Радивилівщина: прощання з талановитими і відважними

На Покрову жителі Радивилова провели в останню путь талановиту співачку, керівника молодіжного вокального ансамблю, організатора дитячих розважальних заходів Аллу Надикто. Протягом останніх років вона важко хворіла, багато часу провела в лікарнях, але до останньої миті не втрачала сили духу. У 2010 році, опинившись віч-на-віч із серйозною загрозою своєму життю, Алла Володимирівна писала в радивилівській районній газеті «Прапор перемоги»:

«Зі мною такого не станеться. Так думає і надіється кожна людина, дивлячись на чужі проблеми і співчуваючи чужим бідам. «Зі мною такого не станеться», – так думала і я.

Надикто Алла

Алла Надикто

Ще зовсім недавно моє життя було схоже на яскравий феєрверк. Я обожнювала свою роботу і фанатично її виконувала. Любила дітей, навчала їх і вчилася в них сама, створювала їм свято і святкувала разом з ними, хотіла, щоб мої вихованці були найкращими, і вони мене ніколи не підводили. Але добре бути успішним, коли тобі допомагають друзі, підтримують колеги. Добре, коли доля дарує тобі вдячних учнів і ще більше вдячних їхніх батьків. Добре робити «шоу», коли директор школи підкаже тему і підбере матеріал, друзі допоможуть з організацією репетицій, батьки пошиють костюми для дійства і приведуть своїх талановитих дітей, а тобі залишається «зібрати все докупи». Прекрасно, коли живеш в атмосфері добра, взаєморозуміння, любові. От і весь секрет успіху, от і весь секрет життя, наповненого щастям, радістю, щирим і теплим спілкуванням. Думалося, що так буде завжди.

Але Бог розпорядився інакше. Як грім серед ясного неба, прозвучав діагноз. Хвороба небезпечна. Здавалося, що лікарі не знають інших слів, окрім «потрібна операція», «іще одна», «іще одна»… У якийсь момент ти і духовно, і морально мовби помираєш. Живими залишаються нестерпний біль, страх, розпач і лише одне запитання: «Чому саме зі мною?» Хотілося, щоб усе скінчилося якомога швидше. Але тепер я знаю, що померти набагато легше, ніж змусити себе жити, і тут найбільше дісталося моїй мамі, Ніні Михайлівні Каштан. Не кожній жінці випадає двічі переживати народження однієї й тієї ж дитини, двічі вчити її ходити, захищати від довколишніх небезпек.

Мама боролася то на стороні лікарів, то проти них. Медперсонал, на «прохання» мами, працював по максимуму. Дехто з медсестер до того часу й не здогадувався, що можна так швидко виконувати свої обов’язки. Бо ж, знаєте, яка в мене мама! То жінка «з перцем». Але коли ви прикуті до ліжка і вам потрібна людина, яка доглядатиме за вами, то звертайтесь до моєї мами. Дякую тобі, рідна, за те, що я живу.

А ще в мене є друзі, багато друзів. Щоб назвати їх поіменно, потрібен був би спецвипуск газети. Вони вирубали весь молодняк півнів і варили бульйони, знаходили найкращий мед, купували дорогі ліки, недешеві вітаміни, турбувалися про мою донечку, розповідали їй казки про чудесні зцілення, придумані, мабуть, ними самими, аби лиш я перейнялася вірою. Дякую, що настирно закликали мене не падати духом, адже духу-то після трьох операцій за два місяці вже й не залишалось. Дякую, що знаходили час і возили мене, хвору, в Почаїв, дякую людям, які, навіть не знаючи мене, підтримували і передавали святі обереги. Дякую, що молилися за мене, бо знаю, що Бог вас почув.

Є така притча, в якій говориться, що у важкі хвилини нашого життя Бог несе нас на руках. У моєму випадку сотні людей протягнули руки допомоги і світлом  своїх душ освітили путь. Всевишньому лишилося лише вказати напрямок.

Велике спасибі за підтримку і матеріальну допомогу колективу Радивилівського навчально-виховного комплексу «Школа №1 – гімназія», батьківському комітетові 10-Б класу, команді моїх однодумців з ансамблю «4х4», працівникам районного будинку культури, бібліотеки, клубів, моїм добрим давнім друзям з Козинської музичної школи, сусідам із затишного будинку на вул. А.Міцкевича, де я живу, бригаді водіїв приватного підприємця В.Андріюка. Зворушує, що завжди поруч колектив хореографічного ансамблю «Калейдоскоп», окремо хочу подякувати добрій і щирій Любові Матвіївні Тимочко.

Не знаю, скільки мені визначено, але доки б’ється серце, буду дякувати Богу за те, що живу поруч із найкращими людьми на світі.

Бережіть себе. Бережіть своїх рідних. І обов’язково посміхайтесь».

Вона зуміла відвоювати для життя ще чотири роки (у грудні їй би сповнилося 49). І в цей час ще виходила на сцену, виступала з колегами. Спасибі, Алло Володимирівно, що жили серед нас.

На жаль, нинішній рік позначений багатьма важкими для Радивилівщини втратами. Померли колишній голова Радивилівської райдержадміністрації, начальник управління Пенсійного фонду в Радивилівському районі Григорій Павлюк, талановиті організатори сільськогосподарського виробництва, керівники колгоспів і сільськогосподарських підприємств, громадські активісти Петро Вегера, Володимир Балуцький, начальник відділу архітектури і містобудування райдержадміністрації Мирослав Максимів, колишні керівники:  райсільгосптехніки – Володимир М’якота, автопідприємства – Олександр Іванюк, колишні сільські голови Георгій Семенюк і Дмитро Савчук, загинув директор Теслугівської школи, депутат районної ради Сергій Загреба, пішли з життя багаторічний профспілковий лідер освітян Олександр Лудченко, колишня працівниця райветлікарні Раїса Небиліцина…

На Радивилівщині поховані героїчні захисники незалежності нашої держави, учасники бойових дій у ході антитерористичної операції на Сході України Андрій Нечипорук, авіатор, кавалер ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня Андрій Бєлкін, Ігор Черняк, Іван Сова, Іван Лемещук.

музей_куток

Стенд у Радивилівському історичному музеї, присвячений пам’яті полеглих героїв, які захищали незалежність України

Вічна їм пам’ять.

 

Тарас Грушівський

кореспондент

You may also like...

2 коментарі

  1. Тарас Багнюк сказав:

    1 грудня 1972 року свою стежку у журналістці я почав протоптувати саме у (тоді червоноармійському)”Прапорі перемоги”. У 1978-му доля закинула мене на Запоріжжя, де газетярував до виходу на пенсію.Дякую,Володимире, за інформування блукачів Інтернетом. Декого з тобою згаданих я знав добре, контактував у ті роки. Земля їм пухом!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.