми щиро вдячні всім громадським авторам. «Прапор пере­моги» неодноразово виз­на­вався одним із кращих видань області. Його публікації вміщувалися на сторінках книг.

День журналіста – це ще один привід наголосити, яке значення надавалося і надається районній газеті передплатниками, читачами, представниками влади. І ніякі кри­зові вітри не повинні пригасити нашого праг­нення до вільного обміну думками, до де­мократії.

Підготував ЯЩУК Володимир Іванович

(працює в газеті “Прапор перемоги” з 1976 року).

Володимир Ящук

член Національної спілки журналістів України

You may also like...

6 коментарів

  1. Марія сказав:

    Чи можна подати привітання тут

  1. Грудень 7, 2014

    […] [43] Газ. «Соціалістичний шлях» (Червоноармійськ), 20 червня … […]

  2. Грудень 14, 2014

    […] «Липа» у тоді червоноармійській районній газеті «Прапор перемоги» за 30 грудня 1975 року. Я вже працював у газеті з 1972 року, […]

  3. Грудень 17, 2014

    […] […]

  4. Травень 16, 2015

    […] […]

Залишити відповідь до Редактор Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.