Радивилівська церква Олександра Невського розширює свої «володіння»

Олександро-Невська парафія м. Радивилова, парафія з найбільш давньою історією, яка починалася з богослужінь у кладовищній церкві святого Павла, а з 1874 року продовжилася в новозбудованій церкві святого благовірного князя Олександра Невського, неухильно дбає про ремонти храму, підтримання його в доброму стані. Сьогодні цей храм – пам’ятка архітектури місцевого значення. Не одне покоління радивилівців приходило сюди, щоб отримувати церковні треби. Треби охоплюють усі сторони життя людини, починаючи від появи її на світ і закінчуючи відспівуванням після упокоєння. За задумом Церкви, буквально кожний наш крок, кожне наше починання або кожний намір – все повинно освячуватися молитвою, призиванням благодаті Божої і благословенням.

Першим священиком на парафії був Петро Никифорович Петровський, протоієрей, який з 1841 р. вчителював у Клинецькому і Кременецькому духовних училищах, сан священика прийняв 1845 р., а в Радивилові з перервами священствував з 1866 р. до 16 серпня 1892 р., дня смерті, і похований при церкві св. О.Невського. Священствував тут і син – протоієрей Іоан Петрович Петровський (1858 – 1937). Він теж похований при церкві.

Кілька поколінь приходили на богослужіння, які проводив Андрій Іванович Воєвода. Нині настоятель парафії – В’ячеслав Демчук.

Церква проповідує віротерпимість, адже в Радивилові, крім двох церков УПЦ – Олександра Невського і Амфілохія Почаївського, існують дві церкви УПЦ КП – Різдва Богородиці і Вознесенська, греко-католицька церква, кілька молитовних будинків церков Євангельських християн-баптистів, Християн віри євангельської (п’ятдесятників) та дім молитви Свідків Єгови.

Засоби масової інформації України час від часу повідомляють про непатріотичну позицію деяких священиків УПЦ, про те, що вони відмовлялися навіть відспівувати українських військовослужбовців, які загинули в зоні АТО. Міцевих парафій УПЦ, як правило, це не стосується. Командир вертолітної ланки, підполковник Андрій Бєлкін і боєць батальйону «Донбас» Ігор Черняк, які загинули в ході бойових дій на Сході України, були відспівані за православним обрядом і поховані в Радивилові з участю священиків церкви Олександра Невського.

А на престольному святі цієї парафії у вересні 2014 року, коли відзначалося 140-річчя храму, митрополит Рівненський і Острозький Варфоломій «закликав усіх, кому не байдужа доля нашої Держави, щиро й повсякденно молитись за спокій і мир нашої Вітчизни, за її народ і особливо за наших воїнів, які несуть нелегку службу на Сході України» (цитата з сайту Рівненської єпархії УПЦ). Цю ж думку він проповідував у жовтні 2014 року на відзначенні 90-річчя церкви в селі Дружба (Березини) Радивилівського району.Радивилів. Вхід на територіїю церкви

За підтримки місцевої влади Олександро-Невська парафія взялася за масштабне облаштування території, що прилягає до храму. Десятиліттями вона пустувала, заростала бур’янами. Тепер територію обносять високою загорожею, у ній напроти входу до церкви облаштували масивні ворота з виблискуючими главкою і хрестом, згодом ворота будуть прикрашені іконами.

Міська рада прийняла рішення дозволити зробити ще один заїзд на територію церкви – від вулиці Олександра Невського між пам’ятником воїнам-визволителям і старою загорожею навколо храму.


Тарас Грушівський.

Тарас Грушівський

кореспондент

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.